Ухвала суду № 124169437, 30.10.2024, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 30.10.2024

Справа № 334/6129/20

Провадження № 2/334/38/24

УХВАЛА

про призначення справи до судового розгляду

30 жовтня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря судового засідання - Прийменко А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Мідяного Є.О.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступник ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Ленінського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступник ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання договору дарування недійсним.

В підготовчому засідання представник позивача - адвокат Медяний Є.О. просив залишити без розгляду:

уточненої позовної заяви від 25 січня 2021 (а.с. 121-122) в якій містилося прохання замінити третю особу з Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на відділ у справах дітей по Дніпровському району Запорізької міської ради та уточнену позовну заяву про визнання договору дарування недійсним від 25 січня 2021 (а.с. 123-127);

уточнену позовнузаяву (а.с. 144-145) в якій містилося прохання замінити третю особу з Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на орган опіки та піклування по Дніпровському району Запорізької міської ради, залучити по справі відповідача ОСОБА_5 та уточнену позовну заяву про визнання договору дарування недійсним від 05 лютого 2021 (а.с. 146-150).

Просив розглядатипозовну заявувід 26жовтня 2020про визнаннядоговору даруваннянедійсним,з якоїзалишає однупозовну вимогуяку уточнює,а саме визнати недійсним договір дарування між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 26 листопада 2013 року 1/5 частки житлового будинку з відповідною часткою господарчих та побутових будівель і споруд що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який було зареєстровано в реєстрі за №625 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Калініною Оленою Василівною, виключивши з числа учасників справи третю особу - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області.

Представник відповідача адвокат Мазур Г.В. просила застосувати позовну давність до позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування 1/5 частини будинку АДРЕСА_1 від 26 листопада 2013, посилаючись на те, що первісний позивач ОСОБА_4 особисто підписала договір дарування 26 листопада 2013, на момент укладення правочину їй було 65 років, доказів про наявність у неї на момент укладення договору дарування захворювань, які б могли бути підставою не усвідомлення нею факту укладення правочину, чи перебування у такому стані, при якому вона не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, позовна заява не містить.

Позивач ОСОБА_1 був обізнаний про укладення договору дарування ще з 2014 року, коли постало питання надання дозволу на розбудову окремого входу до частини домоволодіння ОСОБА_2 . Обізнаність ОСОБА_1 про укладення вказаного договору також підтверджує той факт, що коли помер їх батько ОСОБА_6 у 2017 році ніхто з них не звертався до нотаріальної контори з заявою про відкриття спадкової справи, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру від 27.11.2020.

Отже з часу вчинення оспорюваного правочину ОСОБА_1 та ОСОБА_4 довідалися або мали фактичну можливість довідатися про порушення свого права, та саме від часу укладення договору (листопад 2013 року) розпочався перебіг позовної давності. Звернувшись до суду у жовтні 2020 року з зазначеним позовом Позивачі пропустили строк позовної давності. При цьому, в порушення вимог процесуального закону Позивачами, не було надано суду заяву про поновлення пропущеного строку позовної давності та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку.

Представник позивача - адвокат Мідяний Є.О. заперечував проти застосування строку позовної давності, посилаючись на те що ОСОБА_2 не надано жодного документального підтвердження щодо пропуску строку звернення до суду із позовною заявою.

Твердження заявниці, що на обізнаність про укладання оспорюваного договору свідчить той факт, що після смерті батька у 2017 році ніхто не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, також не заслуговують на увагу, так як в силу частиною 3 ст. 1268 ЦК України закріплено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_1 та його батько - ОСОБА_6 проживали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 . Тому ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину, так як не подавав ніяких заяв про відмову від неї. Строки для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса в такому разу законодавством не обмежені.

Так ст.1296ЦК Українивстановлено: спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

ОСОБА_1 не був учасником договору дарування між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 26 листопада 2013 року, не був присутнім при його укладанні, тому не міг знати про його існування, як стверджує заявниця, з листопада 2013 року.

ОСОБА_1 дізнався про наявність договору 13 жовтня 2020. На отриманій його матір`ю копії договору з нотаріального архіву стоїть саме ця дата посвідчення копії.

З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 27.10.2020.

За ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже підстав для застосування строків позовної давності немає.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Щодо строку позовної павності суд вважає за доцільним вирішити в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому судовому засіданні судом виконані дії, передбачені ч. 2 ст. 197ЦПК України, за результатами яких, встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, інших клопотань до суду не надійшло. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає. Підстав для відкладення підготовчого судового засідання немає.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити вказану справу до судового розгляду.

Керуючись статтями:189, 196, 198, 200 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.

Призначити справу до судового розгляду на 27 листопада 2024 року о 14 год. 00 хв. у приміщенні Ленінського районного суду міста Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Незалежної України, буд. .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ісаков Д.О.