Ухвала суду № 124201348, 01.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 січня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/14673/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , в якій просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у належному розмірі.

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 9 465 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю щодо невиплати мені, як учаснику бойових дій грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску строку.

25.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовом, в якій ОСОБА_1 просив суд врахувати, що пропуск строку звернення до суду пов`язаний із запровадженням воєнного стану, проходженням військової служби в посиленому режимі та наявністю статусу учасника бойових дій.

Надаючи правову оцінку поданому клопотанню, суд зазначає таке.

Залишаючи позов без руху суд зазначив, що в розглядуваному випадку початок перебігу строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 01.10.2023. Сам позивач у поданій заяві про поновлення строку звернення вказує, що він "до суду повинен була звернутися до 01 травня 2024 року".

Разом з тим з даним позовом позивач звернувся до суду лише 07.12.2024. Тобто, з пропуском шестимісячного строку, визначеного для звернення до суду.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 як до повномасштабного вторгнення, так і після проходить військову службу та в посиленому режимі виконує бойові (спеціальні) завдання, зокрема тривалий час перебуває і в районі бойових дій, що підтверджується відповідною довідкою. Позивач вказав, що викладене стало певною перепоною вчасного звернення до суду за захистом своїх прав, враховуючи умови воєнного стану.

Судом досліджена довідка Інформаційного агентства Міністерства оборони України від 25.12.2024 №522/235у, яка не відповідає хронології в часі, оскільки дата її складення 25.12.2024, у той час як позов подано до суду 07.12.2024.

Крім того, у довідці вказано про те, що ОСОБА_1 у період з 18.11.2022 по 21.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку військовою агресією Російської Федерації проти України (м. Покровськ).

Разом з тим, грошову виплату до Дня Незалежності України за 2023 рік ОСОБА_1 отримав 24.08.2023, доказів участі в активних бойових діях після 24.08.2023, які б унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не надано, а судом не встановлено. Зазначена довідка таким доказом не є, оскільки стосується значно ранішого періоду часу.

Зазначені позивачем у позовній заяві підстави пропуску строку звернення до суду з позовом (участь в активних бойових діях за чотири місяці до отримання виплати) визнані судом неповажними.

У заяві від 25.12.2024 позивач повторно навів ці аргументи.

При цьому, доказів участі в активних бойових діях чи інших, які б унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не надано.

Щодо наявності у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій суд зазначає, що у вирішенні питання про дотримання строків звернення до суду з позовом КАС України не робить виключення чи не розділяє позивачів на військовослужбовців, учасників бойових дій та інших осіб, тому маніпулювання цим статусом є недоречним.

Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом (частина перша статті 8 КАС України).

Згідно частини другої КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Щодо посилань позивача на правову позицію Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, суд звертає увагу на її диспозитивність:, а саме, Верховний Суд зазначив, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.

2. Виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.

3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.

4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.

5. Обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

Однак:

1) доказів тривалого перебування ОСОБА_1 після 24.08.2023 у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду позивачем не надано;

2) доказів тривалого перебування ОСОБА_1 після 24.08.2023 у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори позивачем не надано;

3) доказів участі ОСОБА_1 після 24.08.2023 у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях позивачем не надано;

4) суд, враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судову практику, за відсутності конкретних (індивідуальних) обставин неможливості своєчасного звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, керується частиною другою статті 8 КАС України.

5) суд враховує, що ОСОБА_1 не зазначено конкретних індивідуальних підстав, які ускладнили своєчасну реалізацію права на судовий захист саме ОСОБА_1 . Посилання на загальні підстави (військовий стан, військовослужбовець, учасник бойових дій) не може бути безумовною підставою для поновлення строку.

Згідно із пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом першим частини четвертої 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути позивачу.

Керуючись статтями 47, 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.С. Шевяков