Рішення № 124215586, 02.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2025 рокусправа № 380/20335/24місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України код ЄДРПОУ 00034039, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу нарахована та виплачена грошова допомога на оздоровлення у 2016 та 2017 роках та щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016року по лютий 2018 року. Розмір зазначеного грошового забезпечення розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення. З огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди проведено відповідачем, виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.

21.10.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволенні позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Таким чином, як вбачається з аналізу вказаних норм Закону, індексація, не є складовою щомісячного грошового забезпечення військовослужбовця. Вона не відноситься ні до доплат, надбавок, премій та інших додаткових видів грошового забезпечення. Оскільки, індексація грошового забезпечення по своїй правовій природі не має постійного характеру, не відноситься до одноразових виплат, то вона не входить до структури грошового забезпечення та не відносяться до складу місячного грошового забезпечення, а тому не може бути включена при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністрації Держприкордонслужби щодо її протиправної бездіяльності та зобов`язання провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 07.10.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Згідно з Витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.04.2023 № 138-ОС полковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення з 07.04.2023.

Як вбачається з витягу з послужного списку та інформації відображеної з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 з січня 2015 року по березень 2019 року проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 18.05.2021 внесено запис про припинення юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» (надалі - Постанова №43) постановлено ліквідувати, у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_3 як юридичну особу публічного права територіальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби України, а Адміністрації Державної прикордонної служби забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідується.

Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19 зазначив, при визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

З викладеного випливає, що правонаступником є орган до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

Враховуючи наведене, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі відповідач, Адміністрація ДПС України) є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому саме на Адміністрацію ДПС України мають бути покладені обов`язки щодо відновлення порушених прав позивача за час проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За період проходження військової служби ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, що стало підставою звернення до суду.

25.04.2024 до Західного регіонального управління скеровано адвокатський запит, в якому просив надати детальний, помісячний розрахунок нарахувань (із зазначенням видів та складових грошового забезпечення) та утримань проведених на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №380/15229/23.

У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 01.05.2024 №09/4255-24 надіслало копію платіжної інструкції №297 від 23.04.2024 та Розрахунково-платіжну відомість №1468.

Натомість ІНФОРМАЦІЯ_5 не надіслано розрахунків (із зазначенням видів та складових грошового забезпечення) та утримань проведених на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 в справі №380/15229/23.

У зв`язку з викладеним до ІНФОРМАЦІЯ_6 було скеровано адвокатський запит, в якому просив надати інформацію про те, чи складався ІНФОРМАЦІЯ_5 (в/ч НОМЕР_2 ) розрахунок на підставі якого 24.04.2024 ІНФОРМАЦІЯ_7 (в/ч НОМЕР_2 ) проведено ОСОБА_1 виплату у загальній сумі 81 626,80 грн. на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 в справі №380/15229/23. У разі складання ІНФОРМАЦІЯ_5 (в/ч НОМЕР_2 ) розрахунку вказаного надати його копію. У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 22.08.2024 №09/8059-24-Вих 26.08.2024 надіслано Довідку-Перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (далі - Довідку-Перерахунок) відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_7 нараховано до сплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у сумі 81 626,80 грн. Під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачу проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення: у липні 2016 року у розмірі 9 015,00 грн., у серпні 2017 року у розмірі 9 150,00 грн.

З урахуванням того, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 не нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, яка нараховується з місячного грошового забезпечення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Окрім того, як вбачається з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 рр. у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно позивачу нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889), яка також була виплачена без урахування індексації.

Вважаючи, що нарахування та виплату допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, проведено відповідачем, виходячи із місячного грошового забезпечення без включення до нього щомісячної додаткової грошової винагороди, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення згідно з положеннями частини другої згаданої статті входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної у період спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 1 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затвердженої наказом МВС України від 19.08.2016 № 848 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2016 за № 1249/29379 (далі - Інструкція № 848) визначено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 (далі - Постанова №889) (чинної на час виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби установлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до пункту 2 цієї Постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання Постанови № 889 наказом Міністра внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція), якою визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу Державної прикордонної служби України винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Так, пунктом 2 Інструкції визначено, що виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:

1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби;

2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 зазначеної Інструкції, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Згідно пункту 6 цієї Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п. 8 Інструкції).

Таким чином, суд висновує про те, що грошова допомога на оздоровлення, виплачена у 2016-2017 роках та щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 є складовими грошового забезпечення, розмір яких залежить від місячного грошового забезпечення.

Сторони визнають, що нарахування та виплата ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня 2016 року по лютий 2018 року здійснювалися без урахування індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування вказаних дій відповідач посилається на те, що індексація не входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок спірного грошового забезпечення.

Оцінюючи правомірність таких доводів відповідача з точки зору основних засад адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України №1282-XII від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).

Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 11 цього Порядку.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 30.12.2020 у справі №359/8843/16-а.

Таким чином, індексація грошового забезпечення входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Як встановив суд, 24.04.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №380/15229/23 здійснено виплату ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 81 626,80 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК.

Згідно з особистими картками грошового забезпечення позивача, відповідач нараховував грошову допомогу на оздоровлення, виплачену у 2016-2017 роках та щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, без індексації грошового забезпечення, як складової грошового забезпечення.

Отже, щомісячна індексація, яку позивач у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача отримав із затримкою, не може вважатися одноразовою виплатою, а тому повинна бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що повний розрахунок з позивачем на день його виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, здійснювався ІНФОРМАЦІЯ_5 . Адміністрація Держприкордонслужби не нараховувала та не виплачувала позивачу грошове забезпечення за період його служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 , також не нараховувала та не виплачувала грошову допомогу на оздоровлення у 2016-2017 роках та щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 та не здійснювала нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з спірний період, а тому жодних протиправних дій Адміністрація Держприкордонслужби щодо позивача не вчиняла.

Суд звертає увагу відповідача на те, що військовослужбовець, звільняючись зі служби, має право на виплати, а саме:

- грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно;

- одноразову грошову допомогу;

- грошову компенсацію за невикористану відпустку;

- грошову допомогу для оздоровлення;

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

З огляду на зазначене, суд не погоджується із твердженнями відповідача, відповідно до яких до спірних правовідносин застосовується стаття 116 Кодексу законів про працю України.

Спірне грошове забезпечення вчасно виплачено відповідачем, проте предметом позову є спосіб нарахування зазначеного грошового забезпечення.

Отже, зазначені правовідносини регулюються статтею 233 Кодексу законів про працю України у редакції чинній до 19.07.2022, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, зазначений спір є трудовим (про оплату праці під час проходження військової служби), а не трудовим (при звільненні) у розумінні статті 233 Кодексу законів про працю України.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 18.05.2021 внесено запис про припинення юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» (надалі - Постанова №43) постановлено ліквідувати, у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_3 як юридичну особу публічного права територіальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби України, а Адміністрації Державної прикордонної служби забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідується.

Суд погоджується із твердженнями позивача, відповідно до яких Адміністрація Державної прикордонної служби України є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому саме на Адміністрацію ДПС України мають бути покладені обов`язки щодо відновлення порушених прав позивача за час проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Порушення законодавства про оплату праці допустило ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке нараховувало і виплачувало позивачу грошове забезпечення протягом спірного періоду.

Отже, суд висновує про те, що Адміністрація Державної прикордонної служби України, як правонаступник ІНФОРМАЦІЯ_2 , є належним відповідачем у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

З метою ефективного поновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення, виплачену у 2016-2017 роках та щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович