Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2024 року № 320/17013/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 07.02.2020 року перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2017. 2018, 2019 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, у розмірі 7763,17 грн та із зарахуванням до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи з 01.05.2019 року по 30.09.2019 рік.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 залишеного без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 року по справі №320/8072/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов`язано ГУ ПФУ в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 07.02.2020 року.
На виконання вищезазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Київській області призначило Позивачу пенсію, однак із застосуванням показника середньої плати за 2016-2018 року.
Враховуючи вищевикладене, позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою (вх. №13575/Ц-1000 від 23.07.2021 з проханням застосувати вірний показник середньої заробітної плати (дохід) України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення (за заявою від 07.02.2020), а саме з 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн.
Відповідач, листом №1000-0202-8/85098 від 20.08.2021 року зазначив, що оскільки позивачка зверталася із заявою про призначення пенсії 16.05.2019 року, то для розрахунку її пенсії враховано заробітну плату за 2016-2018 року у розмірі 6188,89 грн.
Крім того, згідно з рішення № 103650001651 від 02.07.2021 року відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період її роботи з 01.05.2019 року по 30.09.2019 року. Факт роботи позивача за період з 01.05.2019 року по 30.09.2019 року підтверджується довідкою ОК-5. Позивач, не погоджуючись з такими діями, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно статті 1 Закону №1058-ІV, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 2 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції чинній на момент призначення позивачці пенсії за вислугу років) призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно статті 6 цього Закону, особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.
Приписами статті 10 Закону №1058-IV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абзац перший).
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (абзац другий).
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку про визначення частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV порядку переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший вид пенсії.
Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом №1058-ІV.
З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 залишеного без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 року по справі №320/8072/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов`язано ГУ ПФУ в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 07.02.2020 року.
Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулась вперше.
Відтак, при призначенні позивачу з 07.02.2020 пенсії за віком відповідачем не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.
А тому, відповідача слід зобов`язати провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з дати перерахунку позивачці пенсії за віком, тобто з 07.02.2020, з урахуванням уже виплачених сум.
Щодо вирішення питання про факт роботи позивача за період з 01.05.2019 року по 30.09.2019 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 №320/8072/20 судом досліджувалося питання щодо наявності у позивача відповідного стажу та підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії відповідними доказами, з огляду на це, суд не вважає за потрібне вносити додаткові пояснення щодо факту роботи позивача за період з 01.05.2019 року по 30.09.2019 року, оскільки дане питання є вирішеним на користь позивача.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір на суму 908,00 грн. Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
в и р і ш и в:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 07.02.2020 року перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2017, 2018, 2019 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, у розмірі 7763,17 грн. та із зарахуванням до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи з 01.05.2019 року по 30.09.2019 рік.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.
Судове рішення № 124200588, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 20.12.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/17013/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: