Ухвала суду № 124189153, 31.12.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 грудня 2024 р. № 400/2577/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІОС-2010 НК" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.02.2024 року № 10551681/36896273; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 15.01.2024 року № 4, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІОС-2010 НК" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.02.2024 року № 10551681/36896273; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 15.01.2024 року № 4.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі №400/2577/24 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІОС-2010 НК" задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області від 14 лютого 2024 р. № 10551681/36896273 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 15.01.2024 на суму - на суму - 640 899,51 грн. в т.ч. ПДВ 14% - 78 706,96 грн., з номенклатурою: Кукурудза 3 класу, врожаю 2023 року, код УКТ ЗЕД 1005 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання 23.01.2024.

Вказане рішення суду набрало законної сили з 12.11.2024 року.

13.12.2024 року на виконання резолютивної частини рішення від 25.06.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи у справі №400/2577/24.

13.12.2024 року канцелярією суду було зареєстровано заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІОС-2010 НК" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання ДПС України подати звіт про виконання судового рішення у справі №400/2577/24 від 25.06.2024 року.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

З вищезазначеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: " ... Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).

При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, якою визначено особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця."

Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.

Суд зауважує, що доказів того, що процедуру примусового виконання рішення суду розпочато та/або завершено без його фактичного виконання, позивачем не надано.

Позивач, стверджуючи про умисне невиконання відповідачем рішення суду в повному обсязі, яке набрало законної сили, не надав до суду доказів звернення до примусового виконання рішення суду та відсутності результату по завершенню процедури примусового виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІОС-2010 НК" про встановлення судового контролю - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя А.В. Величко