Ухвала суду № 124239616, 06.01.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення без розгляду частини позовних вимог

06 січня 2025 року справа № 580/11302/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії за вислугу років з обмеженням її максимального розміру;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі суми 2000,00 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021року № 713;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.02.2022 року ФР48362, виданої станом на 05.03.2019 року виходячи із 80 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром та виплатити утворену заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021 року № 713, починаючи з 01 липня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 03.12.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Під час вирішення питання щодо звернення із цим позовом в межах строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Представниця позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначила, що відсутність раніше встановленої доплати не можливо було помітити та своєчасно дізнатися про неправомірні дії відповідача, оскільки з лютого 2022 року по день звернення до суду розмір пенсії постійно збільшувався, але при цьому відповідач ніяким чином не проінформував позивача про результати проведення перерахунку та скасування доплати відповідно до Постанови № 713, у зв`язку із чим вважає, що позивач не знав та не міг знати про порушення його права. Крім того зазначила, що у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними та триваючими повітряними тривогами, доступ громадян до державних органів, установ, в період їх робочого часу обмежено. За таких обставин, звернутись з письмовим зверненням та отримати запитувану інформацію, відповідь, роз`яснення, тощо - значно ускладнений для громадян та потребує більше часу.

Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з обмеженням позивачу максимального розміру пенсії з 01.04.2029 та із невстановленням позивачу щомісячної доплати в сумі 2000 грн, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у зв`язку із здійсненням перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 25.07.2022 у справі № 580/2643/22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Про факт обмеження позивачу пенсії максимальним розміром, а також про факт невстановлення позивачу доплати до пенсії у зв`язку із здійсненням перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 25.07.2022 у справі № 580/2643/22 останньому мало бути відомо принаймні з грудня 2022 року, тобто з моменту отримання пенсії за листопад 2022 року (протокол перерахунку пенсії від 04.10.2022). У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій з метою з`ясування розміру пенсії та відповідної доплати позивач не надав.

Аналогічну позицію щодо строку звернення в суд в частині невстановлення позивачу доплати до пенсії висловив Верховний Суд у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 05.03.2024 у справі № 300/5476/22, від 03.07.2024 у справі № 400/14847/23, від 08.08.2024 у справі № 460/19702/23.

З огляду на викладене, з моменту отримання пенсії за листопад 2022 року у позивача виникли підстави для звернення до суду з вимогами, зазначеними в цій позовній заяві, тому саме з цього моменту розпочинає перебіг шестимісячний строк звернення до суду.

Разом з тим, позивач звернувся в суд з цим позовом 14.11.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеним частиною 2 статті 122 КАС України.

Представниця позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначає про те, що позивач не знав та не міг знати про порушення його прав з огляду на те, що розмір його пенсії постійно збільшувався, а відповідач не проінформував позивача про скасування доплати відповідно до Постанови № 713.

Надаючи оцінку вказаним посиланням суд зазначає, що відповідно до наявних у матеріалах справи протоколів перерахунку пенсії, пенсія позивача з 01.04.2019, з 01.11.2022 обмежувалась максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратити працездатність. З огляду на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, суд доходить висновку що позивачу було відомо про обмеження розміру його пенсії максимальним розміром з грудня 2022 року.

Суд зазначає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, натомість позивач не зазначив обставин, що вказували б на не можливість дізнатися про складові його пенсії протягом шести місяців від дати порушення його прав.

Крім того, суд зазначає, що до заяви позивач та його представниця не надали доказів, того, що саме обставина впровадження в Україні воєнного стану зумовили наявність об`єктивних обставин, що вказували б на неможливість звернення до відповідача за відповідним роз`ясненням.

Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

За вказаних обставин суд доходить висновку про неповажність заявлених причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про неповажність заявлених обставин та, як наслідок, необхідність залишення позову без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром за період з 01.04.2019 до 13.05.2024 включно та щодо нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб за період з 01.07.2021 до 13.05.2024 включно.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 240, 241, 248, 256, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром за період з 01.04.2019 до 13.05.2024 включно та щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб за період з 01.07.2021 до 13.05.2024 включно залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 06.01.2025.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК