Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/16880/24
РІШЕННЯ
іменем України
03 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №104250014988 від 28.05.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 26.02.1987 по 03.04.1996 на Таращанському заводі "Мотор", згідно архівного витягу №36/05-08 від 03.02.2023, і призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII з дати звернення - з 21 травня 2024 року.
Позивач вважає рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки має достатньо страхового стажу для її призначення, тому звернулась в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позивачу обґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії за віком на умовах статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзив на позовну заяву не надходив, про розгляд справи повідомлено належним чином.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
21 травня 2024 року позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком. До заяви додано відповідний пакет документів.
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та приймало рішення про відмову у призначенні пенсії №104250014988 від 28.05.2024.
У вказаному рішенні зазначено, що вік позивача на дату звернення з заявою про призначення пенсії становив 56 років 3 місяці. Страховий стаж позивача становив 24 роки 2 місяці 11 днів.
Період роботи (проживання) позивача на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 28 років 8 місяців 7 днів, в тому числі станом на 01.01.1993 - 9 років 7 місяців 27 днів.
Позивачу відмовлено в призначенні пенсії згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
Позивач, вважаючи порушеними її права на пенсійне забезпечення, звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII).
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на території посиленого радіологічного контролю, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи але не більше 5 років, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частин 1, 4 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Частинами 1, 2, 3 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Крім того, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", (далі Порядок № 637).
Пунктом 1 та пунктом 2 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення відповідача, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 16.02.1988 по 31.03.1988, з 16.02.1992 по 24.05.1992, з 25.05.1995 по 03.04.1996, згідно з архівним витягом від 03.02.2023 №36/05-8, оскільки "…відсутні підстави для прийняття та звільнення з роботи".
Проте, в архівному витягу від 03.02.2023 №36/05-8, виданому КУ Таращанської міської ради "Трудовий архів", вказано архівні первинні документи, які слугували підставою для його видачі, та зазначено конкретні документи, які містять відомості про період роботи позивача на Таращанському заводі "Мотор" - книги реєстрації прийнятих на роботу та звільнених з роботи, відповідно до яких ОСОБА_2 , 1968 р.н., прийнята на роботу з 26 лютого 1987 року та звільнена з роботи 03 квітня 1996 року.
Таким чином, наданий позивачем для підтвердження періоду роботи на Таращанському заводі "Мотор" витяг відповідає вимогам пункту 3 Порядку №637.
Крім того, при зверненні за призначенням пенсії, позивачем також надано довідку про нараховану заробітну плату за період роботи на Таращанському заводі "Мотор" №98/05-8 від 31.03.2023, видану КУ Таращанської міської ради "Трудовий архів" на підставі відомостей про нарахування заробітної плати архівного фонду Таращанського заводу "Мотор".
Проте, відповідачем до страхового стажу позивача, згідно вказаної довідки, зараховано тільки місяці, в яких наявні нараховані суми, при цьому не враховано, що в певні періоди позивач перебувала у відпустках по догляду за дитиною до виповнення 3-х річного віку, тому заробітна плата в ці періоди не нараховувалась.
Як зазначено в рішенні пенсійного органу №104250014988 від 28.05.2024 про відмову в призначенні пенсії, до страхового стажу позивача також не зараховано період з 01.01.1995 по 31.03.1996, оскільки в акті, складеному за результатами перевірки достовірності документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсій, проведеної спеціалістами відповідача в КУ Таращанської міської ради "Трудовий архів", вказано, що за даний період внески до Пенсійного фонду України не утримувались.
Згідно з статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом вищезазначених норм обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17.
Позивачу відмовлено у призначенні пенсії та зарахуванні до страхового стражу спірного періоду рішенням пенсійного органу №104250014988 від 28.05.2024, суд вважає, що з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід визнати таке рішення протиправним та скасувати його.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність порушеного права позивача, а також те, що зарахування стажу впливає на призначення пенсії, то належним способом захисту порушених прав позивача в межах спірних правовідносинах буде зобов`язання пенсійного органу здійснити зарахування відповідного періоду роботи позивача, а також призначення їй пенсії з дати звернення за нею.
За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №104250014988 від 28.05.2024.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 26.02.1987 по 03.04.1996 на Таращанському заводі "Мотор" згідно з архівним витягом №36/05-08 від 03.02.2023, з урахуванням зарахованого раніше страхового стажу і призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 21 травня 2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул.Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська обл., Фастівський р-н, 08500 , код ЄДРПОУ - 22933548)
Головуючий суддя Я.В. Драновський
Судове рішення № 124216560, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 03.01.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/16880/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: