Рішення № 124181118, 26.11.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року № 640/10443/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянув у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

встановив:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування до стажу ОСОБА_1 періоду військової служби з 01.01.1985 по 04.07.1992 з розрахунку півтора роки за один рік служби в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу ОСОБА_1 період військової служби з 01.01.1985 по 04.07.1992 з розрахунку півтора роки за один рік служби в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням цього стажу при пільговому його обчислені, починаючи з 11.11.2020;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, починаючи з 11.11.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України «Пре загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.11.2020.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що йому протиправно не зараховано стаж служби в районах Крайньої Півночі, а також протиправно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/10443/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22 червня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/10443/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

22 червня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу прийнято до свого провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Керуючись своїм правом, 11.11.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до положень Закону № 1058-ІУ.

Проте вказана пенсія була перерахована та виплачена не з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки, що становить 7763,17 грн, а з урахуванням показника у розмірі 5426,60 грн, який вираховувався з заробітку для обчислення пенсії у розмірі 3764,40 грн, до якого був застосований коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2019 в розмірі 1,17 - 4404,35 грн (3764,40 х 1,17), з 01.05.2020 у розмірі 1,11- 4888,83 грн(4404,35 грн х 1,11), з 01.03.2021 у розмірі 1,11 - 5426,60 грн (4888,83 грн х 1,11) згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році».

За таких умов загальний розмір щомісячної пенсійної виплати склав 6734,31 грн, яка обраховано наступним чином:

- 7385,45 грн - основний розмір пенсії, обчислений від страхового стажу та заробітної плати (16816,84 грн х 0,43917);

- 136,96 грн - доплата за понаднормативний стаж 8 роки.

Також під час призначення пенсії Позивачу не був врахований період проходження військової служби з 01.01.1985 по 04.07.1992 в пільговому обчислені з розрахунку один рік за півтора, оскільки пільгове обчислення стажу поширюється тільки на робітників, які уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі і в прирівняних місцевостях.

Проте, як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 Позивач проходив військову службу з 26.11.1983 по 04.07.1992. Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 , посвідчення особи серії НОМЕР_3 , послужної карти Н-НОМЕР_8, розрахунку вислуги років від 05.01.2000, архівної довідки Головного управління МВС України в м. Києві від 15.04.2021 № 7 проходив військову службу у районах Дальнього Сходу та Східної Сибірі. Вказано також, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Згодом ГУ ПФУ в м. Києві у листі від 29.12.2021 № 2600-0202-8/210125 відмовив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 11.11.2022 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки та з врахуванням періоду проходження ним військової служби у районі Крайньої Півночі і в прирівняних місцевостях з 01.01.1985 по 04.07.1992.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Щодо протиправності відмови ГУ ПФУ в м. Києві у зарахуванні періоду проходження військової служби з 01.01.1985 по 04.07.1992 в пільговому обчислені з розрахунку один рік за півтора, суд зазначає наступне.

Статтею 4 Закону № 1788-XII передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

За змістом пункту в частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № № 1058-ІV визначено, що період роботи до 1 січня 1991 року в 7 колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. № 590, указами Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 року "Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі", від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26.09.1967 р. "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 р. № 530/П-28.

Положеннями пункту 6 Постанови № 590 передбачалось, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 № 986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР "Про державні пенсії" затвердила Положення, відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій, пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР "Про державні пенсії".

Пунктом 55 цього ж Положення встановлено, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах.

У підпункті д) пункту 55 Положення встановлено, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах з 01.01.1985: один місяць служби в Іркутській області та Читівській області за півтора місяці.

Вказані положення було продубльовано у постанові Ради Міністрів СРСР від 21.05.1984 № 482 та у постанові Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 № 1290.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян України, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах для призначення пенсій.

Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок № 393).

За змістом абзацу 9 пункту 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262 особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом до вислуги років зараховуються: дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Окрім того, відповідно до пункту 5 Порядку № 393 вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, до введення в дію Закону № 2262, перегляду не підлягає.

Поруч з цим, Положеннями статті 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

З аналізу викладених норм слідує, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані один з документів: трудова книжка, письмовий трудовий договір, довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 у справі № 352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 07.11.2019 № 341/1327/17, від 16.06.2020 № 727/1441/17.

