Рішення № 124249777, 02.01.2025, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1970/24

Провадження № 2-а/157/15/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1-го взводу 3-ї роти батальйону Управління патрульної поліції у Закарпатській області Симоненка Юрія Юрійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

25.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського 1-го взводу 3 роти батальйону УПП у Закарпатській області Симоненка Ю.Ю., Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов обґрунтований тим, що 15.11.2024 поліцейським 1-го взводу 3-ї роти батальйону Управління патрульної поліції у Закарпатській області Симоненком Ю.Ю. щодо нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. У постанові серії ЕНА № 3479708 у вину ОСОБА_1 поставлено керування 15.11.2024 о 06:02 у м. Мукачево, на трасі М-06 Київ-Чоп (774-й кілометр), без відповідного на те права, легковим автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Позивач не погоджується з винесеною постановою про адміністративне правопорушення. До позовної заяви долучив копію наявного у нього посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке пред`являв поліцейським на їх вимогу у день події. Крім того пояснив, що постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20.12.2022 він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також щодо нього було відкрите виконавче провадження у справі про стягнення аліментів, що було закінчене ще в 2019 році. Позивач вважає, що його притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП неправомірно, оскільки він мав дійсне посвідчення водія і пред`явив його працівнику поліції. Позивач просить скасувати постанову серії ЕНА № 3479708 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та стягнути з відповідача військовий збір.

Ухвалою судді від 28.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

До початку розгляду справи по суті представником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області до суду подано клопотання про заміну відповідача, в якому він зазначив, що згідно з позовними вимогами, предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, яка винесена Управлінням патрульної поліції в Закарпатській області.

Ухвалою суду від 13.12.2024 замінено первісного відповідача Головне управління Національної поліції в Закарпатській області на належного відповідача Департамент патрульної поліції.

Від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив у справі. У відзиві відповідач зауважив, що позивач в первинному позові звернувся до неналежних відповідачів. Належним відповідачем у цій справі є суб`єкт владних повноважень - Департамент патрульної поліції, територіальним (відокремленим) підрозділом якого є управління патрульної поліції в Закарпатській області, службовцем якого інспектор поліції Симоненко Ю.Ю. Відповідач зазначає, що позивача ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20.12.2022 у справі 157/1436/22, що набрала законної сили 02.01.2023, ОСОБА_1 було позбавлено права керування строком на 1 рік з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн. У базі даних ІНПН відсутня інформація про отримання ОСОБА_1 нового посвідчення водія, тому у позивача відсутнє право керування транспортним засобом, що є порушенням вимоги ч. 2 ст. 126 КУпАП. Відповідач також зазначає про дотримання поліцейськими процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім того Департаментом патрульної поліції подано запит щодо наявності у ОСОБА_1 водійського посвідчення відповідної категорії станом на дату скоєння правопорушення. Згідно з отриманою на запит інформацією за ОСОБА_1 зареєстроване посвідчення водія серії НОМЕР_3 . Департамент патрульної поліції просить врахувати зазначені ним доводи та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. До відзиву відповідачем долучено докази на підтвердження доводів.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив факти притягнення його до адміністративної відповідальності 15.11.2024. Погодився, що дійсно порушив ПДР у м. Мукачево, а саме перетнув «суцільну лінію» дорожньої розмітки. При цьому звернув увагу на темну пору доби, наявність опадів та незнайому місцевість. З притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП не погоджується, оскільки пред`являв дійсне посвідчення водія поліцейським. Також підтвердив наявність у нього посвідчення водія пред`явивши суду. До справи просив долучити постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2024 у справі № 303/9293/24, якою провадження у справі про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, що не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши обґрунтування позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.

У судовому засіданні встановлено, що постановою поліцейського 1-го взводу 3-ї роти батальйону Управління патрульної поліції у Закарпатській області Симоненка Юрія Юрійовича серії ЕНА № 3479708 від 15.11.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с. 4).

Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він 15.11.2024 о 06:02 у м. Мукачево на трасі Київ-Чоп М06, керуючи автомобілем ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , порушив вимогу 1.1. «Суцільна лінія» дорожньої розмітки та при цьому не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Також встановлено, що у позивача ОСОБА_1 наявне посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 12.11.1985 року ДАІ МВС-УВС Волинської області, з правом керування транспортними засобами «Категорії В» (а.с. 5). На посвідченні водія у розділі «Для відміток» наявні записи про інші дозвільні документи, зокрема: «В» АБЦ № 561580 20.07.84 р. Таким чином наявність у позивача посвідчення водія серії НОМЕР_4 , виданого 12.11.1985, з відміткою про попереднє посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 20.07.1984, не суперечить інформації РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях наданій на запит відповідача (а.с. 72).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340 (в редакції постанови КМУ від 20.05.2009 № 511) - особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Законодавство України не містить норми щодо терміну дії посвідчення водія, що видавалося в УРСР та Україні до 1993 року. Також відсутня імперативна норма щодо необхідності заміни такого посвідчення водія на посвідчення водія нового зразка. Тому посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 12.11.1985 року ДАІ МВС-УВС Волинської області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд визнає дійсним і таким, що надає йому право керувати транспортними засобами «Категорії В».

На відеозаписі, що долучений відповідачем до відзиву та досліджений під час судового засідання, зафіксовано факт пред`явлення зазначеного посвідчення водія ОСОБА_1 на вимогу поліцейського.

Судом також встановлено, що водія ОСОБА_1 постановою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В. від 20.12.2022 у справі 157/1436/22 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (а.с. 30-31). Постанова набрала законної сили 02.01.2023.

Згідно зі ст. 317-1 КУпАП - виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265-1 КУпАП передбачено порядок тимчасового вилучення посвідчення водія. Зокрема частиною першою визначено право поліцейського тимчасово вилучати посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видачі тимчасового дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 ст. 317 КУпАП встановлено, що постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису також встановлено, що тимчасове вилучення посвідчення водія у порядку, передбаченому ст. 265-1 КУпАП, не здійснювалось. В матеріалах справи відсутня інформація про роз`яснення ОСОБА_1 вимог ч. 3 ст. 317-1 КУпАП про обов`язок особи негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. При цьому обов`язок виконання постанови покладено саме на органи поліції. Також відсутня інформація про виявлення посвідчення водія, яке підлягає здачі, поліцейськими під час дії строку позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , який закінчився 02.01.2024, відповідно до дати набрання законної сили та ч. 2 ст. 317-1 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1086 затверджено Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення. Згідно з п. 2 цієї постанови - тимчасове вилучення посвідчення водія на транспортний засіб здійснюється поліцейським шляхом вилучення посвідчення водія, виготовленого на бланку, та/або внесення інформації до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Тобто законодавством все ж визначено альтернативну процедуру вилучення посвідчення водія - шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. У судовому засіданні позивач зауважив, що виконав постанову в частині позбавлення його права керування, а саме не здійснював керування транспортними засобами протягом 2023 року. Про необхідність здачі посвідчення водія його ніхто не роз`яснював, а сам він не знав про цю норму законодавства. Доказів керування ОСОБА_1 транспортними засобами під час строку дії постанови про притягнення його до адмінвідповідальності з 03.01.2023 до 02.01.2024 під час судового розгляду не здобуто.

Абзацом пункту 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення встановлено - Тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Ця норма регламентує порядок повернення тимчасово вилученого посвідчення водія. Під час судового розгляду вже встановлено, що тимчасове вилучення посвідчення водія у ОСОБА_1 фактично не здійснювалось, тому відсутні підстави для застосування такого порядку повернення.

При цьому суд зауважує, що нездійснення фактичного вилучення посвідчення водія у ОСОБА_1 на виконання постанови про позбавлення його права керування транспортними засобами, є виключно відповідальністю посадових осіб органів Національної поліції, що відповідно до ч. 1 ст. 317 КУпАП мали забезпечити таке виконання.

Судом під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 15.11.2024 керував транспортним засобом з дійсним посвідченням водія, яке у нього не вилучалось на виконання постанови про позбавлення права керування, а тому законодавством не передбачено порядку його повернення. В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Суд не вважає доцільним досліджувати та аналізувати порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху у виді порушення вимоги «Суцільна лінія» дорожньої розмітки, оскільки оскаржувана постанова фактично не містить притягнення до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП чи застосування ч. 2 ст. 36 КУпАП. При цьому учасники процесу не акцентували увагу на цьому правопорушенні.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З оскаржуваної постанови поліцейського Симоненка Ю.Ю. від 15.11.2024 вбачається, що встановлених статтею 280 КУпАП вимог він не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача Департаменту патрульної поліціїі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського 1 взводу 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у Закарпатській області Симоненка Юрія Юрійовича від 15.11.2024 серії ЕНА № 3479708 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: поліцейський 1 взводу 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у Закарпатській області Симоненко Юрій Юрійович, 88006, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Максима Польового, буд. 2.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення суду складений 07.01.2025.

ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