Ухвала суду № 124215572, 03.01.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 січня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1287/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Джанелідзе Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, бездіяльності та скасування наказів, забов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду з Першого апеляційного адміністративного суду надійшов позов адвоката Джанелідзе Олени Анатоліївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач І), Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - відповідач ІІ), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо проведення 11.07.2024 неналежного медичного огляду ОСОБА_1 під час мобілізації його на військову службу в особливий період;

- визнати протиправною та скасувати довідку ВЛК від 11.07.2024 № 6/15603 про визнання придатним за станом здоров`я до військової служби ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені під час мобілізації на особливий період щодо ОСОБА_1 ;

- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 13.07.2024 № 139 в частині призову та направлення на військову службу під час мобілізації в особливий період в складі команди 9930 солдата ОСОБА_1 ;

- скасувати Наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військової частини НОМЕР_1 ) від 19.08.2024 № 774-ОС «Про особовий склад» в частині зарахування у списки особового складу та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 (НОМЕР_3), призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п. 2.15);

- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військової частини НОМЕР_1 ) від 23.08.2024 № 789-ОС «Про особовий склад» в частині призначення солдата ОСОБА_1 (НОМЕР_3) інспектором прикордонної служби 3 категорії - помічником гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (п. 3.22);

- зобов`язати Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військової частини НОМЕР_1 ) виключити зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_1 ) солдата ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 28.10.2024 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 апеляційну скаргу адвоката Джанелідзе Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року по справі №360/1287/24 задоволено. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року по справі №360/1287/24 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розглянувши надані позивачем матеріали в сукупності з позовною заявою, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у зв`язку з чим суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з прийняттям позивача на публічну службу.

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" зазначив, що право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності (параграф 35).

У параграфі 41 рішення "Пономарьов проти України" ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Так, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. Якщо ці закони зазначених питань не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити зі строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 9901/82/19, від 05 лютого 2020 року справі № 9901/425/19, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19 та інших.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.

Позивачем оскаржуються дії щодо проведення 11.07.2024 медичного огляду та накази від 13.07.2024 та 19.08.2024.

До суду позивач звернувся 23.10.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого для цієї категорії справ. Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не надано.

Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Суд роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме: звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Оглядом позовної заяви встановлено, що позивач просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені під час мобілізації на особливий період щодо нього.

Проте, зміст позовних вимог викладений формально, позивач не зазначає, які саме дії він оскаржує та просить визнати протиправними.

З огляду на вищевикладене вбачається, що виклад позовних вимог не відповідає критеріям та вимогам КАС України щодо змісту позовних вимог, а саме: формулювання їх максимально чітко і зрозуміло.

Таким чином, позивачу для усунення зазначеного недоліку слід надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, сформулювавши позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов адвоката Джанелідзе Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС.В. Борзаниця