Ухвала суду № 124190558, 10.12.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/13398/24

Номер провадження 1-кп/201/1057/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 від участі у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024041650001565 від 10.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 від участі у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024041650001565 від 10.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Заява прокурора про відвід судді обґрунтована наступним.

В провадженні судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041650001565 від 10.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 75, ст. ст. 76, 80 КПК України, прокурор вважає, що існують обставини, які виключають участь судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні та розгляду цієї справи, з огляду на те, що суддею винесені постанови у справі № 201/3088/24 від 20.05.2024 року та постанову у справі № 201/6936/24 від 09.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_7 .

Обставинами, які викликають сумнів у неупередженості судді та недопустимості його участі у вказаному кримінальному провадженні, на думку прокурора, є розгляд суддею ОСОБА_6 справ про адміністративне правопорушення № 201/3088/24, № 201/6936/24 відносно ОСОБА_5 , за результатами якого суддею винесено постанови 20.05.2024 року, 09.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.

Як зазначає прокурор, вказані постанови судді ОСОБА_6 є одним із прямих доказів складу злочину в якому обвинувачується ОСОБА_5 та які сторона обвинувачення планує використати, як доказ, під час розгляду справи.

За наведених обставин, просила відвести суддю Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024041650001565 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченому ст. 126-1 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подану нею заяву про відвід судді ОСОБА_6 та зазначила, інших об`єктивних підстав вважати суддю неупередженим, окрім винесення постанов за результатами розгляду справ про адміністративне правопорушення, не має.

Потерпіла ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_5 зазначили, що підстав не довіряти судді ОСОБА_6 у них не має.

Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 про наявність підстав для відводу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 , з`ясувавши позицію потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду.

Порядок вирішення питання про відвід врегульований ст. 80 КПК України.

У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Отже, прокурор у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 скористалася своїм правом заявити відвід судді ОСОБА_6 до початку судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Інші учасники судового провадження, зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 заяв про відвід судді ОСОБА_6 не подали. При цьому, вказали на відсутність підстав не довіряти судді, що має слухати їх справу.

Суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 заява про самовідвід від участі у розгляді вказаного кримінального провадження не подано.

Під час цього розгляду встановлено, що в провадженні судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041650001565 від 10.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченому ст. 126-1 КК України.

З фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, викладених в обвинувальному акті вбачається, що останній неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зокрема, 20.05.2024 року, 29.03.2024 року, 27.03.2024 року 09.08.2024 року, при цьому, постанови 20.05.2024 року у справі № 201/3088/24 (провадження № 3/201/1700/2024) та 09.08.2024 року у справі № 201/6936/24 (провадження № 3/201/2855/2024) винесені суддею ОСОБА_6 .

Як посилається прокурор ОСОБА_3 , винесені, в тому числі і суддею ОСОБА_6 , постанови про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства мають доказове значення і будуть використані стороною обвинувачення, як докази під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Тож, на переконання прокурора ОСОБА_3 , ці обставини викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_6 та не недопустимості його участі у кримінальному провадженні № 12024041650001565 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Отже, оцінюючи доводи та обґрунтування прокурора ОСОБА_3 про наявність підстав для відводу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.

Право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес щодо результату розгляду справи, конфлікт інтересів або іншим чином упереджений стосовно будь-якої особи, яка бере участь у справі.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ існування неупередженості повинно визначатися: 1) на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також 2) на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Щодо об`єктивного критерію, при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

У кримінальному процесуальному законодавстві України закріплено інститут відводу, самовідводу, який передбачає інструменти для усунення упередженого судді від здійснення судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.

За приписами ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 76 цього Кодексу передбачено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.

З системного аналізу статей 75 та 76 КПК України слідує, що нормами процесуального закону не передбачено заборони судді брати участь у кримінальному провадженні щодо особи, у випадку коли суддя розглядав справу про адміністративне правопорушення щодо цієї самої особи та не є обставиною, що викликає сумніви в неупередженості судді.

Зазначений висновок узгоджується з позиціями, викладеними в ухвалі Верховного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 683/1804/22 (провадження № 51-2474 ск 23), в постанові Верховного суду від 01 травня 2024 року у справі № 607/13421/22 (провадження № 51-5168 км 23).

Тож, в цьому контексті доводи прокурора ОСОБА_3 щодо недопустимості участі судді ОСОБА_6 у розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 з тих підстав, що суддею відносно останнього розглянуто справу про адміністративне правопорушення є необґрунтованими.

Посилання прокурора ОСОБА_3 на наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості судді ОСОБА_8 з підстав винесення ним постанов про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, є непереконливими, виходячи з наступного.

Диспозиція статті 126-1 Кримінального кодексу (далі КК) України передбачає відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Диспозиція статті 173-2 КУпАП дещо інша: вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Ключова відмінність полягає в тому, що адміністративним правопорушенням є одиничний факт домашнього насильства, а кримінальним правопорушенням систематичне (три і більше) домашнє насильство, охоплене єдиним умислом і спрямоване на один об`єкт. При цьому для притягнення особи до кримінальної відповідальності необхідна наявність трьох і більше стягнень протягом року за вчинення окремих епізодів домашнього насильства, які підтверджуються виключно постановами суду, що набрали законної сили, якими цю особу визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП. Обставини, викладені у цих постановах, мають преюдіційне значення для суду, який розглядає обвинувальний акт у кримінальному провадженні за статтею 126-1 КК України, тобто не підлягають доказуванню, перевірці та перегляду, оскільки ці постанови набрали законної сили.

Предметом доказування у такому кримінальному провадженні є наявність умислу на систематичне вчинення домашнього насильства, тобто наявності трьох і більше постанов суду, якими підозрюваного (обвинуваченого) визнано винуватим у вчиненні стосовно однієї і тієї ж особи адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173-2 КУпАП.

Тож, суддя при розгляді провадження за ст. 126-1 КК України не повинен надавати заново оцінку подіям, з приводу яких прийняті рішення у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, а лише враховувати уже встановлені постановою (постановами), винесеними у справах про адміністративні правопорушення, факти попереднього притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності за відповідною частиною (частинами) ст.173-2 КУпАП, які (факти) і утворюють систематичність вчинення кримінально караного домашнього насильства, передбаченого ст.126-1 КК України.

Таким чином, з огляду на відмінність предметів доказування, розгляд суддею окремої справи про адміністративне правопорушення не є перешкодою для розгляду тим же суддею кримінальної справи за вчинення домашнього насильства, яке включає епізод, за яким цей суддя прийняв постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, наведені прокурором ОСОБА_3 обставини не можуть бути визнані підставою для відводу згідно діючого кримінального процесуального законодавства, а також такими, які самі по собі свідчать про упередженість судді у даному кримінальному провадженні.

Тож, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстави для відводу судді ОСОБА_6 відсутні.

Підсумовуючи викладене, прокурором ОСОБА_3 не доведено наявність жодних підстав для відводу судді, визначених положеннями КПК України, а також об`єктивно існуючих обставин на підтвердження вчинення суддею ОСОБА_6 дій, які б за об`єктивним та суб`єктивним критеріями, свідчили про прояв упередженості чи небезсторонності, а тому її заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 від участі у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024041650001565 від 10.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 30 хвилин 13 грудня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1