Рішення № 124247822, 18.12.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26825/21

Провадження № 2/761/816/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Клюс В.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача (ДПС України) Бонка Р.М.,

розглянувши в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про відшкодування шкоди, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд: стягнути із Державної податкової служби України, на користь громадянина України ОСОБА_3 завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 1822320,24 грн. (585800.00 грн. боргу, 1105124.50 грн. - індекс інфляції, 131 395,74 - 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 грудня 2010 року працівники ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, протоколом огляду місця події за адресою м. Київ вул. Дехтярівська, 21, у межах справи про адміністративне правопорушення, вилучили товарно-матеріальні цінності, які належать ОСОБА_3 , в тому числі металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна вартістю 585800.00 грн.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.04.2011 р. у справі № 3-3577/11 про притягнення ОСОБА_3 за 1 ст. 164 КУпАП провадження на підставі статті 38, пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП було закрито. Вказана постанова набрала законної сили.

Для захисту порушених прав ОСОБА_3 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом про визнання дій ДПІ Шевченківського району ГУ Міндоходів м. Києва, протиправними та покладення на неї зобов`язання вчинити дії (повернути вилучені матеріальні цінності).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 756/7823/13-a (№ 28/756/233/13) позов ОСОБА_3 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ГУ Міндоходів у м. Києві щодо застосування заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення і неповернення вилученого майна та про зобов`язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неповернення вилученого майна ОСОБА_3 та зобов`язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повернути ОСОБА_3 вилучені 22.12.2010 старшим оперуповноваженим ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_4 за протоколом огляду місця події №18 товарно-матеріальних цінностей, а саме: металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна, піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формованої суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., головки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон. В іншій частині позову відмовлено.

Вказана постанова суду набрала законної сили 21 листопада 2013 року.

Для виконання судового рішення позивач звернувся з виконавчим листом № 2-а-233/13 виданий Оболонським районним судом м. Києва від 17.06.2015 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12.05.2016 виконавчий лист № 2-а-233/13 виданий 17.06.2015 повернутий стягувачу ( ОСОБА_3 ) на підставі пункту 6 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу.

Як зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.04.2016 № 11707/10/26-59-20-02 встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були залишені на відповідальне зберігання 20.12.2010 ОСОБА_3 товарно-матеріальні цінності, а саме: піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формової суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., шоловки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон.

Металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна були передані співробітниками податкової міліції посадовим особам ТОВ «Цілий Світ 1» на відповідальне зберігання актом прийому передачі ТМЦ від 22.12.2010.

Позивач вважає, що його майнові права порушені, шляхом нанесення йому матеріальної шкоди в розмірі вартості 101 тонни металобрухту, який вилучений та неповернутий йому Шевченківською ДПІ.

Ця сума, згідно висновку про вартість майна, зробленого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Інтерколір», станом на 01 травня 2021 року, на території м. Києва, становить 585800.00 гривень.

Позивач вважає, що в наслідок протиправної бездіяльності Шевченківського ДПІ яка перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із завданою майновою шкодою, порушене його, гарантоване Основним Законом, право власності, позбавлений належного йому майна 101 тони металобрухту.

Ухвалою суду від 06.09.2021 р. було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник відповідача Державної податкової служби України надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач, в свою чергу, надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якому підтримав позов та просив задовольнити в повному обсязі.

Також, в процесі розгляду справи від представника Державної податкової служби України - Борисевича Д.В. було подано клопотання про заміну первісного відповідача Державну податкову службу України на належного відповідача - Державну фіскальну службу України, а вразі відмови заміни первісного відповідача Державної податкової служби України на Державну фіскальну службу України залучити до участі у справі співвідповідача Державну фіскальну службу України.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Старший оперуповноважений ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_4 яким було вилучено товарно- матеріальні цінності, які належали ОСОБА_3 ніколи не перебував у трудових відносинах з ДПС.

Відповідно до статті 353 Податкового кодексу України (в редакції що діяла на момент спірних правовідносин) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Проходження служби осіб начальницького складу податкової міліції, в тому числі питання прийняття на службу та звільнення з неї, врегульовані Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.

Роз`ясненням Міністерства юстиції України, викладеного у четвертому розділі листа від 26.12.2008 № 758 0-0-08-19 визначено, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Отже, старший оперуповноважений ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_4 проходив службу в рядах податкової міліції Державної фіскальної служби України, підрозділи податкової міліції, у складі яких він працював продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції у складі Державної фіскальної служби України.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаного клопотання.

22.02.2022 в судовому засідання судом було задоволено клопотання представника відповідача Державної податкової служби України та залучено до справи співвідповідача Державну фіскальну службу України, оскільки представник позивача заперечував проти заміни неналежного відповідача.

13.07.2023 судом проведено підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду по суті.

31.10.2023 під час судового засідання представник позивача заявив клопотання про відкладення судового засідання для відправки уточнених позовних вимог до відповідачів.

Суд задовольнив клопотання представника позивача та оголосив перерву в судовому засіданні.

05.12.2023 через канцелярію суду надійшла уточнена позовна заява від представника позивача.

18.12.2024 під час судового засідання представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи уточнену позовну заяву від 03.11.2023.

Суд відмовив в задоволенні клопотання представника позивача та залишив клопотання без розгляду у зв`язку з пропущенням строків подачі такої заяви.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Державної податкової служби України просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Державної фіскальної служби України правом на подання відзиву на позов не скористався, в судове засідання не з`явився причини неявки суду не повідомив, про час, місце та дату слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності одного з відповідачів, на підставі наявних в справі доказів.

Заслухавши думку представника позивача та представника Державної податкової служби України суд встановив.

22 грудня 2010 року працівники ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, протоколом огляду місця події за адресою м. Київ вул. Дехтярівська, 21, у межах справи про адміністративне правопорушення, вилучили товарно-матеріальні цінності, які належать ОСОБА_3 , в тому числі металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна вартістю 585800.00 грн.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.04.2011 р. у справі № 3-3577/11 про притягнення ОСОБА_3 за 1 ст. 164 КУпАП провадження на підставі статті 38, пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП було закрито. Вказана постанова набрала законної сили.

Для захисту порушених прав ОСОБА_3 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом про визнання дій ДПІ Шевченківського району ГУ Міндоходів м. Києва, протиправними та покладення на неї зобов`язання вчинити дії (повернути вилучені матеріальні цінності).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 756/7823/13-a (№ 28/756/233/13) позов ОСОБА_3 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ГУ Міндоходів у м. Києві щодо застосування заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення і неповернення вилученого майна та про зобов`язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неповернення вилученого майна ОСОБА_3 та зобов`язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повернути ОСОБА_3 вилучені 22.12.2010 старшим оперуповноваженим ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_4 за протоколом огляду місця події №18 товарно-матеріальних цінностей, а саме: металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна, піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формованої суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., головки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон. В іншій частині позову відмовлено.

Вказана постанова суду набрала законної сили 21 листопада 2013 року.

Для виконання судового рішення позивач звернувся з виконавчим листом № 2-а-233/13 виданий Оболонським районним судом м. Києва від 17.06.2015 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12.05.2016 виконавчий лист № 2-а-233/13 виданий 17.06.2015 повернутий стягувачу ( ОСОБА_3 ) на підставі пункту 6 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу.

Як зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.04.2016 № 11707/10/26-59-20-02 встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були залишені на відповідальне зберігання 20.12.2010 ОСОБА_3 товарно-матеріальні цінності, а саме: піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формової суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., шоловки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 шт. загальною вагою 55 тон.

Металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна були передані співробітниками податкової міліції посадовим особам ТОВ «Цілий Світ 1» на відповідальне зберігання актом прийому передачі ТМЦ від 22.12.2010.

Тобто, металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна у боржника відсутній.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 29.07.2015 № 9199/9/26-59-07-02 повідомила Позивача, що металобрухт вагою 101 тонна з місця зберігання зник, а відповідні матеріали передані у Дніпровське РУ ГУ МВС у м. Києві для прийняття рішення в межах кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, Позивач дійшов висновку, що відповідачем у даному спорі є Державна податкова служба України, з якої суд має стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 1822 320,24 грн. (585 800, 00 грн. сума боргу + 1105 124,50 грн. індекс інфляції + 131 395,74-3% річних).

З матеріалів справи вбачається, що судовим рішенням не зобов`язано Державну податкову службу України до вчинення будь-яких дій і Державна податкова служба України не є боржником у виконавчому провадженні, у зв`язку з чим Державна податкова служба України не могла вчинити дії на порушення прав Позивача.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 756/7823/13-a. (№ 2a/756/233/13) позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо неповернення вилученого майна ОСОБА_3 .

Зобов`язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повернути ОСОБА_3 вилучені 22.12.2010 старшим оперуповноваженим ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_4 за протоколом огляду місця події №18 товарно-матеріальних цінностей, а саме: металобрухт чорних металів у кількості 101 тонна, піч індукційна, формований прес, пристрій для виготовлення формованої суміші, дробильний станок, формована оболонка в кількості 21 шт., головки снарядів з металу 45 ХСЛ у кількості 3 437 гг. загальною вагою 55 тон.

Отже, відповідачами у справі № 756/7823/13-a (№ 2a/756/233/13) є ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та Головне управління Міндоходів у м. Києві.

У виконавчому листі Оболонського районного суду від 29.08.2013 № 2-a-233/13 боржником визначено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39561761) с юридичною особою.

Отже, обставини, на які посилається позивач стосуються виконання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби України постанови Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 756/7823/13-a (№ 2a/756/233/13).

Втім, Державна податкова служба України не є стороною у зазначеній справі, судом не визнано протиправними дії та не зобов`язано Державну податкову службу України до вчинення будь-яких дій. Також ДПС не с боржником у виконавчому провадженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (що діяв на час спірних правовідносин сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Частиною п`ятою статті 8 цього ж Закону та частиною першою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім`я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Заміна боржника у виконавчому провадженні на Державну податкову службу України також ні позивачем, ні державним виконавцем не здійснювалась.

Позивач неодноразово зазначав, що його права порушені саме ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, яка була окремою юридичною особою, при цьому Позивач не вчиняв відповідно до законодавства дії щодо заміни сторони у справі, тому для у Державної податкової служби України не наставав обов`язок виконувати Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі № 756/7823/13-a (№ 2a/756/233/13).

Отже додані до позовної заяви постанова Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/7823/13-a (№ 2а/756/233/13) та виконавчий лист № 2-а-233/13 не підтверджують спричинення збитків внаслідок неправомірних дій та бездіяльності Державної податкової служби України, оскільки правовідносин між Державною податковою службою України та позивачем не було, і таким чином, відсутнє порушене право ОСОБА_3 з боку Державної податкової служби України.

Старший оперуповноважений ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_4 яким було вилучено товарно-матеріальні цінності, які належали ОСОБА_3 ніколи не перебував у трудових відносинах з Державною податковою службою України.

Відповідно до статті 353 Податкового кодексу України (в редакції що діяла на момент спірних правовідносин) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Проходження служби осіб начальницького складу податкової міліції, в тому числі питання прийняття на службу та звільнення з неї, врегульовані Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.

Роз`ясненням Міністерства юстиції України, викладеного у четвертому розділі листа від 26.12.2008 № 758 0-0-08-19 визначено, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Отже, старший оперуповноважений ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_4. проходив службу в рядах податкової міліції Державної фіскальної служби України, підрозділи податкової міліції, у складі яких він працював продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції у складі Державної фіскальної служби України.

У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта ДФС України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України.

18.12.2018 Постановою № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, кримінальних об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 Постанови № 1200).

21.08.2019 Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 682-р «Питання Державної податкової служби», яким погодив пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Між тим, вказаними вище правовими актами унормовано підстави публічного фактичного правонаступництва суб`єктів владних повноважень, а саме: визначено умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок: ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Суд адміністративної юрисдикції вправі замінити сторону в справі або виконавчому провадженні у випадку фактичного публічного правонаступництва, однак, вирішальним в такому випадку буде встановлення судом факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції), з приводу яких виникли спірні відносини, від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.

У даному випадку фактичний перехід адміністративної компетенції (функцій) ДФС України до ДПС України, а також публічне (компетенції) правонаступництво між вказаними органами не відбувалися.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 49, 76, 78, 178, 209, 213-215, 267 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про відшкодування шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: