Рішення № 124172342, 26.12.2024, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/14044/23

Провадження № 2/188/633/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Бібіковій В.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про визнання батьківства і внесення змін до актового запису,

ВСТАНОВИВ:

З Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - третя особа 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 (далі - третя особа 2) про визнання батьківства.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з травня 2012 року проживав в фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Причиною цього є той факт, що вона на той час перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

У зв`язку з тим, що збереження шлюбу суперечило інтересам третьої особи 2 та відповідача, 29.08.2013 рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 185/7310/15-к розірвано шлюб між ними.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 13.02.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області. З цього свідоцтва вбачається, що батьком дитини вказаний ОСОБА_2 .

У висновку органу опіки та піклування Павлоградської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 №1792/0/2-22 від 18.11.2022 вказано, що в телефонному режимі відповідач повідомив, що не є батьком цієї дитини.

Позивач вважає, що можливо визнати його батьком вказаної дитини, і посилаючись на ст.ст. 121, 122, 136 СК України просить:

визнати його батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

внести зміни до актового запису № 128 від 13.02.2014 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого 13.02.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, вказавши в графі батько: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та змінивши прізвище дитини на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а по батькові на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Ухвалою суду від 08.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

В підготовче засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Представник третьої особи 1 в підготовче засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа 2 в підготовче засідання не з`явилася, надала суду пояснення, у яких просила про розгляд справи без її участі, позов визнала, підтвердила обставини, викладені у позові.

Відповідно до ч. ст. 247 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заяву відповідача про визнання позову, заяву та пояснення третіх осіб, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5).

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що позивач з травня 2012 року проживав в фактичних шлюбних стосунках без реєстрації шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану з третьою особою 2 ОСОБА_4 , яка перебувала в зареєстрованому шлюбі із відповідачем.

29.08.2013 року рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області розірвано шлюб між третьою особою 2 та відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа 2 народила доньку ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 13.02.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області. У свідоцтві про народження зазначено, що батько дитини ОСОБА_2 .

Обставини, викладені позивачем у позовній заяві, підтверджені письмовими доказами, відповідачем та третіми особами не оспорюються, позовні вимоги відповідач визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Сімейного кодексу (далі - СК) України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У ч. 3 ст. 128 СК України передбачено, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Приймаючи до уваги, що позивач вважає себе батьком дитини і фактично утримує та виховує дитину, яка разом з матір`ю проживає в його сім`ї, він є належним позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь - які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи.

Оскільки визнання батьківства є суб`єктивною обставиною, яке знайшло свої відображення в певних діях позивача, а саме: матеріальне утримання дитини, піклування про дитину, суд розцінює як достовірні докази визнання позивачем свого батьківства.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.6 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення таких змін.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 СК, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Враховуючи, що позов задоволено, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 073 грн 60 коп., підтверджені квитанцією банку, підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 128, 129, 134 СК України та керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 82, 141, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Центральна, будинок 47, код ЄДРПОУ 42928276; ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , про визнання батьківства і внесення змін до актового запису, задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Артемівськ Донецької області, батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 128 від 13.02.2014р., складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як про батька дитини; зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », по батькові дитини з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 073(одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда