Рішення № 124188134, 26.12.2024, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2149/24

Номер провадження 2/555/569/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" грудня 2024 р.

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

з участю представника третьої особи- Кухман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ,що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : орган опіки та піклування Гощанської селищної ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з цивільним позовом про позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 грудня 2013 року позивачка у виконавчому комітеті Бистрицької сільської ради Березнівського району Рівненської області зареєструвала шлюб з відповідачем. У шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21 червня 2016 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22 серпня 2014 року. 11 жовтня 2021 року, рішенням Гощанського районного суду Рівненської області у справі N?557/1433/21, шлюб між сторонами розірвано. Вказане рішення набрало законної сили 15 листопада 2021 року.Діти з народження та після розлучення проживають разом з матір?ю. Водночас, відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дітей. Відповідач, фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов?язків, зокрема, з 2021 року, останній жодного разу не зателефонував до позивачки, жодного разу не приїздив до дітей. Наразі, позивачу невідомо де знаходиться відповідач. Фактично, малолітні діти залишились на повному утриманні, вихованні у Позивачки. Відповідно до характеристик на малолітніх дітей, лише мама (тобто позивачка) відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами та проблемами шкільного життя. Згідно довідки КНП «Гощанська центр первинної медико-санітарної допомоги» Гощанської селищної ради» від 08.07.2024 N?178, лише мама (позивачка) супроводжуе на візит до сімейного лікаря. Допомогу щодо виховання та утримання малолітніх дітей надає теперішній чоловік позивачки ОСОБА_5 . N? НОМЕР_4 від 26 липня 2023 року. Факт укладення шлюбу підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 26 липня 2023 року . Згідно акта обстеження матеріально-побутових умов від 02.07.2024 N?2027/275, ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_1 та малолітні діти проживають без реєстрації у будинку батьків по АДРЕСА_1 .

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

20 вересня 2024 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів у справі, учасниками справи не заявлялися.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з"явилася, представник позивача- адвокат Герус Б.І. подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та без участі позивача, позов підтримав , не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується оголошенням про виклик до суду, причини неявки суд не повідомив. СУд ухвалив розглянути справу в порядку заочного провадження, позивач проти цього не заперечує.

Представник третьої особи Кухман О.В.в судовому засіданні зазначила, що повністю підтримує висновок органу опіки та піклування, просить в задоволенні позовних вимог відмовити .

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21 червня 2016 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22 серпня 2014 року.

11 жовтня 2021 року рішенням Гощанського районного суду Рівненської області у справі N?557/1433/21, шлюб між сторонами розірвано. Вказане рішення набрало законної сили 15 листопада 2021 року.

Згідно довідки КНП «Гощанська центр первинної медико-санітарної допомоги» Гощанської селищної ради» від 08.07.2024 N?178, мама супроводжуе на візит до сімейного лікаря.

Допомогу щодо виховання та утримання малолітніх дітей надає теперішній чоловік позивача ОСОБА_5 . N? НОМЕР_4 від 26 липня 2023 року. Факт укладення шлюбу підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 26 липня 2023 року .

Згідно акта обстеження матеріально-побутових умов від 02.07.2024 N?2027/275, ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_1 та малолітні діти проживають без реєстрації у будинку батьків по АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Гощанської селищної ради, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є недоцільним. В огрунтування висновку орган опіки та піклування зазначив, що 29 жовтня 2024 року з малолітнім ОСОБА_3 було проведено бесіду з`ясування його думки щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Зі слів ОСОБА_6 , він приблизно 1 раз в тиждень спілкується зі своїм татом по телефону, оскільки батько перебуває за кордоном. Під час розмов, тато цікавиться його життям, навчанням та інтересами, розмовляє з ним щодо його поведінки. Хлопець розповідає, що якось батько показував йому ферму, на якій працює. Влітку 2024 року через бабусю, ОСОБА_7 передав йому велосипед. ОСОБА_6 говорить, що йому подобається спілкування з батьком та він хотів би його продовжити. Таку ж бесіду 29 жовтня 2024 року було проведено з ОСОБА_3 . Хлопець також розповів, що спілкується зі своїм татом ОСОБА_2 по телефону, переважно, коли той телефонує старшому брату ОСОБА_6 . Також вказав, що через бабу ОСОБА_7 влітку 2024 року батько передав йому велосипед. Бесіду з ОСОБА_4 проведено не було, оскільки під час обстеження умов проживання 29.10.2024 року, він був відсутній вдома та матір не змогла до нього додзвонитись. ОСОБА_1 було запропоновано привезти ОСОБА_8 на засідання комісії з питань захисту прав дитини, проте вона цього не зробила, пояснюючи своє рішення тим, що дитина кашляє.

Згідно ч.1 ст.18 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З роз`яснень, які містяться в пунктах 15-17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд згідно роз`яснень, які містяться в п.18 указаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року, може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Згідно ст. 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

За змістом ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Ці підстави є вичерпними.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30.03.2007 року визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьків обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини, на те, щоб малолітня дитина проживала з ними закріплено і в положеннях ст. 151, 160,163 СК України.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що при позбавленні батьківських прав суди повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Крім того, у даному рішенні Європейським судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991 року і набула чинність для України 27.09.1991 року, визначає, що розлучення дитини з батьками може бути необхідним в якнайкращих інтересах дитини у виключних випадках, наприклад, коли батьки взагалі не піклуються про неї.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітніх дітей.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде відповідати інтересам дітей та батька, а тому відсутні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

Керуючись ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявлеяє самостійних вимог щодо предмета спору : орган опіки та піклування Гощанської селищної ради про позбавлення батьківських прав- відмовити .

Заочне рішення може бути переглянуте Березнівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Мельничук Н. В.