Ухвала суду № 124247526, 10.12.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15253/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судового засідання Мхітарян М. М.,

представника позивача (за первісним позовом) ОСОБА_1 ,

представника відповідача (за первісним позовом) ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року адвокат Кокойко Михайло Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2023 відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, вирішено розгляд справи здійснювати суддею одноособово в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва 19.05.2023 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Ткач Ольги Аркадіївни копія спадкової справи, що була відкрита після смерті ОСОБА_5 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2023, відповідно до Розпорядження керівника апарату Печерського районного суду м. Києва Ліннік Н. В. № 207 від 03.07.2023 справу № 757/15253/23-ц призначено до проведення повторного автоматизованого розподілу справи: у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 , за таких обставин, цивільна справа № 757/15253/23-ц прийнята до провадження судді Головко Ю. Г. та призначена до розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 11.09.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга київська державна нотаріальна контора прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04.04.2024 клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Степанчук Олени Миколаївни про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 757/15253/23-ц - задоволено, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.

Також цією ж ухвалою Печерського районного суду м. Києва з метою забезпечення можливості проведення експертизи постановлено витребувати:

- у ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) оригінал заповіту складений 23.01.2013 року від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міською нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 126.

Провадження у справі на період проведення експертизи зупинено.

17.06.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вікторії Чепак №6143/24-32 від 22.05.2024 про надання експерту додаткових матеріалів, серед яких зазначено також і про надання оригінал досліджуваного документу, а саме, заповіту від 23.01.2013, складеного від імені ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №126.

У зв`язку з надходженням від експерта Київського науково-дослідного інституту судових вказаного клопотання, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2024 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 26.07.2024.

Починаючи з дня постановлення ухвали Печерським районним судом м. Києва від 04.04.2024 про витребування у ОСОБА_3 оригіналу оскаржуваного заповіту і по день судового зсідання, в жодному судовому засіданні, що були призначені у даній справі на 26.07.2024, на 09.09.2024, та на 10.12.2024, позивачем за первісним позовом оригінал витребуваного заповіту до матеріалів даної цивільної справи так і не долучено, що свідчить про свідоме ухилення від виконання обов`язку покладеного на ОСОБА_3 відповідним рішенням суду.

До того ж, поважних причин неможливості подання ОСОБА_3 до суду витребуваного доказу, який перебуває у його розпорядженні (на руках) та що підтверджується визнанням цієї обставини в судовому засіданні 04.04.2024 представником ОСОБА_3 адвокатом Кокойко М.І., матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд з схвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контролі, за виконанням судового рішення здійснює суд.

Крім цивільної відповідальності за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню передбачена кримінальна відповідальність (ст. 382 КК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За ч. 2 ст. 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

У відповідності до ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 04.04.2024 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу та з метою забезпечення можливості проведення експертизи витребувано у ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) оригінал заповіту складений 23.01.2013 року від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 126.

Починаючи з дня постановлення ухвали Печерським районним судом м. Києва від 04.04.2024 про витребування у ОСОБА_3 оригіналу оскаржуваного заповіту і по день судового зсідання, в жодному судовому засіданні, що були призначені у даній справі на 26.07.2024, на 09.09.2024, та на 10.12.2024, позивачем за первісним позовом оригінал витребуваного та оскаржуваного заповіту до матеріалів цивільної справи так і не долучено, що свідчить про свідоме ухилення від виконання обов`язку покладеного на ОСОБА_3 відповідним рішенням суду.

Зважаючи на той факт, що ОСОБА_3 не виконано вимоги про надання доступу до об`єкта обстеження на виконання ухвали суду від 04.04.2024 про призначення експертизи та не повідомлено про причини неможливості виконання рішення суду, суд розцінює вказані дії як ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу та зловживання своїм процесуальним правом з метою перешкоджання розгляду справи, тобто вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення судочинства.

Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Зазначені обставини доводять факт невиконання ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від виконання рішення суду про призначення експертизи, не вчинення дій, покладених судом на нього як учасника судового процесу, що є достатньою підставою для застосування до нього заходів процесуального примусу у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 143, 144, 148, 352-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати не виконання ОСОБА_3 ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2024 про призначення експертизи, зловживанням процесуальними правами та невиконанням процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу рішенням суду.

Застосувати до позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 захід процесуального примусу у виді штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 коп.

Ухвала про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу є виконавчим документом на підставі ч. 5 ст. 148 ЦПК України.

Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Штраф має бути сплачено за такими реквізитами: Отримувач коштів - ГГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача-UA118999980313090106000026007; Код класифікації доходів бюджету - 21081100;

Призначення платежу *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу)

При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Приклад заповнення графи "Призначення платежу":

*;101; НОМЕР_2 ;Штраф (як засіб процесуального примусу), накладений на ОСОБА_3 , за рішенням № 757/15253/23-ц.

Ухвала суду про застосування заходів процесуального примусу підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Г. Головко