Ухвала суду № 124188679, 01.01.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

01 січня 2025 р. Справа № 120/9026/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 23.09.2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року встановлено судовий контроль за виконання рішення суду у цій справі на підставі заяви представника позивача.

На виконання вимог ухвали відповідачем надано звіт про виконання рішення суду, у якому представник вказує на виконання рішення суду у повному обсязі.

До суду від представника заявника надійшла заява про неприйняття звіту, у якому останній вказує, що зміст прийнятого органом Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення суперечить змісту судового рішення.

Ознайомившись з вказаним рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення є інститут судового контролю.

Приписами статей 382-383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України) та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант - накладення штрафу (ч. 2 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження.

Суд зауважує, що рішенням суду від 23.09.2024 року у цій справі було зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2024 року з урахуванням висновків суду, відображених у мотивувальній частині цього рішення.

Судом встановлено, що відповідач повторно розглянув заяву позивача та прийняв рішення про відмову від 04.11.2024 року.

Водночас, підставою для відмови слугувало те, що позивачем подано заяву про призначення пенсії, а не про її поновлення.

З цього приводу суд зауважує, що в аналізованому рішенні суду чітко зазначено що відсутність альтернатив або відповідного правового механізму вирішення подібних спірних правовідносин нівелює реалізацію права особи на пенсійне забезпечення, з огляду на неможливість де-факто ним скористатися, незважаючи на його проголошення де-юре, та не може бути підставою для відмови у захисті такого права загальними засобами.

Відтак, посилання відповідача на Порядок 3-1 є безпідставним.

Так, судом було скасовано рішення головного управління Пенсійного фонду України від 06.02.2024 року № 025750010384, оскільки не було надано належної оцінки надісланому позивачем пакету документів, що свідчило про формальність прийнятого рішення та його протиправність.

Зокрема, судом було констатовано те, що заяву було протиправно розглянуто як заяву про призначення пенсії без урахування доданих відповідачем документів та матеріалів пенсійної справи.

Більше того, у контексті наведеного, суд акцентує увагу, що відсутність законодавчо встановленого механізму поновлення пенсії у зв`язку з виїздом громадянина України на постійне місце проживання за кордон, не може бути підставою для позбавлення таких осіб права на соціальний захист, що встановлений статтею 46 Конституції України.

Суд наголошує, що резолютивна частина рішення містить чітку вказівку на повторний розгляд заяви із урахуванням висновків суду.

Разом з тим, головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області у звіті фактично продубльовано скасоване рішення про відмову у призначенні пенсії, що свідчить про неналежне виконання рішення суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на висновок суду про неналежне виконання відповідачем рішення суду у цій справі, суд доходить висновку про відмову у прийнятті його звіту від 16.12.2024 року та про необхідність повторного надання відповідачу строку для подачі звіту про виконання такого рішення з урахуванням висновків суду, викладених в цій ухвалі.

При цьому суд звертає увагу відповідача на можливість накладення на нього штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду від 23.09.2024 року у справі № 120/9026/24.

Встановити відповідачу новий 30-денний строк для подачі звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/9026/24.

Дата постановлення ухвали пов`язана із перебуванням судді у відпустці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Альчук Максим Петрович