Рішення № 124200767, 01.01.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8107/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту Головним державним виконавцем Борисенко Л.П. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.12.2024 по ВП №76188707 щодо накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що спірна постанова державного виконавця є протиправною, незаконною та має бути скасована, оскільки ним виконано рішення суду у справі 340/5512/20, а саме - здійснено перерахунок довічного грошового утримання та нараховано доплату, яка виникла в результаті такого перерахунку. Водночас, можливість виплати заборгованості, яка виникла у зв`язку з проведенням зазначеного перерахунку, у позивача на час винесення спірної постанови відсутня, через відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету.

Ухвалою судді від 23.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (а.с.40).

Заперечуючи проти задоволення позову представником відповідача надано відзив на позовну заяву (а.с.43-48), в якому зазначено, що у зв`язку з відсутністю поважних причин невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості, яка утворилася в результаті проведеного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.06.2024 (дата набрання рішення суду законної сили) по 31.10.2024 державним виконавцем правомірно винесено постанову щодо накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі 340/5512/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935250825903 від 27.10.2020 щодо зменшення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при здійсненні його перерахунку з 19.02.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного ОСОБА_1 , виходячи з 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Вказане судове рішення 19.06.2024 набрало законної сили та 01.10.2024 стягувачу на виконання його зобов`язальної частини, видано виконавчий лист, який пред`явлений до виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.60, 60зв.)

02.10.2024 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Борисенко Л.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76188707 з примусового виконання вказаного виконавчого листа та надано добровільний строк боржнику на виконання рішення суду (а.с.62зв.).

Боржник - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, отримавши постанову, листом №1100-0801-5/65796 від 16.10.2024 року повідомив державного виконавця про те, що Головним управлінням 15.10.2024 на підставі рішення суду по справі № 340/5512/20, ОСОБА_1 здійснено з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 80 % суддівської винагороди. Загальна сума доплати на виконання рішення суду по справі № 340/5512/20 за період з 19.02.2020 по 31.10.2024 склала 2933105,43 грн, яку буде виплачено при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України. (а.с.65-66)

Державним виконавцем на адресу боржника надіслано вимогу від 28.10.2024 за вих. №17232/27.1-27 стосовно надання інформації щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному рішенням суду, не з дати набрання ним законної сили, а з 01.11.2024 (а.с.71-72).

На виконання вимоги державного виконавця боржником надано листи від 29.10.2024 за вих. № 1100-0801-5/67810 та від 06.11.2024 за вих. № 1100-0801-5/69479, в яких зазначається про внесення 16.08.2024 рішення суду до підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та стосовно звернення до Пенсійного фонду України з проханням ініціювати перерахунок "Макетна обробка" по електронній пенсійній справі. Пенсійним фондом України листом від 30.09.2024 повідомлено про надання можливості подальшого опрацювання електронної пенсійної справи (73, 75зв.-76, 87зв., 88).

У зв`язку із невиконанням вище вказаної вимоги державного виконавця у повному обсязі, на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 12.11.2024 за вих. № 17982/27.1-27 повторно направлено вимогу щодо повідомлення, у строк встановлений державним виконавцем, щодо правових підстав: виплати щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному рішенням суду, не з дати набрання ним законної сили, а з 01.11.2024; внесення до підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України заборгованості за рішенням суду за періоди з 19.02.2020 по 18.06.2024 (по дату набрання рішенням суду законної сили) та з 19.06.2024 по 31.10.2024, замість внесення заборгованості за рішенням суду за період з 19.02.2020 по 18.06.2024 (а.с.77-78).

На виконання вимоги державного виконавця боржником надано лист від 14.11.2024 за вих. № 1100-0801-5/71224 згідно якого, зокрема, роз`яснюється порядок черговості виплати доплати на виконання рішення. Також, зазначається про те, що на даний час Пенсійним фондом України забезпечено фінансування виплат за судовими рішеннями, які набрали законної сили, по 19.11.2020 (а.с.79-80).

Також, державним виконавцем на ім`я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області направлено вимогу від 22.11.2024 за вих. №18591/27.1-27 щодо повідомлення протягом двох робочих днів з моменту її отримання щодо правових підстав: виплати щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному рішенням суду, не з дати набрання ним законної сили - з 19.06.2024, а з 01.11.2024; внесення до підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України заборгованості за рішенням суду за періоди з 19.02.2020 по 18.06.2024 (по дату набрання рішенням суду законної сили) та з 19.06.2024 по 31.10.2024, замість внесення заборгованості за рішенням суду за період з 19.02.2020 по 18.06.2024 (а.с.80зв.-82).

На виконання вимог державного виконавця надано лист від 27.11.2024 за вих. № 1100-0801-5/73150 згідно яких роз`яснюється порядок черговості виплати доплати на виконання рішення суду (а.с.86-87).

Головний державний виконавець, перевіривши виконання рішення боржником, 16.12.2024 виніс постанову про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, накладено на боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - штраф у розмірі 5100 грн., зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.91-92).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами 2 та 4 статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі за текстом - Закон №1404-VІІІ).

Згідно ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Статтею 5 Закону №1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пп.1, 10, 16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вжити усіх необхідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення.

Стаття 26 Закону №№1404-VIII визначає початок примусового виконання рішення, зокрема, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно із ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За умовами ч.2 ст.75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Державний виконавець зобов`язаний перед застосуванням штрафних санкцій встановити, зокрема, наявність або відсутність поважності причин невиконання рішення і обов`язку виконати певні дії лише боржником.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У зв`язку з цим варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. При цьому державний виконавець перевіряє виконання судового рішення під час його примусового виконання та за результатами такої перевірки накладає штраф.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 08.07.2021, справа № 640/11833/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про часткове виконання ним рішення суду у справі 340/5512/20, а саме - про здійснення перерахунку довічного утримання стягувачу, нарахування різниці між фактично виплаченими та належними до сплати коштами.

У частині сплати різниці між фактично виплаченими та належними до сплати коштами позивачем повідомлялось про відсутність відповідного фінансування з Державного бюджету України, з наданням відповідного документального та правового обґрунтування такої обставини.

За таких підстав, суд доходить висновку, що позивачем (боржником) повідомлено орган ДВС про причини неможливості виконання рішення суду у вказаній частині, з наданням відповідного обґрунтування своїм доводам.

У свою чергу, державний виконавець, виносячи спірну постанову, не навів жодних доказів фактичної можливості виконання боржником рішення суду за наведених ним обставин, не надав належної оцінки доводам позивача щодо неможливості виконання ним рішення суду у спірній частині у встановлені строки.

Отже, суд доходить висновку про те, що державним виконавцем оскаржувану постанову про накладення штрафу винесено без належного мотивування, та у даному випадку призвели до порушення права боржника (позивача у цій справі), що вказує на протиправність спірного рішення.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду цієї справи, суд вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України не довів правомірності прийняття ним постанови, яка є предметом оскарження у цій адміністративній справі, що свідчить про те, що відповідач під час прийняття такого рішення діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що у свою чергу є підставою для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 2422,40 грн. (а.с.36), слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Театральна, 6/7, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту головним державним виконавцем Борисенко Л.П. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.12.2024 по ВП №76188707 щодо накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 43315529).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА