Ухвала суду № 124158494, 30.12.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

30 грудня 2024 р.Справа № 120/4574/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 позов задоволено частково, зокрема визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в яких, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, що визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.

12.11.2024 за вх.№65617/24 до суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 19.07.2024. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачем видано оновлені довідки про розмір грошового забезпечення, однак в них зазначено щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія в нижчому розмірі, а саме без застосування розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023.

Суд зауважує, що оскільки ст. 382 КАС України не передбачено спеціального порядку розгляду заяв про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, а також враховуючи те, що розгляд цієї справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, відтак суд вважає за необхідне здійснити розгляд даної заяви в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.07.2024, суд зважає на таке.

Ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Форми судового контролю за виконанням судового рішення встановлені приписами ст. 382, 383 КАС України.

Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені ст. 382 КАС України.

Так, ч. 1 цієї статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Так, суд вказує, що у цій адміністративній справі надавалась оцінка щодо наявності підстав для видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 01.01.2022 та на 01.01.2023.

При цьому судом не досліджувалось питання щодо сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі, який має бути розмір цих складових, який прожитковий мінімум підлягає застосуванню при їх обчисленні та із яких складових розраховуються додаткові складові, що підлягають зазначенню в довідці, адже це не було предметом спору.

Таким чином, оскільки питання щодо визначення розміру додаткових видів грошового забезпечення, на які посилається позивач у заяві і які, на його думку, визначені відповідачем неправомірно, не досліджувалося судом під час ухвалення рішення за наслідками розгляду цієї справи, тому такі обставини не можуть досліджуватися судом і при розгляді заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, з наданням їм правової оцінки.

Суд звертає увагу, що в разі незгоди позивача з рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень (відповідача), які пов`язані із визначенням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у нових довідках про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 01.01.2022 та на 01.01.2023 позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із новою позовною заявою про оскарження цих рішень чи дій в загальному порядку.

Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про яких просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у даній адміністративній справі та не є предметом виконання судового рішення від 19.07.2024.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача.

Керуючись ст. 248, 256, 382 КАС,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 у справі №120/4574/24 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Маслоід Олена Степанівна