Ухвала суду № 124224913, 23.12.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/7576/24

ун. № 759/26772/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОНА САНРАЙС» (далі - Товариство) про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокаткою Фарботою Марією Романівною, до Товариства про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 17.12.2024.

Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.

До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19.

Предметом позову є вимоги про:

- стягнення невиплаченої заробітної плати в сумі 703 298,03 гривень;

- стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку в сумі 123 287,67 гривень;

- стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 16.09.2024 до дня фактичного розрахунку.

Отже, позивачка в цій справі звільнена від сплати судового збору лише за позовні вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати та стягнення компенсації за невикористану частину щорічної відпустки. За позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачка повинна сплатити судовий збір.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.

З огляду на викладене, мінімальний розмір судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 211,20 гривень, максимальний - 15 140,00 гривень.

Отже, позивачка має сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні як за майнову вимогу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому, суддя вважає за доцільне встановити позивачці строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 258, 260, 353ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОНА САНРАЙС» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Зобов`язати позивачку сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні як за майнову вимогу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, що становить 10 днів з дня вручення позивачці цієї ухвали.

Роз`яснити позивачці, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачці, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Кравченко