Ухвала суду № 124188617, 22.04.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3618/24

Провадження №2/367/3732/2024

УХВАЛА

про залишення без руху

22 квітня 2024 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Лещенко О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення земельних ділянок.

Ознайомившись з вказаним позовом та доданими до нього документами, суддя дійшла таких висновків.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 56 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч. 1ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Встановлено, що 17.04.2024 року Керівник Бучанської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі: Ірпінської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення земельних ділянок, в якому просить суд: усунути перешкоди у здійсненні Ірпінською міською радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами: 3210900000:01:172:0064, площею 0.2214 га та 3210900000:01:172:0068, площею 0.2607 га шляхом їх повернення від ОСОБА_1 на користь Ірпінської міської ради; усунути перешкоди у здійсненні Ірпінською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3210900000:01:172:0066, площею 0.2651 га шляхом її повернення від ОСОБА_2 на користь Ірпінської міської ради; стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул-р Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; (код 02909996, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО банку 820172, р/р UA028201720343190001000015641).

Згідно ч.5 ст.175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до частин 4, 5 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язанийпопередньо,до зверненнядо суду,повідомити проце громадянината йогозаконного представникаабо відповідногосуб`єктавладних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Верховний суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах ВС від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

У кожному конкретному випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до п. 5.3 наказу Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» прийняття рішення про застосування представницьких повноважень шляхом подання позову, вступу в справу, оскарження судового рішення, а також рішення про відсутність таких підстав, оформлене висновком, здійснювати не пізніше місяця з дня отримання відомостей за останнім запитом. Неухильно дотримуватися встановленої законом вимоги щодо попереднього, до звернення до суду, надіслання повідомлення про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, а саме подання позову до суду.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльніть відповідного органу.

З матеріалівданої цивільноїсправи вбачається,що впорядку ч.4ст.23Закону Українибуло направлено17.10.2023Бучанською окружноюпрокуратурою повідомлення№ 53-8141вих-23до Ірпінськоїміської радищодо встановленихпорушень земельногота водногозаконодавства,а такожнадання інформаціїпро вжитізаходи,спрямовані назахист інтересівдержави зметою поверненняїй спірнихземельних ділянокводного фонду.Зі змістувідповіді Ірпінськоїміської радивід 23.10.2023за №01-21/4076убачається,що радоювиявлено порушеннята викладенопрохання здійснитипрокурором представництвоінтересів державив особіІрпінської міськоїради зметою поверненняземельних діляноку комунальнувласність.

Наявний в матеріалах справи лист Ірпінської міської ради Київської області за № 01-21/4076 від 23.10.2024 року не є належним доказом неспроможності Ірпінської міської ради самостійно звернутися з позовом до суду та з його змісту неможливо визначити, якої конкретно справи та земельної ділянки він стосується, оскільки там відсутні відомості щодо спірних ділянок за кадастровими номерами: 3210900000:01:172:0064, площею 0.2214 га та 3210900000:01:172:0068, площею 0.2607 га. щодо яких прокурор просить усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження Ірпінською міською радою.

Вказане свідчить про недотримання прокурором вимог ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» та передчасне звернення з позовом до суду у даній справі.

Тобто прокурор фактично не надав можливості Ірпінській міській раді відреагувати на порушення прав держави та самостійно звернутися з відповідним позовом до суду.

Така поведінка свідчить про порушення принципу представництва державних інтересів, відповідно до якого прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2358/18 викладено позицію Великої палати щодо підстав звернення прокурора до суду та зазначено, що для підтвердження підстав представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

В п.п. 54, 83 даної постанови зазначено, що з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 815/1567/16 скасовані рішення судів попередніх інстанцій та позов прокурора залишено без розгляду з тих причин, що прокурор не навів належних обґрунтувань для представництва інтересів держави, а отже не довів підстав такого представництва.

Отже, вищевикладене свідчить про відсутність станом на час звернення прокурора із даним позовом обов`язкової вимоги для такого звернення, передбаченої ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме належним чином підтвердженого факту нездійснення або неналежного здійснення органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор не виконав вимоги ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» та не навів належних обґрунтувань для представництва інтересів держави, а отже не довів підстав такого представництва, що є підставою для залишення позову без руху.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Виходячи з наведеного, подана позовна заява Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення земельних ділянок без додержання вимог ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене, провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому необхідно залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме для приведення позовної заяви у відповідність до вимог цивільного процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру»,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення земельних ділянок залишити без руху.

Надати строк позивачу, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: О.В. Лещенко