Рішення № 124243817, 03.01.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3043/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором, покликаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 10.01.2020 року відповідач отримав кредит в розмірі 3000грн. У порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв`язку із порушеннями зобов`язань за кредитним договором заборгованість відповідача, станом на 16.08.2024 року, становить 13370,36грн. Просить стягнути з відповідача борг за договором від 10.01.2020 року в сумі 13370,36грн. та судові витрати - 2422,40грн. сплаченого судового збору та 7000грн. витрат на правничу допомогу.

Розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 10.01.2020р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті відповідача.

Згідно договору відповідач отримав кредит в сумі 3000грн. строком на 30 днів.

В подальшому у зв`язку із неможливістю в повному обсязі та у встановлений строк виконати відповідачем зобов`язань за кредитним договором, відповідач ініціював продовження користування кредитом, внаслідок чого додатковим договором від 10.02.2020р. строк користування кредитом продовжено до 12.03.2020р.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконаі в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

22.02.2021р. ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс», уклали договір факторингу №015-220221, згідно якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги боржників ТОВ «Лінеура Україна», включно і до відповідача ОСОБА_1 за договором №426168від 10.01.2020р.

05.02.2024р. між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф», укладено договір факторингу №20240205/1, відповідно до якого позивач набув статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги боржників ТОВ «Сіроко Фінанс», включно і до відповідача ОСОБА_1 за договором №426168від 10.01.2020р.

Згідно розрахунку, станом на 16.08.2024р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 13370,36грн., з яких - 2999,50грн. - тіло кредиту, 8269,80грн. - залишок заборгованості по процентах за користування, 2101,06грн. - інфляційне збільшення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30 березня 2012 року договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

У встановлені договором строки відповідач ОСОБА_1 не виконує умови договору від 10.01.2020 року щодо повернення заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитними коштами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Станом на 16.08.2024року, внаслідок порушення відповідачем умов закону та договору, заборгованість за договором становить 13370,36грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення із відповідача в користь позивача 13370,36грн. заборгованості за договором підлягають до задоволення в повному обсязі.

Дослідженою копією платіжної інструкції №1347 від 16.08.2024р., встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом позивачем сплачено 2422,400грн. судового збору, які згідно приписів ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача в користь позивачки.

Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правничої допомоги від 16.08.2024р., розрахунок суми судових витрат, згідно яких клієнт зобов`язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 7000грн.

Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, часу їх виконання, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №426168 від 10.01.2020р. в сумі 13370,36грн., з яких - 2999,50грн. - тіло кредиту, 8269,80грн. - залишок заборгованості по процентах за користування, 2101,06грн. - інфляційне збільшення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2422,40грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 3000грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», місце знаходження - м. Львів, вул. С.Бандери, 87, оф. 54, код ЄДРПОУ 42655697.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Т. В. Струс