Вирок № 124203637, 31.12.2024, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1829/24

провадження № 1-кп/631/175/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2024 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , вивчивши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку разом із доданими до нього матеріалами й розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2024 року під № 12024226160000042, щодо обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця селища міського типу Нова Водолага

Нововодолазького району Харківської області,

громадянина України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 24.06.2008 року Нововодолазьким РВ ГУМВС України в Харківській області),

із середньою освітою, холостого, без утриманців,

військовослужбовця у військовому званні «солдат» -

сапера 1 відділення інженерно-саперного взводу 1 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_2 (військовий квиток (серії НОМЕР_3 ),

виданий 19.07.2022 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

який раніше в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий,

зареєстрований та мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України,-

в с т а н о в и в:

До Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку, передбаченому статтями 291, 293, 301 та 302 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений прокурором обвинувальний акт із доданими до нього документами разом із клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні та матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2024 року під № 12024226160000042, щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України.

Зазначений обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження зареєстровано під єдиним унікальним № 631/1829/24 (провадження № 1-кп/631/175/24) та передано на розгляд головуючого судді ОСОБА_1 .

Пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому обвинувальний акт із доданими до нього документами надійшов на розгляд належного та повноважного суду.

Вирішуючи питання щодо здійснення судового провадження у першій інстанції, судом встановлено, що прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , якій згідно з приписами статей 36 і 37 Кримінального процесуального кодексу України на підставі постанови про визначення (заміну) групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, прийнятої 18.09.2024 року першим заступником керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 надані відповідні повноваження процесуального керівника у цьому провадженні, надіслала обвинувальний акт разом із клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частиною 2 статті 381 кримінального процесуального кодифікованого закону України визначено, що якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає його без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

При цьому, як передбачено частинами 1 і 3 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, він до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування.

Вивчаючи матеріали кримінального провадження, суд упевнився, що потерпілі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , надали прокуророві свою письмову згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням їх права апеляційного оскарження згідно із частиною 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, а також з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, що викладено у формі відповідних заяв.

Також, суд переконався, що й підозрюваний ОСОБА_2 , в присутності захисника ОСОБА_7 , що діє за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням № 005-270011470 від 28.11.2024 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 001002, виданим 28.09.2018 року, склав письмову заяву щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до змісту частини 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України та наданням згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Перевіркою матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2024 року під № 12024226160000042, щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, та змісту обвинувального акта із доданими до нього документами, зокрема, письмовою заявою підозрюваного, засвідченою його підписом та підписом його захисника, доведене беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості у інкримінованому йому органом дізнання кримінальному проступку за встановлених дізнанням обставин.

Також, оскільки ОСОБА_2 не є особою, визначеною пунктом 14 статті 31 Кримінального процесуального кодексу України, а кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, не віднесене до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, тому згідно з приписами частини 1 статті 31 вказаного вище процесуального кодексу судочинство у цій справі слід здійснити професійним суддею місцевого загального суду одноособово.

За викладених обставин, у відсутність наявних перешкод для здійснення судового розгляду, суд вважає за можливе за результатами спрощеного провадження ухвалити вирок.

Отже, органом досудового розслідування встановлено та не оспорюється учасниками судового провадження, що ОСОБА_2 , будучи на посаді сапера 1 відділення інженерно-саперного взводу 1 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдат, який самовільно залишив військову частину та 17.09.2024 року близько 18 години 00 хвилин перебував поблизу відділення «Нової Пошти» № 1 за адресою: вулиця Васильківського Сергія, будинок № 16А, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області,- тобто у громадському місці, умисно, протиправно, зухвало, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загально визначених правил поведінки і моральності, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлено зневажливо ставлячись до громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, намагаючись самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, почав нецензурно виражатися у бік потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які є працівниками ТОВ «Нова Пошта», чим принижував їхню честь та гідність, при цьому протиставляв себе іншим особам, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у безпідставних образах потерпілих, на зауваження яких та сторонніх осіб щодо його неправомірної поведінки не реагував. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу він взяв із салону автомобіля марки «Ford Еscord», чорного кольору, з реєстраційним номерами НОМЕР_4 , який був припаркований поблизу, предмет, схожий на гранату, та зайшов до складського приміщення відділення «Нової Пошти» № 1, де, діючи умисно та незаконно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, явно нехтуючи моральними та правовими нормами поведінки в суспільстві, проявивши неповагу до прав людини на громадську безпеку та трудові права людини, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності працівників ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з особливою зухвалістю, що виразилась в тимчасовому порушенні нормальної діяльності ТОВ «Нова Пошта», зімітував, що від`єднує запал від предмету схожого на гранату та почав погрожувати вищевказаним предметом працівникам ТОВ «Нова Пошта», які перебували у складському приміщенні. При цьому на зауваження сторонніх осіб припинити неправомірні дії та покинути приміщення «Нової Пошти» ОСОБА_2 не реагував та продовжував грубо порушувати громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю. Довивши свій протиправний умисел до кінця, а саме: вчинивши вищевказані хуліганські дії, які виражалися у грубому порушенні громадського порядку із особливою зухвалістю та самоствердившись за рахунок інших,- після чисельних зауважень присутніх, ОСОБА_2 припинив свої неправомірні дії та повернувся до свого автомобіля «Ford Еscord», чорного кольору, з реєстраційним номерами НОМЕР_4 , який знаходився біля відділення «Нової Пошти № 1» за вказаною адресою із вищевказаним предметом схожим на гранату. 17.09.2024 року у період часу з 20 години 27 хвилин по 21 годину 02 хвилин, працівниками поліції було оглянуто вищевказаний автомобіль та вилучено згідно з висновком експерта № СЕ-19/121-24/28866-ВТХ від 21.11.2024 порожній корпус ручної осколкової гранати з елементами підривача типу УЗРГМ (корпус, важіль, пружина, шплінт, кільце) без порохового сповільнювача та капсуля-детонатора, які до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відносяться та до використання за цільовим призначенням не придатні.

Таким чином, своїми умисними діями 17.09.2024 року ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення у сфері громадського порядку та моральності.

Тому всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування у формі дізнання, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 доведена повністю. Дії його відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, у зв`язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд керується нормою прямої дії, а саме приписом частини 2 статті 61 Конституції України щодо того, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, й ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, данні про його особу та обставини, що пом`якшують і обтяжують йому покарання.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, санкції частини 1 статті 296 цього ж кодексу, а також особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим дійсно вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення проступку, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення раніше в силу вимог статті 89 Кримінального кодексу України вважається не судимим, холостий, утриманців не має, є військовослужбовцем у військовому званні «солдат», який перебуває на посаді сапера 1 відділення інженерно-саперного взводу 1 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_2 , на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не перебуває, має постійне місце реєстрації, за місцем служби та за місцем мешкання характеризується задовільно, у вчиненому щиро розкаявся.

В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , щире каяття.

В силу приписів частини 3 статті 67 Кримінального кодексу України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не визнано.

Приходячи до такого, суд зауважує, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті в якості обставини, що обтяжує покарання винному, зазначено вчинення правопорушення особою повторно.

При цьому пункт 1 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України визнає обставинами, які при призначенні покарання його обтяжують, зокрема, вчинення злочину особою повторно.

Проте, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення та виходячи з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, санкції частини 1 статті 296 цього ж кодексу, а також особливостей та обставин його вчинення, суд дійшов висновку, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком, а отже, вважати вищезазначену обставину такою, що обтяжує покарання винному, не має законодавчо обґрунтованих передумов.

Також слід вказати, що повторністю кримінальних правопорушень в силу імперативної вимоги частини 1 статті 32 Кримінального кодексу України визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього кодексу.

З матеріалів провадження вбачається, що на момент вчинення 17.09.2024 року інкримінованого обвинуваченому кримінального діяння ОСОБА_2 в силу положень пункту 1 частини 1 статті 89 Кримінального кодексу України вважається таким, що не має судимості.

Приписом частини 4 статті 32 кримінального кодифікованого матеріального закону України унормовано, що повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

Відтак, з огляду на припис частини 3 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України, яким обумовлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межи висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне правопорушення, суд не вбачає законодавчо обґрунтованої передумови задля визнання обставиною, яка обтяжує відповідальність ОСОБА_2 , ту, що передбачена пунктом 1 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України та вказана стороною обвинувачення у обвинувальному акті.

Пленум Верховного суду України у пункті 1 своєї Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також судом при призначенні покарання повинні враховуються і вимоги статті 50 вказаного кодексу, тобто, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого й запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги викладене, а також ураховуючи санкцію кримінального проступку, що інкримінується ОСОБА_2 у провину, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції засудженого від суспільства шляхом накладення на нього грошового стягнення, а тому йому необхідно призначити покарання в межах, встановлених частини 1 статті 296 Кримінального кодексу України, у виді штрафу, так як саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На думку суду це відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства, які захищаються, та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Обговорюючи питання про призначення саме такого покарання, суд керується принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує особу винного, обставини та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, відсутність не відбутих та не погашених судимостей, наявність місця мешкання та реєстрації, постійного та стабільного доходу як військовослужбовець, відсутність до нього претензій з боку потерпілих як матеріального, так і морального характеру, а також щире каяття винного, й вважає, що саме така міра покарання сприятиме вихованню його в дусі додержання законів України, формуванню в нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати діяння, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Також, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд не знаходить підстав для застосування положень статті 69 чи 69-1 та 75 Кримінального кодексу України у зв`язку з відсутністю передумов, за яких ці норми права мають бути застосовані.

В рамках цього кримінального провадження цивільний позов поданий не був.

