Рішення № 12421459, 24.11.2010, Слов'яносербський районний суд Луганської області

Справа № 2- 3824/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 листопада 2010 року Слов`яносербський районний суд в складі:

головуючого судді Скворцової В.Г.

при секретарі Скориковій О.В.,

Розглянувши о 10 годині у відкритому судовому засіданні в сел. Слов`яносербськ цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк „ Приватбанк”, представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на ту обставину, що 15 квітня 2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № LGUOGA 0000000030 від 15.04.2008 року.

Згідно договору ПАТ КБ „ Приватбанк” зобовязався надати Відповідачу кредит у розмірі 64310 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном поверненням 15.04.2028 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої ст. 1054 та частини другої ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Станом на 21.04.2010 року заборгованість складає 66856 грн. 55 коп., у тому числі по кредиту 53032, 15грн., по сплаті відсотків 10191 грн. 78 коп., пеня 28 грн. 06 коп., 250 грн - штраф ( фіксована частина) , 3171, 74 грн штраф ( процентна складова).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ Приватбанк” і відповідач 15.04.2008 року уклали договір іпотеки № LGUOGA 0000000030 , згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме : будинок загальною площею 97,0м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

У відповідності до ст. 6 Закону України „ Про іпотеку” іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки, земельна ділянка розташована за адресою; АДРЕСА_1.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України „ Про іпотеку”, у разі невиконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України „ Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосування процедури продажу, встановленою ч.1. ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з. ч. 2 ст. 39 Закону України „ Про іпотеку” одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ „ Про іпотеку” та ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки, розташованого за адресою; АДРЕСА_1.

Просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LGUOGA 0000000030 від 15.04.2008 року, в розмірі 66856,56 грн:

Звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 97 м.2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № LGUOGA 0000000030 від 15.04.2008 року), Публічним Акціонерним товариством Комерційний банк „ ПриватБанк” ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладеного від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ „ ПРИВАТБАНК” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Для зясування кола осіб зареєстрованих у вищезазначеному житловому будинку витребувати від ОСОБА_3 довідку з міста проживання про склад сімї та реєстрацію.

Виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у будинку, розташованому за адресою; АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України с.м.т. Слов`яносербськ, та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 677 грн. , який складається з оплати держмита у сумі 668,57, грн., ІТЗ 120 грн.

У судове засідання сторони не зявилися , належним чином повідомлені, суд на підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України „ У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється”.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи обєктивність в неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухвалення рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України "Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами які беруть участь в справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно між позивачем і відповідачем . було укладено кредитний договір № LGUOGA 0000000030 від 15.04.2008 року і договір іпотеки від 15.04.2008 року.

Згідно договору ПАТ КБ „ Приватбанк” зобовязався надати Відповідачу кредит у розмірі 64310 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном поверненням 15.04.2028 року. З 1.02.2009 року Банк одностороннє змінив відсоткову ставку з 17.04. відсотка на н 29,04 відсотка і з цього часу нараховує відповідачу заборгованість за кредитом, по відсоткам, пеню, штрафи., яка складає за розрахунками позивача - 66856,55 грн.

Рішенням Слов`яносербського районного суду Луганської області від 25 березня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ ПриватБанк” про визнання недійсним окремих частин договору позов задоволено, визнано п.2.3.1 кредитного договору № LGUOGA 0000000030 від 15.04.2008 року укладеного між ОСОБА_3 і ЗАТ КБ « ПриватБанк» та повідомлення ЗАТ КБ «ПриватБанк» за договором щодо збільшення процентної ставки недійсним. Рішення набрало законної сили 20.04.2010 року. Позивач не визнав рішення суду, в одностороннє збільшив розміру відсотків ставку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно, щомісячно сплачує банку кредитні платежі, згідно укладеного договору № LGUOGA 0000000030 від 15.04.2008 року.

На підставі ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обовязковими для виконання на всій території України.

Згідно ч.3 ст. 39 Закону України „ Про іпотеку” Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателю про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущенне боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобовязання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Як було зазначено вище, відповідач щомісячно сплачує кредит, відсотки за кредит, договір укладений до 2028 року, крім того, крім відповідача у спірному будинку з моменту свого народження проживає малолітня дитина, син - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім цього, відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України „ Про іпотеку” , згідно з якими у разі порушення основного зобовязання та /або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцяти денний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобовязання відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається із матеріалів справи, письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України „ Про іпотеку” банком іпотекодавцю та /або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки тобто на будинок та земельну ділянку загальною площею 97 м.2, який розташований за адресою АДРЕСА_1. є передчасним і в його задоволення слід відмовити, оскільки недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.

На підставі ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбаченим законом.

Статтею 39 Закону України „ Про іпотеку” передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч.1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. Як вбачається із матеріалів справи не дотримано процедури виселення відповідачів, тобто відсутня письмова вимога про добровільне звільнення будинку, згідно ч.1 ст. 35 Закону України „ Про іпотеку”.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 527, 536, 572, 590, 591, 625 ЦК України , Закону України „ Про іпотеку”, ст.ст.10,60,212,214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк „ Приватбанк”, представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення , - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Г. Скворцова