Ухвала суду № 124189398, 31.12.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

31 грудня 2024 р. № 400/10966/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачів1. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , 2. ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,провизнання протиправними та скасування рішень від 07.10.2024 року; визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні ді,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та 2. ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 07.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову у виключені з військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 з військогового обліку на підставі висновку ВЛК №112/12 від 15.05.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 07.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову у видачі військово-облікового документу ОСОБА_1 ;

- зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 військово-обліковий документ;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не внесення актуальних персональних даних ОСОБА_1 до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервісів у відповідності з Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виконати свої функціональні обов`язки у відповідності з Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Наказом Міністерства оборони України № 94 від 28.03.2022 року «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів» щодо внесення актуальних персональних даних ОСОБА_1 до Єдиного державного реєструпризовників, військовозобов`язаних та резервістів.

30 грудня 2024 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборонити ІНФОРМАЦІЯ_5 (його відокремленним підрозділам, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_6 , органам і установам в його підпорядкуванні, іншим компетентним особам, командирам та уповноваженим особам інших ТЦК та СП здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду за позовом при визнання протиправними рішень та дій уповноважених осбі ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що позивачу відмовленно у виключенні його з військового обліку та відмовлено у видачі військово-облікового документу, а в Електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв +» відсутня інформація про результати ВЛК то його можуть мобілізувати.

Отже, наразі любі уповноважені особи ТЦК та СП при перевірці документів у Заявника зобов`язані та уповноважені будуть направити його на медичний огляд для визначення його придатності до військової служби і надалі призвати такого громадянина, що і відбулось 27.12.2024 року.

Крім того відповідно до ст. 210, 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність військово-облікового документа.

Будь-яка перевірка документів призведе до прослідування заявника до ТКЦ та подальшого притягнення до адміністративної відповідальності та направлення на ВЛК.

Тому, позов потребує забезпечення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та навіть унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, буде неможливо ефективно захистити і поновити порушені права заявника, за захистом яких він звертається до суду. Відповідач наділений повноваженням та зобовязанний вчиняти дії щодо мобілізації заявника, незважаючи на те, що останній підлягає виключенню з військового обліку та не підлягає призову за станом здоров`я. У випадку задоволення позову про виключення Заявника з військогово обліку, а також зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести в його облікові данні інформацію за результатами ВЛК виконати таке рішення суду буде неможливо.

Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 4 ст. 154 КАС України).

Також, відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Самі по собі негативні наслідки не можуть бути підставою для забезпечення позову, а наведене заявником обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи.

Одночасно з цим, спірні правовідносини між позивачем, як військовозобов`язаним та відповідачами регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 37 передбачені підстави для виключення з військового обліку.

Якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, то він набуде статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію його права на зняття з обліку та виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити виконання рішення суду та унеможливити ефективний захист прав позивача.

Тому, на думку суду, з урахуванням обставин справи, вжиття заходів забезпечення позову відповідатиме завданню адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У зв`язку з вищенаведеним суд вважає, що саме такий захід забезпечення позову, як заборона ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби ОСОБА_1 є адекватним, співмірним із позовними вимогами.

Підстави для заборони вчиняти будь-які дії відокремленним підрозділам, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_6 , органам і установам в його підпорядкуванні, іншим компетентним особам, командирам та уповноваженим особам інших ТЦК та СП відсутні, оскільк у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Враховуючи викладене, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до місця проходження військової служби ОСОБА_1 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/10966/24.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Ухвала є обов`язковою для виконання та набирає законної сили з 31.12.2024 року.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.В. Малих