Ухвала суду № 124224766, 26.12.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26940/24

Провадження №: 1-кп/752/1494/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене доЄдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100010003029 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, не працюючого, який має на утриманні двох малолітніх дітей (зі слів), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С ТА Н О В И В :

На розгляд Голосіївського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Під час підготовчого судового засідання від прокурор подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів

Клопотання обґрунтоване наступним.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 07.10.2024 приблизно о 12 год. 30 хв. перебував за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 59-Б, біля зупинки громадського транспорту «Деміївський провулок», разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Перебуваючи за вказаною адресою, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, після чого, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на умисне нанесення ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження і бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_6 та дістав з внутрішнього кармана своєї куртки кухонний ніж та наніс один удар ззаду в спину останньому, а саме над лівою лопаткою ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілому проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з ушкодженням лівої легені, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.

Після цього ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 направились до Київської міської клінічної лікарні № 10, яка знаходиться неподалік, для отримання першої медичної допомоги.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Також прокурор зазначає, що на даний час ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, що були підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, залишились та не зменшились. Так, продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення; може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, на переконання прокурора, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Прокурор в судовому засіданні підтримала подане клопотання з підстав, зазначених у ньому та просила його задовольнити.

Захисник обвинуваченого заперечив проти клопотання пославшись на те, що стороною обвинувачення не доведено актуальність ризиків, про існування яких стверджує прокурор у клопотанні. Наголошував, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання на території Голосіївського району, просив застосувати до обвинуваченого домашній арешт у нічний період доби.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд вважає, що прокурор довела у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Так, прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду не зменшився та продовжує бути актуальним, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ураховуючи тяжкість та характер злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_3 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, його особу, суд не виключає, що останній з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від суду.

Крім того, враховуючи обізнаність ОСОБА_3 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час судового розгляду.

Отже, на даний час продовжує існувати загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання ними суду достовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Також, оцінюючи актуальність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, який має насильницький характер, а також відомості про те, що обвинувачений раніше судимий, а саме:

1) 16.07.2010 вироком Солом`янського районного суду м. Києві засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 16.08.2013 з Сумської справної колонії № 116 по відбуттю строку покарання;

2) 17.12.2014 вироком Вишгородського районного суду Київської області засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 26.08.2016 з Білоцерківської виправної колонії Київської області № 35 по відбуттю строку покарання;

3) 29.01.2018 вироком Голосіївського районного суду м. Києва засуджений за ч.4 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, ст.ст. 75, 76 КК України - 3 роки іспитовий строк;

4) 22.05.2018 вироком Голосіївського районного суду м. Києва засуджений за ч.2 ст.190, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, ст.ст. 75, 76 КК України - 3 роки іспитовий строк; ухвалою Голосіївського районного суду м. Києві від 12.08.2021 звільнений від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку та 17.01.2022 знятий з обліку органом пробації.

З огляду на зазначене, на переконання суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення продовжує бути актуальним.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 прокурор довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

Враховуючи вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора щодо наявності підстав, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, що зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 .

Доводи сторони захисту суд вважає непереконливими. Варто зазначити, що сукупність доводів, на які посилається прокурор на даному етапі кримінального провадження, є достатньою для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обраного запобіжного заходу.

Водночас суд вважає, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, в даному конкретному випадку може бути визначений розмір застави, який достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 182, 193-197, 199, 314-315, 372, 376, 384, 392-395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», тобто до 23 лютого 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві,

ЄДРПОУ 26268059,

МФО 820172,

Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві,

р/р № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава),

згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б.

особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

- не відлучатись з м. Києва без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесення застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосованих запобіжних заходів покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 .

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу суду першої інстанції про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний тест ухвали оголошено о 10 год. 50 хв. 30 грудня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1