Ухвала суду № 124214739, 03.01.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

03 січня 2025 р. Справа № 120/17502/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та рішення протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та рішення протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно ч. 5 п. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовні заяві зазначається, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 161 позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Як слідує із змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить суд, окрім іншого, визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області в частині відмови у перерахунку з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Проте, заявляючи зазначену позовну вимогу позивач до матеріалів позовної заяви не надає доказів в підтвердження того, що відповідач відмовив йому у проведенні відповідного перерахунку. Зокрема, матеріали позовної заяви не містять як доказів того, що позивач взагалі звертався до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявами про перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, так і доказів отримання від ГУ ПФУ у Вінницькій області відмови у проведенні відповідних перерахунків.

Крім того, з доданого до позовної заяви фотокопії відповіді про відмову у перерахунку пенсії (згідно переліку додатків позивач відповідну фотокопію ідентифікує як рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 25.12.2024 №905090809) неможливо чітко ідентифікувати суб`єкта владних повноважень, який сформував відповідного відмовного листа (рішення), що позбавляє суд можливості встановити вірність заявленого в позовній заяві складу відповідачів.

Також, слід зазначити, що позивач в прохальній частині позову просить суд стягнути на його користь з ГУ ПФУ у Вінницькій області заборгованість, яка виникла у зв`язку з недораховуванням довічного грошового утримання судді у відставці ( ОСОБА_1 ) з 01.01.2021 по 31.12.2024 або до моменту набрання рішення законної сили.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

В даному випадку формування позовних вимог в частині стягнення з ГУ ПФУ у Вінницькій області заборгованості містить невизначеність в частині періоду за який позивач просить стягнути заборгованість.

Більш того, з урахуванням повідомлених в мотивувальній частині позовної заяви обставин прийняття судом в іншій адміністративній справі (120/452/21-а) на користь позивача рішення про перерахунок його довічного грошового утримання судді у відставці, виникає потреба в конкретизації прохальної частини позову, а саме уточнення щодо якої заборгованості в межах даного позову заявлено стягнення, позаяк здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано статтями 381-1 - 383 КАС України, якими передбачено окремий порядок розгляду відповідних витань.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема про витребування доказів (ч. 5 ст. 161 КАС України).

За приписами частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В контексті наведеного слід відмітити, що стягненню підлягають нараховані, однак не виплачені кошти.

Відтак, всупереч ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення коштів (такими доказами можуть бути, наприклад, лист органу, що здійснює відповідні виплати із зазначенням конкретно нарахованої суми; банківські чи інші платіжні документи про перерахунок відповідних коштів, у яких містилася б зазначена інформація, тощо). Причини неможливості надання таких доказів не зазначено.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та рішення протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-ми денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна