Ухвала суду № 124193058, 31.12.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/19451/24

1-кс/295/8301/24

УХВАЛА

31.12.2024 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , внесене в кримінальному провадженні за №12024060400004096 від 30.12.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та додані до нього матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 30.12.2024 близько 08 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебував біля торгівельного кіоску НОМЕР_1, що на території «Житнього ринку», за адресою: м. Житомир, площа Житній ринок, 1, де побачив жіночу сумку, яка знаходилась на прилавку та яка належить продавцю кіоску - ОСОБА_7 .

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан, схопив з прилавку кіоску НОМЕР_1 жіночу сумку з особистими речами ОСОБА_7 загальною вартістю 500 грн.

Однак, дії ОСОБА_4 були одразу викриті ОСОБА_7 , яка повідомила, що спостерігає за його противоправними діями та вимагала повернути її речі. ОСОБА_4 , не реагуючи належним чином на зауваження та вимоги ОСОБА_7 , утримуючи сумку при собі, втік з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 , повторно, в умовах воєнного стану, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7 , чим завдав останній майнову шкоду на суму 500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 ;

- протокол огляду предмету від 30.12.2024;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, неодружений, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від переховування від органів досудового розслідування за межами міста Житомира або області та за місцем проживання.

Також усвідомлення того, що санкція інкримінованих підозрюваному злочину передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років він може бути засудженим до реальної міри покарання, з метою уникнення покарання та відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що не виключається і вплив з боку ОСОБА_4 на потерпілу та свідків по кримінальному провадженню, яким відомі обставини вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення, так як йому знайоме їх місце роботи, тому підозрюваний, в разі не перебування під вартою, може незаконно впливати на них шляхом їх підкупу, переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.

Крім того, слід зазначити, що з моменту отримання матеріалів вказаного клопотання підозрюваному стала відомою повна анкетна інформація свідків, з якими він не був знайомим особисто.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 неодноразово судимий за майнові злочини, востаннє 16.02.2022 Малинським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_4 протягом 2024 року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна.

ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, неодружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, неодноразово перебував у місцях позбавлення волі, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від вчинення нових кримінальних правопорушень. Більше того, характер вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 за вчинення умисного тяжкого злочину проти власності може свідчити про те, що вчинення кримінального правопорушення корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для прожиття підозрюваного.

За віком ОСОБА_4 не є особою пенсійного віку, за станом здоров`я не потребує стаціонарного лікування, не навчається, не працює.

Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, а тому обрання більш м`якого запобіжного заходу є недоцільним, так, як запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є надто м`яким для особи підозрюваного, враховуючи характер і спосіб скоєного ним протиправного діяння.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний просив застосувати запобіжний захід в виді цілодобового домашнього арешту, вину у скоєному визнав.

Захисник заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР № 12024065400004096 від 30.12.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

30.12.2024 ОСОБА_4 в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.

30.12.2024 о 09:50 год. підозрюваного ОСОБА_4 затримано згідно ст. 208 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризику, який дає достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.

Згідно статті 178 КПК України слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Агатівка Бердичівського району Житомирської області, українець, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, на утриманні дітей не має, раніше неодноразово судимий.

Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що слідчим доведені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які він посилається в клопотанні.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя визначає заставу в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі у виді тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 90840,00 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира.

На переконання слідчого судді саме така сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризику, доведеного прокурором.

У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст.176 - 178, 182-183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави у тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 90840,00 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира, одержувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код: 26278626, розрахунковий рахунок: UA678201720355249002000000277, банк: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;

- не відлучатися з с. Агатівка Бердичівського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;

- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту внесення застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Рахувати строк тримання під вартою з моменту затримання - з 09-50 год 30.12.2024.

Строк дії ухвали встановити до 25.02.2025.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1