Рішення № 124189773, 01.01.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 січня 2025 року справа № 580/7337/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 232730010789 від 05 червня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи періоди роботи з 11.08.1990 до січня 1999 року на Заготконторі Олександрійського РСТ Кіровоградської області, ВАТ "Черкаське хімволокно" та період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 до 31.12.2004.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області їй відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу та необхідних документів. Водночас, позивач вважає, що при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах надала всі необхідні документи, основним з яких є належним чином оформлена трудова книжка, що містить належно оформлені записи щодо виконуваної роботи та періодів її виконання. З огляду на зазначене, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, зазначив, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу та необхідних документів.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Трудова книжка позивача від 11.08.1990 серії НОМЕР_1 містить, зокрема, такі записи про роботу ОСОБА_1 , які стосуються спірних періодів:

у Заготконторі Олександрівського РСТ Кіровоградської області з 06.08.1990 до 09.04.1997 - експедитор;

у відкритому акціонерному товаристві "Черкаське хімволокно":

25.04.1997 - прийнята в текстильний цех №3 учнем перемотувача нитки;

22.09.1997 - переведена в прядильний цех №2 прибиральником службових приміщень;

23.03.2000 - переведена учнем апаратника формування хімволокна прядильного цеху № 2;

23.08.2000 - присвоєно 5 розряд апаратника формування хімволокна прядильного цеху № 2;

14.09.2000 - переведена апаратником регенерації 4 розряду прядильного цеху № 2;

16.05.2005 - переведена в прядильний цех №1 апаратником регенерації 4 розряду кислотної станції;

14.08.2006 звільнена за скороченням штату.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 , 29.05.2024 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (зі змінами) після реєстрації заяви та сканування копій документів за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

За результатами розгляду заяви з доданими до неї документами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 05.06.2024 №232730010789 про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

За змістом цього рішення вік заявника 53 роки 0 місяців 5 днів. Згідно наданих документів страховий стаж складає 11 років 0 місяців 28 днів. Пільговий стаж за Списком №1 - 0 років 0 місяців 0 днів. У рішенні зазначено, що позивач не надала пільгової довідки. Також вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 11.08.1990, оскільки на титульній сторінці № 1 трудової книжки виправлення місяця народження заявниці, а на титульній сторінці № 41 трудової книжки виправлення року народження заявниці зроблено з порушенням Інструкції ведення трудових книжок (відсутня підстава). Періоди роботи з січня 1999 року взято до розрахунку по даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Для зарахування періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини) необхідно надати довідку про перебування особи в декретній відпустці, оскільки відповідно даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про нараховані та сплачені внески.

Про прийняте рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача листом від 11.06.2024 № 2300-0204-8/42757.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Законом № 1058-ІV регулюються відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Пунктом 3 вказаного Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається із рішення відповідача та не заперечується сторонами, періоди роботи позивача з 11.08.1990 до січня 1999 року на Заготконторі Олександрійського РСТ Кіровоградської області, ВАТ "Черкаське хімволокно" згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 11.08.1990, не зарахованано позивачу до страхового стажу, оскільки на титульній сторінці № 1 трудової книжки виправлення місяця народження заявниці, а на титульній сторінці № 41 трудової книжки виправлення року народження заявниці зроблено з порушенням Інструкції ведення трудових книжок (відсутня підстава).

З цього приводу, суд звертає увагу відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, де зазначено, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства, не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Враховуючи викладене, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні первинних документів чи трудової книжки.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №638/18467/15-а, навіть формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 у справі № 593/283/17, де зазначено також: "приймаючи документи, орган, який призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення та відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта і документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обгрунтованість їх видачі.".

З матеріалів справи суд встановив, що згідно копії трудової книжки позивача від 11.08.1990 серії НОМЕР_3 , у ній наявні усі записи та відомості, необхідні для зарахування страхового стажу.

Отже, наведені відповідачем мотиви незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 11.08.1990 до січня 1999 року на Заготконторі Олександрійського РСТ Кіровоградської області, ВАТ "Черкаське хімволокно" згідно з трудовою книжкою від 11.08.1990 серії НОМЕР_3 слід визнати безпідставними.

Щодо позовної вимоги про зарахування позивачу до страхового стажу періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 до 31.12.2004, суд зазначає наступне.

Із змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2024 № 232730010789 вбачається, що для зарахування періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини) позивачу необхідно надати довідку про перебування особи в декретній відпустці, оскільки відповідно даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про нараховані та сплачені внески.

З даного приводу суд зазначає, що за приписами статті 179 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент перебування позивача у відпустці) на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

За змістом частини другої статті 181 цього Кодексу, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Таким чином, до страхового стажу, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Відповідно до трудової книжки від 11.08.1990 серії НОМЕР_1 позивач у період з 25.04.1997 до 14.08.2006 працювала у відкритому акціонерному товаристві "Черкаське хімволокно".

Згідно із записами свідоцтва про народження дитини НОМЕР_4 , 11.06.2003, тобто у період трудової діяльності позивача, у неї народився син ОСОБА_2 .

