Ухвала суду № 124163801, 18.12.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22270/24

Провадження № 1-кп/761/3335/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , в приміщенні суду в ході судового розгляду кримінального провадження № 12024100100001209 від 20.03.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінськ Республіки Білорусь, з професійно-технічною освітою, неодруженого, з місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Шевченківським районним судом м. Києваздійснюється судовий розгляд на підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто діючи повторно, 14 березня 2024 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, тобто в період дії воєнного стану, перебуваючи в приміщенні магазину № 3031 «Єва», який належить ТОВ «Руш» і розташований за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, буд. 3-В, таємно викрав електричну зубну щітку з дорожнім чохлом, вартістю 1320 гривень без урахування ПДВ, після чого залишив місце вчинення злочину.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким визначено, що дрібним є викрадення чужого майна на суму до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, юридична відповідальність за яке передбачена ст. 51 КУпАП.

В судовому засіданні, відповідно до положень ч. 3 ст. 479-2 КПК України, поставлено на обговорення питання щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Прокурор не заперечував з даного приводу.

Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Так, вимогами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Відповідно до ч. 5 розділу XХ перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 ст. 169 ПК України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

З урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на момент вчинення ОСОБА_4 інкримінованого діяння) дорівнювали 3028 грн.

Отже, вартість викраденого ОСОБА_4 майна (1320 гривень без урахування ПДВ) не перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а відтак караність таких діянь законом усунена.

За таких обставин, клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження № 12024100100001209 від 20.03.2024 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є обґрунтованим.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 288 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити.

Кримінальне провадження № 12024100100001209 від 20.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінськ Республіки Білорусь, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Після набрання ухвалою законної сили, речові докази по справі, - повернути законному володільцю.

Ухвала може бути оскаржена учасниками кримінального провадження протягом семи діб з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1