Так, відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 Позивач проходив військову службу з 26.11.1983 по 04.07.1992, а згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 , посвідчення особи серії НОМЕР_3 , послужної карти Н-НОМЕР_8, розрахунку вислуги років від 05.01.2000, архівної довідки Головного управління МВС України в м. Києві від 15.04.2021 № 7 можна точно встановити, що Позивач:

- 26.11.1983 - 06.01.1984 проходив службу за посадою стрілка у військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_1 НОМЕР_9 конвойного полку, НОМЕР_6 конвойної дивізії МВС СРСР;

- 06.01.1984 - 23.10.1984 проходив службу за посадою радіомайстра у військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_1 НОМЕР_9 конвойного полку, НОМЕР_6 конвойної дивізії МВС СРСР;

- 23.10.1984 - 20.11.1984 проходив службу за посадою заступника командира взводу у військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_1 НОМЕР_9 конвойного полку, НОМЕР_6 конвойної дивізії МВС СРСР;

- 20.11.1984 - 31.12.1986 проходив службу за посадою начальник майстерні вузла зв`язку у військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_1 НОМЕР_9 конвойного полку, НОМЕР_6 конвойної дивізії МВС СРСР;

- 31.12.1986 - 19.02.1987 проходив службу за посадою т.в.о. командира 2 взводу 6 учбової роти НОМЕР_5 учбового полку НОМЕР_6 конвойної дивізії МВС СРСР (м. Ангарськ);

- 19.02.1987 - 12.03.1987 проходив службу за посадою командира 2 взводу 6 учбової роти 645 учбового полку НОМЕР_7 учбового батальйону НОМЕР_6 конвойної дивізії МВС СРСР (м. Ангарськ);

- 12.03.1987 - 17.07.1990 проходив службу за посадою начальника центру - командира взводу вузла зв`язку НОМЕР_9 конвойного полку НОМЕР_6 конвойної дивізії МВС СРСР (м. Чита);

- 17.07.1990 - 04.07.1992 проходив службу за посадою начальника зв`язку 499 конвойного полку НОМЕР_6 конвойної дивізії МВС СРСР (м. Чита).

За встановлених обставин, коли факт роботи Позивача в місцевостях, прирівняних до в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються з записами у докладених документах, то спірний період роботи (проходження військової служби) Позивача у Іркутській області та у Читівській області - з 01.01.1985 року зараховується до вислуги років на пільгових умовах, - один місяць служби за півтора місяці.

Крім того, у пункті 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, вказано, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Поруч з цим суд зазначає, що Відповідачем не заперечується факт того, що Позивач проходив військову службу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Таким чином дії Відповідача суд вважає протиправними щодо не зарахування вказаних періодів служби в пільговому обчисленні з розрахунку один рік за півтора, починаючи з дати призначення пенсії Позивача - 11.11.2020.

Щодо протиправності дій Відповідача відносно відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2017, 2018 та 2019 роки, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За приписами ст.1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно зі статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону №1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

У відповідності до ст. 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, Законом № 1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.

Згідно з пунктом 2, 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К),

де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV вказує на порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

Натомість у цій справі Позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV Позивач звернувся вперше.

Поруч з цим, Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.

До аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд: постанова від 06.03.2018 у справі № 185/1474/17, постанова від 02.04.2019 у справі № 495/620/17, постанова від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, постанова від 15.05.2019 у справі № 504/503/17.

Також така правова позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Вказані висновки судів щодо застосування норм права підлягають застосуванню і в ситуації Позивача, коли він отримував пенсію за віком згідно із Законом № 2262-ХІІ, а потім виявив бажання отримувати пенсію за віком згідно із Законом № 1058-ІV.

Отже, пенсія Позивачу відповідно до Закону № 1058-ІV має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2017-2019 роки, що передували року звернення (2020 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.

Тому дії ГУ ПФУ в м Києві у цій справі щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки при призначенні пенсії згідно із Законом № 1058-ІV носять протиправний характер.

Виходячи з цього, порушене право Позивача підлягає захисту в судовому порядку та має бути відновлене з моменту такого порушення, тобто з 11.11.2020 (з дати призначення пенсії Позивачу за віком згідно із Законом № 1058-ІV).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування до стажу ОСОБА_1 періоду військової служби з 01.01.1985 по 04.07.1992 з розрахунку півтора роки за один рік служби в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу ОСОБА_1 період військової служби з 01.01.1985 по 04.07.1992 з розрахунку півтора роки за один рік служби в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням цього стажу при пільговому його обчислені, починаючи з 11.11.2020.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, починаючи з 11.11.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України «Пре загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.11.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 , сплачений ним судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.