Таким чином, відмова в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 до 31.12.2004, є протиправною.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правових позиції Верховного Суду (постанови від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 30 березня 2019 у справі №414/736/17 та від 30 липня 2019 року у справі №373/2265/16-а та ін.) на підставі аналізу статей 15, 20 Закону №1058-IV найманий працівник не є самостійним платником страхових внесків. Обов`язок зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, та обов`язок своєчасної реєстрації роботодавців у пенсійних органах як платників страхових внесків, покладений виключно на роботодавців, які є страхувальниками осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, та платниками таких внесків, а контроль за повнотою та своєчасністю страхових внесків покладений на уповноважені контролюючі органи відповідно до вимог чинного законодавства. Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні. Працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Крім того, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2024 №232730010789, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п.1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, було прийнято з підстави, зокрема, відсутністю пільгового стажу позивача. Та у рішенні зазначено, що позивач не надала пільгову довідку.

У контексті з наведеним суд враховує те, що статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дослідивши та проаналізувавши зміст наявної у матеріалах справи копії трудової книжки позивача від 11.08.1990 серії НОМЕР_1 суд встановив, що позивач працювала у відкритому акціонерному товаристві "Черкаське хімволокно" з 25.04.1997 до 21.09.1997 в текстильному цеху №3 учнем перемотувача нитки, з 22.09.1997 до 22.03.2000 в прядильному цеху №2 прибиральником службових приміщень, з 23.03.2000 до 13.09.2000 учнем апаратника формування хімволокна прядильного цеху № 2, з 14.09.2000 до 15.05.2005 апаратником регенерації 4 розряду прядильного цеху № 2 та з 16.05.2005 до 14.08.2006 в прядильному цеху №1 апаратником регенерації 4 розряду кислотної станції.

У силу п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Станом на момент перебування позивача на перелічених вище посадах були чинними Списки №1 затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та від 16.01.2003 №36.

За Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 до відповідних виробництв, робіт, професій та посад належать, зокрема, робітники, керівники і спеціалісти, зайняті повний робочий день у виробництвах синтетичних волокон у обробних цехах (п. 11600000-17541 р.XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 до виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 належать працівники, зайняті у хімічних виробництвах в цехах та працівники підприємств хімічної промисловості, зайняті в наведених нижче виробництвах і на роботах відділення хімічної підготовки волокна (п.10А.1 р.Х "Хімічне виробництво", п.16-1 р.XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").

Таким чином, періоди роботи позивача з 14.09.2000 до 15.05.2005 на посаді апаратника регенерації 4 розряду прядильного цеху № 2 та з 16.05.2005 до 14.08.2006 на посаді апаратника регенерації 4 розряду кислотної станції в прядильному цеху №1 відноситься до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та підлягали зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Вказане свідчить про те, що у відповідача були достатні правові підстави для включення періодів роботи позивача на посадах за Списками №1 (а саме періодів з 14.09.2000 до 15.05.2005 та з 16.05.2005 до 14.08.2006) до спеціального стажу, що враховується як пільговий стаж.

При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на те, що позивачем не надано пільгової довідки, оскільки відповідні періоди роботи позивача на посадах, передбачених Списком №1 в повному обсязі підтверджуються записами у трудовій книжці.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, навіть за умови відсутності інформації про атестацію робочих місць із шкідливими і важкими умовами праці, особа, що досягла відповідного віку та має необхідні загальний та спеціальний трудовий стаж не може бути позбавлена права на пенсію за віком на пільгових умовах.

У відповідності до ч.1 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

В силу п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З урахуванням вищевикладеного, органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо перевірки відповідної інформації та встановлення обставин щодо наявності або відсутності пільгового стажу, в тому числі шляхом проведення перевірок та вимагання відповідних документів у роботодавців.

Разом з тим, суд зазначає, що обставини щодо неможливості відповідачем реалізувати свої повноваження внаслідок ліквідації відповідних підприємств, знаходження їх на окупованій території тощо, не можуть бути правовою підставою для позбавлення позивача права на соціальний захист та призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу при роботі на відповідних підприємствах.

Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, незабезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача від 29.05.2024, відсутність належного обґрунтування рішення суб`єкта владних повноважень та передчасні висновки про відсутність у позивача необхідного пільгового та страхового стажу для призначення їй пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішення від 05.06.2024 №232730010789 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі частини 3, абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у статті 2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи періоди роботи з 11.08.1990 до січня 1999 року на Заготконторі Олександрійського РСТ Кіровоградської області, ВАТ "Черкаське хімволокно" та період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 до 31.12.2004, зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи у ВАТ "Черкаське хімволокно" з 14.09.2000 до 15.05.2005 апаратником регенерації 4 розряду прядильного цеху № 2 та з 16.05.2005 до 14.08.2006 в прядильному цеху №1 апаратником регенерації 4 розряду кислотної станції та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 232730010789 від 05 червня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69005, код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до страхового стажу періоди роботи з 11.08.1990 до січня 1999 року на Заготконторі Олександрійського РСТ Кіровоградської області, ВАТ "Черкаське хімволокно" та період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 до 31.12.2004.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69005, код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи у ВАТ "Черкаське хімволокно" з 14.09.2000 до 15.05.2005 апаратником регенерації 4 розряду прядильного цеху № 2 та з 16.05.2005 до 14.08.2006 в прядильному цеху №1 апаратником регенерації 4 розряду кислотної станції.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69005, код ЄДРПОУ 20490012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) від 29.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69005, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