Рішення № 124206985, 02.01.2025, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1493/24

Провадження 2/193/39/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

02 січня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О. В.,

за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

21.08.2024 представника ТОВ «ФК «Профіт Капітал» Павленко С. В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № Z41.22975.005875976 від 28.10.2019 в сумі 29474,79 грн.. Також позивач просить стягнути з відповідачки суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 28.10.2019 між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № Z41.22975.005875976, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 12036 грн., включаючи витрати на страховий платіж, а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід`ємною частиною.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у встановленому розмірі, а відповідачка, в свою чергу, зобов`язання по кредитному договору не виконала, та станом на 19.12.2023 виникла заборгованість в розмірі 29474,79 грн, що складається із наступного: заборгованості за основним боргом у розмірі 8330,13 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсоткамиу розмірі 2,71 грн; заборгованості по оплаті за обслуговування кредитуу розмірі 21141,95 грн.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023.

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.

Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.

Так, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь АТ «Ідея Банк».

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги в тому числі і за кредитним договором № Z41.22975.005875976 від 28.10.2019.

Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з положенням п. 2.2 цього договору, права вимоги відступаються в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді.

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшло право вимогиза Договором № Z41.22975.005875976 від 28.10.2019, що укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 23.08.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, натомість представник позивача в поданій до суду заяві просив розгляд справи провести без його участі, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, зокрема розміщенням оголошення на офіційному сайті Судової Влади, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без її участі до суду не подавала, правом на подання відзиву не скористалась.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280,281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28.10.2019 між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z41.22975.005875976, відповідно до умов Договору Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 12036 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід`ємною частиною.

Згідно п.п.1.3 Договору Кредиту за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 0,01 % річних від залишкової суми кредиту.

Строк кредиту становить 18 місяців згідно п. 1.2 договору.

Також, відповідно до п.п. 1.4 Договору Кредиту за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт центрі, шляхом направлення СМС повідомлень, щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; опрацювання запитів Позичальника із використанням різних каналів зв`язку тощо. Позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до Графіку платежів (а.с. 5).

Банк на виконання умов Договору кредиту надав відповідачці грошові кошти у сумі 12036 грн. строком до 28.04.2021 (а.с. 7), а відповідачка, відповідно зобов`язалась повернути його разом з іншими платежами згідно з умовами цього договору.

Згідно положень кредитного договору вказано, що Позичальник беззаперечно підтверджує, що перед укладанням Договору ознайомлений у письмовій формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту та з нормами Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з Законом України «Про споживче кредитування», реальна процентна ставка складає 188,27 %.

В додатку №1 до Договору кредиту наведено «Графік щомісячних платежів за кредитним договором».

Банк свої зобов`язання за Договором кредиту виконав у повному обсязі, а відповідачка своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала і станом на 19.12.2023 виникла заборгованість у розмірі 29474,79 грн., що складається із наступного: заборгованості за основним боргом у розмірі 8330,13 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсоткамиу розмірі 2,71 грн.; заборгованості по оплаті за обслуговування кредитуу розмірі 21141,95 грн., що підтверджено довідкою розрахунком заборгованості (а.с. 18).

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023 (а.с. 22-28).

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу (а.с. 23).

Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.

Так, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» зобов`язання за Договором факторингу виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував суму на користь АТ «Ідея Банк».

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за Кредитним договором № Z41.22975.005875976 від 28.10.2019 (а.с. 34-38).

Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з положеннями п. 2.2 цього договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг», та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді.

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшло право вимоги за Договором № Z41.22975.005875976 від 28.10.2019, що укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Згідно зі ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.599ЦКУкраїни зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215ЦКУкраїни визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України«Прозахистправ споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18ЗаконуУкраїни«Про захистправспоживачів» з набуттям чинності Закону України«Проспоживчекредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України«Проспоживчекредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України«Проспоживчекредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі №361/392/20 (провадження №61-16470св20) та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України«Проспоживчекредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З врахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що позивачем встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, пункт кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватись будь - якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Так як надання фінансового інструменту є фактично надання кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюються при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором , тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту - позичальнику.

Враховуючи наведене, АТ «Ідея Банк» не мало права встановлювати такий платіж за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 610ЦКУкраїни передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання в частині погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконувала, чим порушила умови договору.

Проте, з огляду на встановлені у справі обставини, а також сформульовані висновки Верховного Суду щодо нікчемності умови кредитного договору № Z41.22975.005875976 від 28.10.2019 про встановлення плати за обслуговування кредиту, суд вважає за необхідне у порядку застосування наслідків виконання нікчемного правочину відмовити в даній частині позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 21141,95 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом8330,13 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками2,71 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3028 грн., сплачений ним при подачі позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тому суд з врахуванням положень ст.141ЦПКУкраїни вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача відповідно до пропорційності задоволених вимог у розмірі 856,05 грн..

Щодо вимоги про стягнення правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами статті 141ЦПКУкраїни визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021, укладений між ТОВ "ФК "Профіт Капітал" та Адвокатським об`єднанням "Правовий діалог", додаткову угоду № 11 до Договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021, акт № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12.06.2024, статут Адвокатського об`єднання «Правовий діалог», свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531 від 30.11.2018 року, платіжна інструкція від 13 червня 2024 року № 760 на суму 7000,00 грн.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandispimeniw ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»npoTH України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Заявлені представником позивача вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, оскільки вказана справа є категорії малозначною, що не потребувало безпосередньої участі представника позивача у судовому засіданні, і при цьому представником позивача подано відповідне клопотання про розгляд справи без його участі, таким чином правова допомога у даному випадку полягала лише у складанні позовної заяви і подачі її до суду.

Таким чином, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.10, 12, 13,141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором кредиту та страхування № Z41.22975.005875976 від 28.10.2019 у сумі 8 332 (вісім тисяч триста тридцять дві) гривні 84 копійки, яка утворилась станом на 19.12.2023, з яких: заборгованості за основним боргом8330,13 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками2,71 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 856 (вісімсот п`ятдесят шість) гривень 05 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволені іншої частини позовних вимог та вимог про стягнення процесуальних витрат, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ39992082, місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, буд.8, м.Київ, 04071.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 02 січня 2025 року.

Суддя О. В. Томинець