Рішення № 124236135, 06.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокуСправа №160/22940/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 22.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області (відповідач-2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.07.2024 №046350016647 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати:

- до страхового стажу один місць служби за три, час проходження військової служби за мобілізацією з 22.10.2014 по 18.07.2016, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції та здійснював забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 10.11.2015 по 14.07.2016, районі смт. Станиця -Луганська, Луганської області;

- до страхового та пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні постанова 202 від 31.03.1994), за професією машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» один місяць служби за три:

час проходження військової служби під час мобілізації з 23.02.2022 по 27.06.2024, протягом якого позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Лиман, Донецької області, н.п. Чернишки Сумської області, н.п. Клещіївка Донецької області з 23.02.2022 по 03.03.2022, з11.07.22 по 10.12.2022: з 18.01.2023 по 28.05.2022 з 04.06.2023 по 20.06.2023 з 02.08.2023 11.05.2024, з 13.05.2024, по 10.06.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 27.06.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 27.06.2024 він звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Рішенням відповідача-2 від 05.07.2024 №046350016647 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Недостатність пільгового стажу позивач пояснює протиправним незарахуванням відповідачами (у трикратному обчисленні) часу проходження позивачем військової служби, протягом якої він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

04.09.2024 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог.

В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що період проходження військової служби під час проведення антитерористичної операції та під час введення воєнного стану в Україні підлягає в даному випадку зарахуванню до пільгового та страхового стажу в одинарному розмірі. Так, зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три не передбачено Законом №1058. Вказав, що до пільгового стажу роботи на підземних роботах (постанова №202) зараховано, зокрема, період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 23.02.2022 по 03.03.2022, з 11.07.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2023, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 по 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024. Також відповідач-2 зауважив, що період проходження позивачем військової служби з 22.10.2014 по 18.07.2016 не підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки відсутня довідка про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески. На підставі зазначеного відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

13.09.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив від відповідача-1.

В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначив, що період проходження позивачем військової служби зараховано позивачу до страхового та пільгового стажу в одинарному розміні, як військова служба в особливий період, в свою чергу вказаний період не підлягає зарахуванню в пільговому обчисленні, оскільки позивачу не призначається пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також відповідач-1 зауважив, що період проходження позивачем військової служби з 22.10.2014 по 18.07.2016 не підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки відсутня довідка про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески. У зв`язку з чим відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянин України, проходив військову службу за частковою мобілізацією у період з 17.04.2015 по 14.07.2016, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, проходив військову службу за мобілізацією під час воєнного стану та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Лиман, Донецької області, н.п. Чернишки Сумської області, н.п. Клещіївка Донецької області з 23.02.2022 по 03.03.2022, з11.07.22 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2022, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024.

На підтвердження обставин проходження військової служби позивачем надано копію військового квитка НОМЕР_1 від 27.04.2015.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 16.12.2015.

Згідно з довідкою військової частини від 10.07.2016 №5568 позивач брав участь в антитерористичній операції з 10.11.2015 по 14.07.2016, смт. Станиця-Луганська Луганської області.

Відповідно до довідок №5203 від 17.05.2024, №8087 від 03.08.2024 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в населених пунктах Лиман Донецької області, Чернишки Сумської області, Кліщіївка Донецької області з 23.02.2022 по 03.03.2022, з 11.07.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2023, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 по 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024, з 20.07.2024 по 01.08.2024.

27.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 05.07.2024 №046350016647 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу як працівнику на роботах підземних професій та відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 18 років 10 місяців 09 днів, пільговий стаж за Списком №1 - 18 років 07 місяців 23 дні, пільговий стаж на роботах підземних професій (постанова 202, 25 років) - 22 роки 05 місяців 19 днів, пільговий стаж на роботах підземних провідних професій (20 років) - 15 років 05 місяців 21 день, навчання за фахом - 0 років 03 місяці 12 днів.

Як встановлено судом з форми РС-право, до страхового стажу не було зараховано період проходження позивачем військової служби з 22.10.2014 по 18.07.2016, що не заперечувалося відповідачами у відзиві та в обґрунтування чого зазначено, що не підлягає зарахуванню до страхового стажу вказаний період, оскільки відсутня довідка про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески.

Також, з форми РС -право вбачається, що період участі позивача в бойових діях з 23.02.2022 по 03.03.2022, з 11.07.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2023, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 по 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024 зараховано позивачу без урахування пільгового обчислення даного стажу один місяць служби за три.

Не погоджуючись із означеними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першимпункту 1 частини другої цієї статті.

Вирішуючи правомірність відмови відповідачів в частині зарахування позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст. ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період проходження військової служби під час якого позивач приймав участь в бойових діях з 23.02.2022 по 03.03.2022, з 11.07.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2023, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 по 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України"Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.11.2023 року № 734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Суд зазначає, що станом на момент проходження позивачем служби, протягом якого позивач брав участь в бойових діях, а саме: з 23.02.2022 по 03.03.2022, з 11.07.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2023, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 по 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024, з 20.07.2024 по 01.08.2024, що підтверджується довідками про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №5203 від 17.05.2024, №8087 від 03.08.2024, на території України був введений воєнний стан.

Згідно статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Умови призначення пенсій за вислугу років передбачені статтею 12 Закону №2262-ХІІ.

На виконання вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 №393, якою затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (Порядок №393).

До 16.02.2022 перший абзац пункту 3 Порядку №393 звучав наступним чином:

«До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах…».

Пунктом 3 Порядку №393 (на момент виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах участь у бойових діях у воєнний час - один місяць служби за три місяці.

Таким чином, з часу затвердження у 1992 році та до 16.02.2022 пунктом 3 Порядку №393 було передбачено умови пільгового зарахування вислуги років в цілях обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років військовослужбовців.

Такий зміст цієї норми до 16.02.2022 вказував на те, що пільгове обчислення вислуги років передбачене в цілях саме призначення пенсії, що відповідало вимогам статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, на виконання якої і було затверджено Порядок №393.

Водночас, постановою від 16.02.2022 №119 Кабінетом Міністрів України до Порядку №393 внесено зміни.

Цими змінами, серед іншого, перший абзац пункту 3 Порядку №393 викладено у наступній редакції:

«До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах…».

Такими змінами запроваджено пільгове зарахування вислуги років уже в цілях визначення розміру пенсії.

Водночас, умови призначення пенсії та визначення її розміру за своїм змістом є різними процедурами, які відбуваються в певній послідовності.

Так, спочатку встановлюється право військовослужбовця на пенсію та його відповідність визначеним законом умовам її призначення і лише після цього, в разі якщо військовослужбовець має право на пенсію за вислугу років, визначається її розмір.

В разі, якщо військовослужбовець не відповідає таким умовам, то питання визначення розміру пенсії взагалі не стоятиме.

Виключний перелік умов призначення пенсії за вислугу років передбачено статтею 12 Закону №2262-ХІІ і такі умови полягають власне у встановленні наявності необхідної вислуги років.

Визначення розміру пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ не належить до умов призначення пенсії за вислугу років.

Своєю чергою, визначення розміру пенсії унормовано статтею 13 Закону №2262-ХІІ, якою не передбачено такого поняття як «пільгове визначення розміру пенсії за вислугу років».

Також цією статтею, як і в цілому Законом №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України не уповноважувався на визначення пільгових умов визначення розміру пенсії за вислугу років.

Натомість, статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України був уповноважений встановити порядок визначення пільгових умов саме призначення пенсій за вислугу років.

Такий порядок був встановлений Кабінетом Міністрів України у Порядку №393 і діяв до 16.02.2022.

Однак, запровадивши постановою від 16.02.2022 №119 зміни до Порядку №393 Кабінет Міністрів України скасував порядок визначення пільгових умов призначення пенсій, тим самим позбавивши військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, права на пільгове обчислення вислуги років, а відтак і права на призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таке правове регулювання спірних правовідносин вказує на те, що встановлюючи постановою від 16.02.2022 №119 пільгові умови визначення розміру пенсії за вислугу років особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, Кабінет Міністрів України діяв не в межах повноважень визначених Законом №2262-ХІІ.

За таких обставин в силу приписів статті 9 КАС України постанова від 16.02.2022 №119 не підлягає застосуванню під час розгляду цієї справи як така, що не відповідає закону.

Крім того, Конституційний Суд України також неодноразово у своїх рішеннях висловлювався щодо недопустимості звуження чи скасування заходів соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.

Так, у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 Конституційний Суд України дійшов висновку, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

У рішенні від 06.04.2022 № 1-р(II)/2022 у справі № 3-192/2020(465/20) (справа про посилений соціальний захист військовослужбовців) Конституційний Суд України також дійшов наступних висновків:

«Підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України. Захист суверенітету та територіальної цілісності України є „найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу" (частина перша статті 17 Основного Закону України).

В умовах воєнного стану держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України. Відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави.».

Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України у рішенні від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) виснував наступне:

«…зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.».

Зважаючи на наведені вище законодавчі приписи, висновки та Конституційного Суду України, можна зробити висновок, що внесення Кабінетом Міністрів України постановою від 16.02.2022 №119 змін до Порядку №393 призвело до звуження соціальних гарантій військовослужбовців в частині права на пенсійне забезпечення.

Крім того, внаслідок скасування порядку визначення пільгових умов призначення пенсій залишились невиконаними вимоги статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, якими Кабінет Міністрів України зобов`язаний встановити такий порядок.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що внаслідок внесених до Порядку №393 змін поняття пільгового обчислення вислуги років військової служби зазнало викривлення, а його значення для військовослужбовців нівелювалось, оскільки зміст оновленої «пільги» полягає в розмірі пенсії, до якої військовослужбовцю ще потрібно дослужити.

В той час як до внесених постановою від 16.02.2022 №119 змін до Порядку №393 пільгове обчислення вислуги років дозволяло військовослужбовцю вийти на пенсію «достроково», що за своїм змістом, зважаючи на ризики і небезпеку, з якими пов`язана військова служба, до того ж в умовах воєнного стану, і було реальною пільгою, яка вирізняла військову службу з поміж інших видів служби.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосувати в цілях обчислення строків військової служби при призначенні пенсії позивачу норми Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 (надалі - Положення №530).

Відповідно до п.2.3 Розділу ІІ Положення №530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що період проходження позивачем військової служби, під час якого позивач приймав участь в бойових діях з 23.02.2022 по 03.03.2022, з 11.07.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2023, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 по 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024, з 20.07.2024 по 01.08.2024, підлягає врахуванню позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням кратності один місяць служби за три місяці.

Окрім цього, суд звертає увагу, що доводи відповідачів про те, що військова служба, протягом якої позивач брав участь в антитерористичній операції, підлягає врахуванню в кратному розмірі виключно при призначенні пенсії Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є хибними, оскільки право пенсіонера на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, а отже врахування вищенаведених періодів у кратному розмірі при призначенні пенсії не може бути обмеженим виключно пенсією, яка призначається відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 05.06.2018 у справі №348/347/17 та від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.

Враховуючи той факт, що в оскаржуваному рішенні не було враховано зазначені вище періоди військової служби позивача в кратному розмірі до пільгового стажу, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, з метою захисту прав позивача суд доходить висновку про необхідність зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період проходження військової служби з 23.02.2022 по 03.03.2022, з 11.07.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2023, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 по 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024, з 20.07.2024 по 01.08.2024 в кратному розмірі - один місяць служби за три місяці.

Щодо незарахування відповідачем-2 періоду проходження позивачем військової служби з 22.10.2014 по 18.07.2016, включаючи участь позивача з 10.11.2015 по 14.07.2016 в антитерористичній операції з підстав відсутності даних в системі персоніфікованого обліку форми ОК-5, суд зазначає про таке.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 08.07.2002 та довідок про підтвердження пільгового трудового стажу №191 від 07.02.2024, №557 від 19.06.2024 позивач в період з 08.07.2002 по 28.10.2013 та з 13.02.2017 по 19.06.2024 працював повний робочий день в ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на посаді машиніста гірничих виїмкових машин дільниці підготовчих робіт.

Відтак, на момент початку проходження військової служби (в спірних правовідносинах - листопад 2015) позивач вже не працював в ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на посаді машиніста гірничих виїмкових машин дільниці підготовчих робіт.

Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), зокрема передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналізуючи норми Закону № 2232-XII та Закону № 2011-XII суд дійшов висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, якщо на момент призову на військову службу в особливий період особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Натомість, на момент початку проходження позивачем військової служби в період з 22.10.2014 по 18.07.2016 позивач не працював за професією та не займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також, суд звертає увагу на таке.

Частиною першою статті 9 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази нарахування заробітної плати позивачу його роботодавцями у спірний період з 22.10.2014 по 18.07.2016.

Також і відсутні докази сплати за позивача страхових внесків у встановленому розмірі.

А тому, суд вказує про обґрунтованість дій пенсійного органу щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду проходження військової служби з 22.10.2014 по 18.07.2016.

Натомість, надана до суду довідка від 10.07.2016 №5568 про безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції є підставою виключно для надання особі статусу учасника бойових дій та сама по собі не є підставою для зарахування зазначеного в ній періоду проходження військової служби до страхового стажу позивача.

Відтак, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 ЗУ №1058.

До компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань, та суд не обраховує дійсний стаж позивача. Суд як орган, уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданих виключно органам Пенсійного фонду.

Тобто, повноважним органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд (його територіальні органи), а суд не може перебирати компетенцію суб`єкта владних повноважень та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії.

Таким чином, оскільки пенсійним органом при розгляді заяви позивача не вирішено питання щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем військової служби з 23.02.2022 по 03.03.2022, з 11.07.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2023, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 по 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024, з 20.07.2024 по 01.08.2024 в кратному розмірі - один місяць служби за три місяці, отже, не перевірено ті умови, з якими закон пов`язує наявність в особи права на пенсію за віком на пільгових умовах, то суд не може перебирати на себе функції Пенсійного фонду щодо призначення пенсії.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відтак, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

Суд звертає увагу, що належним відповідачем у справі є Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області, а не Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, з огляду на таке.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).

Аналіз положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення позивачу пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.

Таким чином, саме ГУ ПФУ в Житомирській області має здійснити зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та здійснити повторний розгляд заяви позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішень, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Розподіл судового збору у даній справі не здійснюється, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.07.2024 №046350016647 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3.Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ідентифікаційний код: 13559341, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул.О.Ольжича, 7) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період проходження військової служби з 23.02.2022 по 03.03.2022, з 11.07.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 28.05.2023, з 04.06.2023 по 20.06.2023, з 02.08.2023 по 11.05.2024, з 13.05.2024 по 10.06.2024, з 20.07.2024 по 01.08.2024 в кратному розмірі - один місяць служби за три місяці.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ідентифікаційний код: 13559341, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул.О.Ольжича, 7) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) від 27.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон