Рішення № 124235930, 02.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 рокуСправа №160/25946/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання незаконним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в якому просить:

визнати незаконним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом від 26.07.2024 №9/в яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини;

зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що звернувся на початку січня 2023 до ІНФОРМАЦІЯ_1 після звільнення з військової служби із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги та був направлений на проходження медико-соціальної експертної комісії для підтвердження часткової втрати працездатності.

За результатом розгляду його заяви рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом від 26.07.2024 №9/в яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини. Підставою для відмови був підп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України №2011-ХІІ, згідно якого одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Ступінь втрати працездатності заявника встановлено понад встановлений термін після звільнення з військової служби.

Позивач вказує, що тривала підготовка документів і їх подальший розгляд відбувалися поза його волею.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року відкрито провадження у справі №160/25946/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5ст. 262Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

23.10.2024 від Міністерства оборони України через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач, не погоджуючись з доводами позивача, вказав наступне.

Позивача було звільнено з військової служби 18.12.2022 року, а 03.05.2023 року було встановлено ступінь втрати працездатності 20% внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААА №009157 від 03.05.2023 року), тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.

Тому питання про призначення йому одноразової грошової допомоги повинно розглядатись відповідно до пункту 7 частини 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: … отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Особам, яким встановлено ступень втрати працездатності без встановлення інвалідності в понад тримісячний термін після звільнення, виплати не передбачені. Законом прямо передбачено строк, який дає право на отримання виплати: не більше трьох місяців від дати звільнення до дати встановлення ступеня втрати працездатності. Цей строк є присічним, і законодавством не передбачено його поновлення. При цьому, Міністерство оборони України також не наділено повноваженнями на поновлення цього строку.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.07.2015 є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 №4126 від 09.07.2022 старший солдат ОСОБА_1 15.03.2022 року одержав травмування: вибухової травми правого колінного суглобу, субтотального розриву задньої хрестоподібної зв`язки правового колінного суглобу, акубаротравматичного ураження лівого вуха без ушкодження барабанних перетинок, гострої лівобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям ШМ до 05,0 м на праве вухо та 6,0 м на ліве вухо.

Травма була отримана під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Посад-Покровське, Херсонського району, Херсонської області. Противник здійснив артилерійський обстріл по позиціях підрозділу.

Травмування отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини.

11.07.2022 гарнізонною ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону було проведено медичний огляд старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , в якій вказано, що травма пов`язана з проходженням військової служби.

18.12.2022 позивач був звільнений з військової служби і у січні 2023 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Позивач зазначає, що 07.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 видав йому направлення на проходження медико-соціальної експертної комісії.

Документи до МСЕК надійшли 24.04.2023.

Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 03.05.2023 ОСОБА_1 підтверджено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 20%.

Оскільки територіальним центром комплектування та соціальної підтримки під час підготовки було з`ясовано, що довідка ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 11.07.2022 №2197 містить неправильне формулювання в частині причинного зв`язку травми позивача, медичні документи були направлені до 18-ої Регіональної військово-лікарської комісії.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 03.10.2023 №3690 , встановлено, що травма старшого солдата ОСОБА_1 , 1989 р.н. закрита травма правого колінного суглобу з тимчасовим порушенням функції. Розрив задньої хрестоподібної зв`язки правового колінного суглобу внаслідок вибухової травми (15.03.2022), що підтверджується медичними та військово-обліковими документами, пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №9/в, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову старшому солдату в запасу ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975, з посиланням на підп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з вказаною нормою передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Встановлено, що заявника звільнено з військової служби 18.12.2022, а 03.05.2023 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач за захистом свої порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 5ст. 17 Конституції Українипередбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно доЗакону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу»( Закон №2232-ХІІ).

Відповідно дост.41 Закону №2232-ХІІвиплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом №2011-XII.

Статтею 16 Закону №2011-ХІІрегламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Частиною 1ст.16 Закону №2011-XIIвизначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цимЗакономмають право на її отримання.

Відповідно до п.7 ч.2ст.16 Закону №2011-ХІІодноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9ст.16-3 Закону №2011-XII).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок №975.

Згідно із положеннями пункту 3 цього Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Абзацом другим пункту 7 Порядку № 975 визначено, що у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Суд зазначає, що аналіз вищевказаних положеньЗакону №2011-ХІІта Порядку №975 дозволяє дійти висновку про те, що право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності обмежено:

тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи з військової служби;

причинами отримання такою особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, оскільки останні повинні бути набуті особою саме під час виконання нею обов`язків військової служби.

Встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у постановах від 23.10.2018р. у справі №161/69/17 і від 12.03.2019р. у справі №760/18315/16-а, дійшов висновку, що строк може вважатись присічним за умови, якщо особа протягом цього строку має можливість в будь-який час звернутися за захистом своїх соціальних прав, а саме, права на отримання грошової виплати; не вважається завершеним строк за умови об`єктивної відсутності можливості особи безперешкодного звернення за захистом відповідного соціального права; таке обмеження буде порушенням права особи на соціальне забезпечення та проявом дискримінації.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.04.2024р., повертаючи справу №540/3059/20 на новий розгляд, вказав, що при розгляді подібних спорів суди повинні встановити, чи були вчинені особою всі залежні від неї дії щодо отримання довідки медико-соціальної експертної комісії у строки, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Таким чином, суд приходить висновку, що встановлений законодавством тримісячний строк для встановлення особі часткової втрати працездатності відраховується з дня звільнення такої особи з військової служби, є преклюзивним і підлягає поновленню лише у виключних випадках у зв`язку із наявністю об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені доказами, належність яких повинна бути перевірена уповноваженим органом або судом.

Позивача звільнено з військової служби 18.12.2022., тобто тримісячний строк закінчувався 18.03.2023 р., а довідка МСЕК встановлення часткової втрати працездатності датована 03.05.2023 р.

Проте, суд виходить з того, що Висновку МСЕК про встановлення часткової втрати працездатності передувала тривала підготовка документів до МСЕК та їх подальший розгляд, що відбувались поза волею позивача.

Враховуючи викладене в сукупності, суд вважає, що позивачем пропущений тримісячний строк з об`єктивних, незалежних від нього причин.

Відтак, оскаржуване рішення про відмову у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги є протиправним та належить скасуванню.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду у постановах від 20.12.2023 у справі №520/14757/2020 і від 30.01.2024 у справі №160/8219/21 суд не приймає до уваги, оскільки у вказаних справах суд виходив з того, що захворювання виникло у зв`язку з проходженням військової служби, а виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому розподіл судових витратвідповідно дост. 139 КАС Українисудом не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246,250,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (пр. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом від 26.07.2024 №9/в яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Міністерство оборони України (пр. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона