Постанова № 1242546, 19.12.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.12.2007

Справа №2-23/13030-2007А

за адміністративним позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», (98312, АР Крим, м.Керч, вул.Кірова,28),

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Борзенко, 40),

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

суддя Г.М.Іщенко

при секретарі судового засідання Лауман Ю.С.,

представники:

від позивача – Торова І.О. - спеціаліст-юрисконсульт 1 категорії, дов. від 15.09.2005р. №007740,

від відповідача – Богданова С.Є. - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу планування проведення перевірок та взаємодії з структурними підрозділами управління аудиту юридичних осіб, дов. від 22.08.2007р. №12052/10/10-0, Шутенко К.П. - начальник юридичного відділу, дов. від 26.10.2007р. №15323/10/10-0,

Суть спору: Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» звернулось до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000162301/3 від 30.08.2007р. про визначення податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 126789,00грн., у тому числі: основний платіж – 84526,00грн., штрафні санкції – 42263,00грн., (аркуш справи 11).

В судовому засіданні 19.12.2007р. позивач уточнив позовні вимоги і просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000162301/3 від 30.08.2007р. про визначення податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 114399,00грн., у тому числі: основний платіж – 76266,00грн., штрафні санкції – 38133,00грн., (аркуш справи 103).

Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у запереченнях на позов, (аркуш справи 105).

Згідно пункту 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані сторонами докази, суд

встановив:

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. визначено що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії її реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб’єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим проведено позапланову документальну перевірку Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» з питань правильності нарахування та своєчасності перерахування до державного бюджету частини прибутку за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р., про що був складений акт №60/23-1/01125554 від 22.01.2007р., (аркуш справи 15).

На підставі вказаного акту перевірки відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162301/0 від 01.02.2007р. про визначення податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 126789,00грн., у тому числі: основний платіж – 84526,00грн., штрафні санкції – 42263,00грн.

За результатами апеляційного оскарження відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162301/3 від 30.08.2007р. про визначення податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 126789,00грн., у тому числі: основний платіж – 84526,00грн., штрафні санкції – 42263,00грн.

Позивач оскаржує вказане податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 114399,00грн., у тому числі: основний платіж – 76266,00грн., штрафні санкції – 38133,00грн.

Суд вважає позовні вимоги Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» обґрунтованими і підлягають задоволенню через наступне.

Підставою для донарахування податного зобов’язання за платежем: частина прибутку(доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 114399,00грн., у тому числі: основний платіж – 76266,00грн., штрафні санкції – 38133,00грн. стали наступні обставини.

Із акту перевірки слідує, що в основу перевірки покладені результати ревізії фінансово-господарської діяльності порту, яка була проведена контрольно-ревізійним управлінням в АР Крим, з висновками якої позивач погодився в частині нарахування до державного бюджету частини прибутку за 2005р. в сумі 8260,00грн. (дивіденди від необґрунтованого завищення витрат на відрядження у розмірі 2260,00грн. та від необґрунтованого завищення адміністративних витрат на здійснення науково-технічної продукції в сумі 6000,00грн.) і перерахував зазначену суму до бюджету, що підтверджується платіжним дорученням від 18.08.2006р. №7291.

Як вбачається із акту перевірки від 22.01.2007р. №60/23-1/01125554, спірна сума донарахованої частини прибутку складає 76266,00грн., у тому числі: 71616,00грн. – частина прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, внаслідок завищення портом валових витрат через виплату працівникам порту премій, не передбачених колективним договором; 4650,00грн. – частина прибутку, що підлягає сплаті до бюджету внаслідок завищення вартості плавкрану та зайво нарахованої амортизації.

Пункт 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.08.2007р. у справі №2-11/19133 за позовом Контрольно-ревізійного управління в АР Крим до Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» про зобов’язання до виконання вимог та стягнення 76,31 тис.грн., залишено без змін постанову господарського суду АР Крим від 01.06.2007р., (аркуш справи 90).

Що стосується нарахування Державному підприємству «Керченський морський торговельний порт» 71,6 тис.грн. витрат нарахування та оплати премій (з нарахуванням до соціальних фондів) у 2004р. та 2005р. судом встановлено, що відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата включає доплати, надбавки, інші виплати, передбачені законодавством, а також премії, не встановлені законодавством, а передбачені у колективному договорі. Преміювання здійснювалося за виконання особливо важливих виробничих завдань на підставі наказів, погоджених з головою профспілкової організації порту, в межах кошторису на виплату преміювання за особливо важливі завдання. Отже, позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про безпідставне завищення витрат в розмірі 71,6 тис.грн. необґрунтовані.

Що стосується нарахування Державному підприємству «Керченський морський торговельний порт» 4,65 тис.грн. витрат в частині нарахування амортизаційних відрахувань по плавучому крану у 2006р. судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 19.05.2004р. №418 Генічеським морським торговельним портом переданий позивачу на баланс плавучий кран СПК-7 «Генічеськ». На момент прийому-передачі плавучий кран СПК-7 «Генічеськ» знаходився у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерклуб ЛТД» за договором бербоут-чартера №24/ПФ/00 від 08.11.2002р., але сума ремонту не була погашена попереднім судовласником – Генічеським портом. Актом прийому-передачі від 31.05.2004р. були обумовлені умови передачі СПК-7, згідно яким Керченський порт приймає на себе зобов’язання по погашенню заборгованості за ремонт плавучого крану перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерклуб ЛТД» в сумі 2135813,24грн. У зв’язку з тим, що Генічеський порт не збільшив первинну і балансову вартість на суму проведеного капітального ремонту, Керченський порт збільшив його вартість відповідно до акту прийому-передачі плавучого крана СПК-7. Таким чином, позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про безпідставне завищення залишкової вартості плавкрану на суму прийнятої кредиторської заборгованості і донарахування частини прибутку в сумі 4,65 тис.грн. є необґрунтованими.

Суд приходить до висновку, що визначення податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 126789,00грн., у тому числі: основний платіж – 84526,00грн., штрафні санкції – 42263,00грн.Державному підприємству «Керченський морський торговельний порт» згідно спірному податковому повідомленню-рішенню є неправомірним і висновки акту перевірки згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України мали бути підтверджені відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 70 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт».

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до задоволених вимог.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 19 грудня 2007року.

У повному обсязі постанову складено 24 грудня 2007 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000162301/3 від 30.08.2007р. в частині визначення податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 114399,00грн., у тому числі: основний платіж – 76266,00грн., штрафні санкції – 38133,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 28, рахунок 26008019089 у Кримській філії АБ «Експрес-Банк», м. Сімферополь, МФО 00384674, ідентифікаційний у ЄДРПО України 01125554) 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.