Ухвала суду № 124175378, 27.12.2024, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 759/27618/24

У Х В А Л А

іменем України

"27" грудня 2024 р.

Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретяря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080003543 від 04.11.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Бердянськ Запорізької області, громадянин України, одружений, освіта середня, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає у м. Києві, раніше судимий,

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 1 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080003543 від 04.11.2024.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 23.12.2023, приблизно о 13 годині 30 хвилини ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 1, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, зустрівся з « ОСОБА_7 », який є особою, яка погодилась на конфіденційне співробітництво та в межах контролю за вчиненням злочину, зі зміненими у передбаченому законом порядку анкетними даними, проводила оперативну закупку. В ході зустрічі ОСОБА_4 , з метою незаконного збуту попередньої придбаної ним наркотичного засобу метадон (фенадон), отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 300 гривень, та передав останньому поліетиленовий пакет з вмістом 6-ти таблеток білого кольору.

Цього ж дня, 23.12.2024 в період часу з 13 години 50 хвилин по 14 годину 10 хвилин, за адресою: м. Київ пр-кт Берестейський, 112, ОСОБА_7 , добровільно видав працівникам поліції 6 таблеток білого кольору, які він придбав у ОСОБА_4 , в рамках проведення оперативної закупки.

Згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111- 23/74855-НЗПРАП від 24.12.2024 надана на дослідження кристалоподібна 6 (шести) таблетках білого кольору виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Загальна маса метадону (фенадону) в 6 (шести) таблетках складає 0,132г.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На даний час встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4

-обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років;

-ніде офіційно не працює, немає джерел заробітку та немає постійного місця проживання у м. Києві.

Вищевикладене свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 , запобіжного заходу - у вигляді гримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

При цьому, враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим. що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочинів.

Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Застава не може бути обрана, оскільки у підозрюваного відсутня сума грошових коштів, необхідних для внесення на спеціальний рахунок для забезпечення виконання ним покладених обов`язків.

Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного - домашній арешт недоцільно, оскільки у ОСОБА_4 , немає постійного місця проживання, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб .

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання 26.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Згідно зі ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно зі ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання, у їх сукупності, дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваним вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 утриманців не має, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що існує ризик того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки у останнього відсутні достатні стримуючі фактори, а також існує ризик того, що підозрюваний, будучи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно зі сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).

Враховуючи сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( ч.5 ст. 182 КПК України).

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, його вік, майновий стан та процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 23 лютого 2025 року включно, та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою обраховувати з 11 год. 50 хв. 26 грудня 2024 р.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_4 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , строком на два місяці, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити підозрюваному та прокурору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 31.12.2024.

Cлідчий суддя ОСОБА_1