Рішення № 124172196, 30.12.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

30.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/8810/22

Провадження № 4-с/205/59/24

У Х В А Л А

Іменем України

25 грудня 2024 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Гузь Є.В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника адвоката Скочко О.А.,

заінтересованої особи стягувача ОСОБА_2 ,

державного виконавця Корнієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Корнієнко Наталі Анатоліївни, заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Корнієнко Н.А., в якій просить визнати неправомірною і скасувати постанову державного виконавця від 17.09.2024 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №75757120 в сумі 3400 грн.

Подану скаргу мотивує тим, що 16.08.2024 року засобами поштового зв`язку він отримав від державного виконавця Другого правобережного відділу ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районі міста Дніпра Корнієнко Н.А. постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2024 року. 23.08.2024 року він звернувся до вказаного державного виконавця з проханням роз`яснити яким чином йому потрібно виконати рішення суду, а саме: усунути перешкоди ОСОБА_2 30.08.2024 року державний виконавець прибула за його місцем мешкання, де ним було повідомлено про те, що йому не зрозуміло яким чином усувати перешкоди, в чому заключаються ці перешкоди для ОСОБА_2 , а тому ним не було виконано рішення суду. В той же день, від державного виконавця ним було отримано лист №75757120 від 27.08.2024 року, за змістом якого йому було повідомлено про необхідність звернутись до суду з питанням роз`яснення рішення суду, якщо воно йому є не зрозумілим. Жодного слова або повідомлення про те, що на нього накладено штраф в межах цього виконавчого провадження, або заперечення стосовно того, що він не усунув перешкоди держаним виконавцем висловлено не було. 02.09.2024 року його представник ОСОБА_3 , діючи в його інтересах звернулась до суду із заявою про роз`яснення суду, яка досі не розглянута. 11.09.2024 року засобами поштового зв`язку отримано постанову державного виконавця від 30.08.2024 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин в сумі 1700 грн. Вважаючи її незаконною, він звернувся до суду з відповідною скаргою. В той же день, 17.09.2024 року він звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій до розгляду його заяви про роз`яснення рішення суду. Жодної відповіді від державного виконавця він на цю заяву не отримав. 04.10.2024 року поштою він отримав постанову від 17.09.2024 року про повторне накладення на нього штрафу в сумі 3400 грн. Вважає вказану постанову державного виконавця незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у нього були поважні причини невиконання рішення суду від 22.12.2023 року.

Ухвалою суду від 10.10.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено заяву державного виконавця та стягувача ОСОБА_2 про залучення до участі у розгляді даної скарги у якості заінтересованої особи ОСОБА_2

05.11.2024 року від державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Корнієнко Н.А. до суду надійшов відзив на скаргу, в якому виконавець вважає скаргу ОСОБА_1 незаконною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Зазначила, що на примусовому виконанні відділу ДВС перебуває виконавче провадження №75757120 з примусового виконання виконавчого листа №205/8810/22, виданого 02.08.2024 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельними ділянками кадастровий номер 1210100000:08:111:0002 та кадастровий номер 1210100000:08:111:0020, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 12.08.2024 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та вчинено ряд виконавчих дій, а саме: 12.08.2024 року винесені постанови про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, направлено боржнику вимогу та виклик державного виконавця; 30.08.2024 року за результатами виходу державного виконавця складено акт, згідно з яким встановлено, що боржником не виконано вимоги виконавчого документа. Запропоновано боржнику до 16.09.2024 року виконати судове рішення; 30.08.2024 року, керуючись положеннями ст.63,75 закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1700 грн. Боржника повідомлено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду; 10.09.2024 року з метою перевірки виконання судового рішення було здійснено вихід державного виконавця, про що складено відповідний акт; 11.09.2024 року було направлено запит виконавця до відповідних установ щодо можливості залучення будівельних установ, як експерта або спеціаліста для розроблення відповідної документації та демонтаж/перенесення об`єкту; 16.09.2024 року за результатом виходу державного виконавця складено акт, згідно з яким встановлено, що боржником не виконано вимоги виконавчого документа; 17.09.2024 року, керуючись положеннями ст.ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 3400 грн. Також, керуючись ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» до відділу поліції було направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Державний виконавець зазначає, що всі виконавчі дії було вчинено відповідно до вимог чинного законодавства України, та скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його права були порушені саме діями Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), а отже скарга є незаконною і необґрунтованою.

25.11.2024 року від заінтересованої особи стягувача ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення щодо скарги боржника, в яких він зазначив, що за його переконанням ОСОБА_1 не бажає та навмисно ухиляється від виконання рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2023 року та Дніпровського апеляційного суду від 10.04.2024 року по судовій справі №205/8810/22. Вважає, що боржник разом зі своїм представником подали безпідставну скаргу на рішення державного виконавця, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Скочко О.А. в судовому засіданні підтримали вимоги скарги, просили задовольнити.

Державний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Корнієнко Н.А. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, просила відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю.

Заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заяви про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2024 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про примусове виконання виконавчого листа №205/8810/22 Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №205/8810/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Згідно з виконавчим листом №205/8810/22, який виданий 02.08.2024 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, судом вирішено усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельними ділянками, кадастровий номер 1210100000:08:111:0002 та кадастровий номер 1210100000:08:111:0020, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

12.08.2024 року державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Корнієнко Н.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75757120, та п.2 даної постанови зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Також, 12.08.2024 року боржнику ОСОБА_1 держаним виконавцем в рамках вказаного виконавчого провадження направлено вимогу виконавця усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельними ділянками кадастровий номер 1210100000:08:111:0002 та кадастровий номер 1210100000:08:111:0020, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

З акту державного виконавця від 30.08.2024 року вбачається, що державним виконавцем Корнієнко Н.А. при примусовому виконанні виконавчого листа №205/8810/22 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання виконавчого документу та встановлено, що на дату виконавчої дії перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 не усунені. Боржнику запропоновано до 16.09.2024 року виконати вимоги виконавчого документа та повідомлено, що повторна перевірка буде здійснена 16.09.2024 року об 11:00 год.

Постановою державного виконавця Корнієнко Н.А. від 30.08.2024 року, на підставі ст.ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин рішення, яке підлягає виконанню, накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 грн, зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

З акту державного виконавця від 10.09.2024 року вбачається, що державним виконавцем Корнієнко Н.А. при примусовому виконанні виконавчого листа №205/8810/22 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання виконавчого документу, в ході якої на зв`язок та спілкування вийшла жінка, яка не представилась та повідомила, що не пустить перевіряти виконання боржником рішення суду.

Відповідно до Акту державного виконавця від 16.09.2024 року виконавцем здійснено повторно вихід за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання виконавчого документа та встановлено, що на дату виконавчих дій перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 не усунені, межі земельних ділянок кадастровий номер 1210100000:08:111:0002 та кадастровий номер 1210100000:08:111:0020 не відновлено. Боржника вдома не виявилося, ворота домоволодіння не відчинив ніхто.

Постановою державного виконавця від 17.09.2024 року, на підставі ст.ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника ОСОБА_1 за повторне невиконання без поважних причин рішення, яке підлягає виконанню, накладено штраф на користь держави у розмірі 3400 грн, зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Вказана постанова 18.09.2024 року була направлена на адресу боржника та прибула до його відділення 19.09.2024 року, про що свідчить трекінг відправлення Укрпошти №0600963613978.

17.09.2024 року боржником ОСОБА_1 було повідомлено державного виконавця Корнієнко Н. про його звернення 02.09.2024 року до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська із заявою про роз`яснення рішення суду від 22.12.2013 року, що є поважною причиною для невиконання даного виконавчого документа.

Як встановлено судом, вказана заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №205/8810/22 ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2024 року була повернута останньому.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 21.09.2024 року повторно звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2023 року з тим обґрунтуванням, що вказане рішення є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині відстані, на яку потрібно перенести паркан, а також в яку зі сторін це потрібно зробити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.10.2024 року було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви у зв`язку з тим, що резолютивна частина Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2023 року є зрозумілою та чіткою.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2024 року вказану ухвалу залишено без змін. При цьому, колегія суддів зазначила, що обґрунтування заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення фактично зводяться до необхідності внесення у резолютивну частину рішення додаткових відомостей, конкретизації відстані, напрямку (сторони) земельної ділянки, тощо. Проте, таких позовних вимог у даній справі заявлено не було, а інститут роз`яснення судового рішення не передбачає зміни рішення суду.

18.09.2024 року Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) до ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст.214 КПК України, з проханням внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо вчинення протягом серпня 2024 вересня 2024 року ОСОБА_1 умисного невиконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2023 року, яке набрало законну силу 10.04.2024 року у справі №205/8810/22.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.1 та п.16 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Приписами ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як було вказано, рішення про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» передбачений певний прядок виконання рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, який передбачає надання боржникові строк на виконання рішення і перевірку державним виконавцем виконання рішення боржником. Лише після того як виконавець перевірив невиконання рішення, він складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та вчиняє інші заходи, передбачені законом.

Виходячи з вимог закону щодо обов`язковості судового рішення, ОСОБА_1 як боржник зобов`язаний вживати заходи для виконання рішення суду. ОСОБА_1 брав участь у розгляді справи №205/8810/22. Матеріалами справи встановлено, що у період серпня 2024 року по вересень 2024 року боржником не вчинено жодних дій для виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2023 року у справі №205/8810/22, яке набрало законної сили 10.04.2024 року. Позиція ОСОБА_1 щодо поважності причини невиконання рішення суду у зв`язку з тим, що він не розуміє які перешкоди і яким чином він має усунути стягувачу ОСОБА_2 , є недоведеною та безпідставною та полягає у незгоді ОСОБА_1 з рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2023 року, яке набрало законної сили, та покладеним в його основу висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №1827-23 у цивільній справі №205/8810/22, складеним 29.09.2023. Водночас невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили (постанова Верховного Суду від 29.11.2019 у справі № 805/5043/15-а (провадження № К/9901/10357/18)).

Крім того, в основі принципу правової визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. (п. 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) № 28342/95).

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п.52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia) № 52854/39, п. 46 рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» № 32053/13).

Будь-яких доказів, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавства, прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено.

За таких обставин висновок державного виконавця про те, що рішення суду невиконане боржником без поважних причин суд вважає обґрунтованим, а постанову про накладення штрафу у розмірі 3400 грн від 17.09.2024 року правомірною.

В силу ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідно до закону, державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Корнієнко Н.А. вчинялися усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії з виконання виконавчого листа № 205/8810/22 від 02.08.2024 року, тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.259, 447, 451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Корнієнко Наталі Анатоліївни від 17.09.2024 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №75757120 в сумі 3400грн відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк із дня складення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 30.12.2024 року.

Суддя Г.В.Дорошенко