Рішення № 124158309, 30.12.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 грудня 2024 р. Справа № 120/8252/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення ГУ ПФ України в Миколаївській області №025750009192 від 28.08.2023 року про відмову в призначенні йому пенсії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

У встановлений судом строк відповідачами подано відзиви на позовну заяву, в яких вони вважають позовні вимоги необґрунтованими та просять відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у спірному рішенні.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 21.08.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідну заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке рішенням №025750009192 від 04.09.2023 року відмовило у призначенні пенсії, зазначивши, що у заявника відсутній необхідний страховий стаж.

Даним рішенням зараховано до страхового стажу позивача всі періоди, однак, не прийнято до уваги диплом НОМЕР_1 від 29.08.1988 щодо періоду навчання з 01.09.1986 року по 29.08.1988 року, оскільки весь період навчання перетинається з періодом служби в органах УМВС України у Вінницькій області.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон № 1058-IV).

Частина 1 статті 9 Закону № 1058-ІV встановлює, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

У відповідності до частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі за текстом Закон № 1788-XII), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі за текстом Порядок № 637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Статтею 62 Закону України №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 683/3705/16-а.

Як встановлено судом, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №025750009192 від 04.09.2023 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю у нього необхідного страхового стажу 30 років, в той час, коли в позивача він становить 28 років 07 місяців 29 днів.

Так, за приписами частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що пенсійним органом протиправно не зараховано до його страхового стажу періоди навчання з 02.10.1980 року по 28.03.1981 року та з 01.09.1986 року по 29.08.1988 року.

Однак, суд вважає, що вказані доводи позивача спростовуються матеріалами справи, оскільки, як слідує з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №025750009192 від 04.09.2023 року, до страхового стажу позивача зараховано всі періоди, зокрема період роботи згідно запису №5 трудової книжки серії НОМЕР_2 з 02.11.1984 року по 18.11.1997 року.

В той же час, згідно диплому НОМЕР_1 від 29.08.1988 року позивач навчався в Одеській спеціальній середній школі міліції МВС СССР в період з 01.09.1986 року по 29.08.1988 року.

Отже, весь без виключення період навчання позивача згідно диплома НОМЕР_1 від 29.08.1988 року повністю охоплюється періодом його служби органах УМВС України у Вінницькій області, який вже зарахований до страхового стажу позивача, що підтверджується матеріалами справи.

А тому, у відповідача були відсутні підстави для повторного зарахування періоду з 01.09.1986 року по 29.08.1988 року до страхового стажу позивача.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача в частині необхідності зарахування до страхового стажу періоду навчання, однак, тільки в тому випадку, коли відповідний період не перетинається з іншим періодом, що вже включений до стажу.

Також суд вважає необґрунтованими посилання позивача на протиправність дій відповідача щодо незарахування до його стажу періоду навчання на курсах водіїв в ДОСААФ з 02.10.1980 року по 28.03.1981 року, згідно свідоцтва НОМЕР_3 від 04.04.1981 року, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 21.08.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої було долучено копії:

- довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- паспорта серії НОМЕР_4 ;

- військового квитка НОМЕР_5 ;

- диплому НОМЕР_1 ;

- свідоцтва № НОМЕР_6 ;

- трудової книжки серії НОМЕР_2 та НОМЕР_7 .

Рішенням ГУ ПФ України в Миколаївській області №025750009192 від 28.08.2023 року зараховано до страхового стажу позивача всі періоди, які прослідковуються з поданих документів (окрім диплому НОМЕР_1 ).

В контексті вказаного, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, позивачем було надано копію свідоцтва НОМЕР_3 від 04.04.1981 року, яке підтверджувало б період його навчання на курсах водіїв в ДОСААФ з 02.10.1980 року по 28.03.1981 року, відповідно, відповідачем у спірному рішенні не надавалася оцінка даному періоду та не було відмовлено в його зарахуванні.

Суд зазначає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, що має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами. Порушення прав, свобод чи інтересів особи - фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності відповідного органу щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні наслідки. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Положеннями КАС України не встановлено можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов`язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє.

А тому, враховуючи, що відповідачі не відмовляли позивачу в зарахуванні до його страхового стажу періоду навчання на курсах водіїв в ДОСААФ з 02.10.1980 року по 28.03.1981 року, згідно свідоцтва О №760419 від 04.04.1981 року, суд вважає такі вимоги передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.

В той же час, підстави вважати, що відповідач не здійснить зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача відсутні, а тому, позивач не позбавлений права звернутися до органів пенсійного фонду з відповідною заявою, долучивши до неї копію свідоцтва НОМЕР_3 від 04.04.1981 року.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень, беручи до уваги норми національного права, суд дійшов висновку про правомірність рішення ГУ ПФ України в Миколаївській області №025750009192 від 28.08.2023 року, відповідно позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ: 13322403)

СуддяЧернюк Алла Юріївна