Постанова № 124190416, 31.12.2024, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1947/24

провадження № 3/631/855/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2024 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, який не працює,

зареєстрований та проживає за адресом:

АДРЕСА_1 ;

за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

22.12.2024 року о 12 годині 02 хвилини ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «DONG FENG E11K», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Захисників України, будинок № 45 села Нова Водолага Харківського району Харківської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості та зробив зіткнення з транспортним засобом автомобілем марки «WOLKSWAGEN CC», державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 до судді не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином, про причини своє неявки не повідомив, заяви про відкладання розгляду справи не надавав.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому частина 6 статті 38 вищевказаного нормативно-правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить один рік з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_1 повністю доведена.

Так,відповідно доприписів статті251Кодексу Українипро адміністративнеправопорушення доказамив справіпро адміністративнеправопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі,чи засобівфото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режиміабо врежимі фотозйомки(відеозапису),які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,що стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього рухута паркуваннятранспортних засобів,актом оглядута тимчасовогозатримання транспортногозасобу,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ААД № 839049), складеного 22.12.2024 року інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником В. В., схеми місця ДТП, складеної 22.12.2024 року поліцейським СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 в Харківській області старшим сержантом Божедаєм І. В., та фото таблиці, доданої до них, підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення (а. с. 2, 4, 13 - 14).

З рапорту старшого інспектора - чергового ЧЧ відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, зареєстрованого 22.12.2024 року під № 3248 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку), останній доповів начальникові відділення підполковнику поліції Глущенку Аркадію про те, що 22.12.2024 року о 13 годині 01 хвилину зі служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_2 , який проживає по вулиці Гоголя в будинку № 4 села Просяне Харківського району Харківської області, про зіткнення автомобілей марки «DONG FENG E11K», державний номерний знак НОМЕР_1 , та марки «WOLKSWAGENCC»,державний номернийзнак НОМЕР_2 по вулиці 40 років Перемоги (зараз Захисників України), будинок № 45 селища Нова Водолага Харківського району (а. с. 3).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 він проживає за адресом: АДРЕСА_1 ,- та 22.12.2024 року 12 годині 00 хвилин рухався за кермом автомобіля марки «DONG FENG E11K», державний номерний знак НОМЕР_1 в селищі Нова Водолага по вулиці Ширка до вулиці Захисників України поблизу будинку № 43 перед його автомобілем рухався автомобіль марки «WOLKSWAGEN CC», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого зупинився перед пішохідним переходом, щоб пропустити транспортні засоби, які рухались по головній дорозі, і він не встиг вибрати безпечної дистанції та безпечної швидкості й зробив зіткнення з цим автомобілем в задню частину, від чого автомобілі зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а. с. 5).

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 вінпроживає заадресом: вулиця Гоголя, будинок № 4, село Просяне Харківського району Харківської області,- та 22.12.2024 року 12 годині 00 хвилин він рухався на транспортному засобі марки «WOLKSWAGEN CC», державний номерний знак НОМЕР_2 , з вулиці Широка до вулиці Захисників України поблизу будинку № 43 й зупинився, щоб надати перевагу у русі транспортним засобам, що рухались по головній дорозі, після чого почув сильний удар та поштовх його автомобіля, вийшов з нього та побачив, що автомобіль марки «DONG FENG E11K», державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, зіткнувся з його у задню частину (а. с. 6).

Нормою пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями) визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставини, що пом`якшує відповідальність винного, і відсутність тої, що її обтяжує, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, установлених санкцією статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 50 х 17 гривень = 850,00 гривень.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.

Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 року, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3028,00 гривень.

Таким чином, у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3028 гривень = 605,60 гривень.

Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді судді належного суду.

На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтями 19, 57, 68, 125 і 129 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 року, а також частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, 124, 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850,00 гривень (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок), який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300. Отримувач: ГУК Харківської області - код -21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) електронне адміністрування податку).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60гривень (шістсотп`ять гривень60копійок) із зарахуванням на наступні банківські реквізити: отримувач: ГУК у місті Києві /місто Київ/ 22030106. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку). Номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, інакше постанова надсилається для примусового виконання, у порядку якого стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок), та витрати на облік цього правопорушення, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Постанову прийнято, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко