Ухвала суду № 124247800, 07.01.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18934/24

2-а/760/664/25

УХВАЛА

Іменем України

про повернення позовної заяви

07.01.2025 м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Застрожнікова К.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України, Коноплі Марії Олегівни, поліцейської 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку 1 УПП в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2795119 від 10.08.2024 р.,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної поліції України, Коноплі Марії Олегівни, поліцейської 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку 1 УПП в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2795119 від 10.08.2024 р.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2024 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня отримання зазначеної ухвали для усунення недоліків, а саме для надання позовної заяви в новій редакції, визначивши коло учасників відповідно до вимог чинного законодавства, доказів сплати судового збору або доказів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору, а також доказів надсилання позовної заяви та копій доданих документів на адресу відповідача.

На виконання зазначеної ухвали 04 жовтня 2024 року через систему Електронний суд позивачем була подана заява про усунення недоліків. Водночас, позивачем не було надано доказів сплати судового збору або доказів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору. Тобто, недоліки позовної заяви, позивачем не були усунуті.

А саме, як слідує зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову від 10.08.2024, якою поліцейським взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 УПП у м. Києві капралом поліції Коноплею Марією Олегівною - Білоус Віталія Олеговича притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та закрити справу про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Також, у позові позивач просить суд стягнути з відповідача Національної поліції України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.

При цьому, відповідно до змісту позову, позивач ОСОБА_1 зазначає, що згідно із п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Поміж тим, наведене вище положення Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже - для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди, останні повинні бути визнані судовим рішенням незаконними.

Разом з тим, матеріали адміністративного позову не містять доказів, які б підтверджували, що постанова від 10.08.2024 про накладення на позивача адміністративного стягнення визнана незаконною в установленому законом порядку.

Зокрема відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а в межах даної справи ще не прийнято та, як наслідок - не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд не має можливості встановити, що спірна моральна шкода, про яку зазначає позивач у поданому позові, завдана незаконними діями, бездіяльністю чи рішеннями відповідача.

Відповідно, в даній справі позивач першим пунктом оскаржує спірну постанову від 10.08.2024, якою поліцейським взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 УПП у м. Києві капралом поліції Коноплею М.О. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, аргументуючи неправомірними, незаконними діями відповідача при винесенні оскаржуваної постанови.

Відтак, застосувати п.13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» у даному випадку суд не вбачає правових підстав.

Тому, позивач не підлягає звільненню від сплати судового збору з підстав, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із чим у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору суд відмовляє.

У постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, а тому за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивачу необхідно було було оплатити та надати до суду квитанцію про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру у сумі 605 грн. 60 коп., що становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 р., тобто рік, коли позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

А також, - судовий збір у сумі 1211, 20 грн. за вимоги майнового характеру, за наступними реквізитами:

Отримувач платежу: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101,

Рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010,

Ідентифікаційний код отримувача 37993783,

Установа банку отримувача: Казначейство України,

Код бюджетної класифікації 22030101,

Призначення платежу: Судовий збір, Солом`янський районний суд міста Києва.

згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Виходячи з того, що на даний час не встановлено вчинення відповідачем незаконних дій або бездіяльності, прийнятих рішень по відношенню до позивача, такі дії та прийняті рішення оскаржуються у даній справі одночасно із вимогою про стягнення моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позивачка в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, враховуючи також предмет спору, а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення моральної шкоди позивачці необхідно сплачувати судовий збір.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09.09.2020 у справі №202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 у справі №9901/64/20, від 15.01.2020 у справі №826/12286/15, від 30.07.2020 у справі №9901/194/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з приписами ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3028 гривень.

Однак, вимоги ухвали суду від 30.09.2024 р. позивачем не виконані, та суду не подані квитанції про сплату судового збору.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, із врахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, про які зазначив суд у своїй ухвалі від 30.09.2024 р. про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, у зв`язку із чим на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено судом без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст. ст. 12, 114, 116, 154, 160-164, 169, 248 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України, Коноплі Марії Олегівни , поліцейської 2 взводу 3 роти 2 батальйону полку 1 УПП в м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.С. Застрожнікова