На підставі пункту 3 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази:

-гранату, що не містить заряду вибухової речовини та частини запалу групи УЗРРП без технічної суміші та вибухових речовин (номер С/П «ЕХРО 303791»), визнану постановою, прийнятою дізнавачем сектору дізнання ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 18.09.2024 року та передану на зберігання у камеру зберігання речових доказів ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області, розташованої за адресою: вулиця Воскресінська, будинок № 1, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області;

-порожній корпус ручної осколкової гранати та елементи підривача типу УЗРГМ (корпус, важіль, пружина, шплінт, кільце) без порохового сповільнювача та капсуля-детонатора, визнаний постановою, прийнятою дізнавачем сектору дізнання ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 25.11.2024 року та переданий на зберігання у камеру зберігання речових доказів ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області, розташованої за адресою: вулиця Воскресінська, будинок № 1, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області,-

підлягають знищенню.

Відповідно до пункту 7 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази: DVD-R диск з відеозаписом подій, які відбувалися 17.09.2024 року за адресом: селище Нова Водолага, вулиця Васильківського, будинок № 16а,- визнанні постановою, прийнятою дізнавачем сектору дізнання ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 26.11.2024 року,- підлягають залишенню в матеріалах цієї справи протягом усього часу їх зберігання.

Частина 1 статті 126 Кримінального процесуального кодексу України покладає на суд обов`язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України к процесуальним витратам відносяться витрати, пов`язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Частина 2 статті 124 кримінального процесуального кодифікованого закону України зобов`язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки в рамках цього кримінального провадження було проведене експертне дослідження саме такою установою, тобто ХАРКІВСЬКИМ НАУКО-ДОСЛІДНИМ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНИМ ЦЕНТРОМ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ, з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта для проведення судової вибухово-технічної експертизи (висновок № СЕ-19/121-24/28866-ВТХ від 21.11.2024 року) в сумі 6367,20 гривень.

Застосовані на стадії досудового розслідування заходи забезпечення, а саме: на підставі ухвали, постановленої 19.09.2024 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/1492/24 (провадження № 1-кс/631/38/24) слідчим суддею Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_10 , арешт на тимчасово вилучене майно у виді корпусу гранати Ф-1, що не містить заряду вибухової речовини та частину запалу групи УЗРРП без піротехнічної суміші та вибухових речовин (номер С/П «ЕХРО 303791») слід скасувати, оскільки відпали мета та підстави їх застосування.

В рамках цього кримінального провадження заходи забезпечення не застосовувались.

Крім того, суд не знаходить підстав задля обрання засудженому міри запобіжного заходу до набрання вироком законної сили з огляду на принцип диспозитивності процесу, так як жодна із сторін кримінального провадження не клопотала про це перед судом.

На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; статтями 12, 50, 53, 65 - 67 і частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями), а також статтею 31, пунктом 7 частини 9 статті 100, статтями 291, 293, 302, 349, 368 - 371, 372 - 376, 381, 382, 392, 393 - 395 і 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями), -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової вибухово-технічної експертизи (висновок № СЕ-19/121-24/28866-ВТХ від 21.11.2024 року) в сумі 6367,20 гривень (шість тисяч триста шістдесят сім гривень 20 копійок).

Речові докази:

-гранату, що не містить заряду вибухової речовини та частини запалу групи УЗРРП без технічної суміші та вибухових речовин (номер С/П «ЕХРО 303791»), визнану постановою, прийнятою дізнавачем сектору дізнання ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 18.09.2024 року та передану на зберігання у камеру зберігання речових доказів ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області, розташованої за адресою: вулиця Воскресінська, будинок № 1, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області;

-порожній корпус ручної осколкової гранати та елементи підривача типу УЗРГМ (корпус, важіль, пружина, шплінт, кільце) без порохового сповільнювача та капсуля-детонатора, визнаний постановою, прийнятою дізнавачем сектору дізнання ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 25.11.2024 року та переданий на зберігання у камеру зберігання речових доказів ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області, розташованої за адресою: вулиця Воскресінська, будинок № 1, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області,-

знищити.

Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом подій, які відбувалися 17.09.2024 року за адресом: селище Нова Водолага, вулиця Васильківського, будинок № 16а,- визнанні постановою, прийнятою дізнавачем сектору дізнання ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 26.11.2024 року,- залишити в матеріалах цієї справи протягом усього часу їх зберігання.

Застосовані на стадії досудового розслідування заходи забезпечення, а саме: на підставі ухвали, постановленої 19.09.2024 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/1492/24 (провадження № 1-кс/631/38/24) слідчим суддею Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_10 , арешт на тимчасово вилучене майно у виді корпусу гранати Ф-1, що не містить заряду вибухової речовини та частину запалу групи УЗРРП без піротехнічної суміші та вибухових речовин (номер С/П «ЕХРО 303791») скасувати, оскільки відпали мета та підстави їх застосування.

Копію цього судового рішення не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок може бути подана апеляція в Харківській апеляційний суд через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, із застосуванням особливостей, викладених у частині 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, що набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1