Рішення № 124156149, 23.12.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6690/23

Провадження №: 2/332/587/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Сінєльніка Р.В., при секретарі - Васильченко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запорожсталь», ТОВ «Метінвест-Промсервіс», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжсталь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я, в загальному розмірі 60000 грн.

В обґрунтування своїх доводів позивач в позові зазначив, з 1997 по 2023р. він працював у шкідливих умовах:

ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запорожсталь» - 19 років 05 місяців,

ТОВ «Метінвест-Промсервіс» - 06 років 00 місяців.

Загальний стаж 25 років 05 місяців.

Умови праці на робочому місті не відповідали безпечним стандартам.

19.06.2023р. було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4, згідно якого встановлено, що професійне захворювання у позивача виникло внаслідок наявності на робочому місці позивача шкідливих виробничих факторів.

Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії від 23.05.23р. у позивача встановлено діагноз: «Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії, емфізема легень другої стадії, Радикулопатія попереково-крижова L5,S1 та шийна С6, С7, з вираженими статико динамічними порушеннями хребта. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху).

Позивач неодноразово проходив лікування та обстеження. Висновком МСЕК від 07.08.2023р. позивачу встановлено 60 % втрати професійної працездатності, позивачу встановлена третя група інвалідності безстроково.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь у якості відшкодування моральної шкоди в загальному розмірі 60000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Біліченко О.О. позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжсталь» позовні вимоги не визнав, про що зазначив у відзиву на позов, а саме, що сам позивач не змінював посаду, хоча знав про стан свого здоров`я, який приховував при медичних оглядах, розмір моральної шкоди не доведено, просив у задоволенні позову відмовити, надав суду Відзив на позов з цього приводу (а.с.55-64).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» позовні вимоги не визнав, зазначивши, що позивач відпрацював у відповідача доволі нетривалий проміжок часу, таким чином професійне захворювання розвивалося ще задовго до працевлаштування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс». Розмір моральної шкоди не доведено, просив у задоволенні позову відмовити, також надав суду Відзив на позов з цього приводу (а.с.70-83).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 1997 по 2023р. працював у шкідливих умовах:

ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запорожсталь» - 19 років 05 місяців,

ТОВ «Метінвест-Промсервіс» - 06 років 00 місяців.

Загальний стаж 25 років 05 місяців.

Умови праці на робочому місті не відповідали безпечним стандартам. Тому 19.06.2023р. було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4, згідно якого встановлено, що професійне захворювання у позивача виникло внаслідок наявності на робочому місці позивача шкідливих виробничих факторів. (а.с.13-19).

Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії від 23.05.23р. у позивача встановлено діагноз: «Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії, емфізема легень другої стадії, Радикулопатія попереково-крижова L5,S1 та шийна С6, С7, з вираженими статико динамічними порушеннями хребта. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) (а.с.11-12).

Позивач неодноразово проходив лікування та обстеження. Висновком МСЕК від 07.08.2023р. позивачу встановлено 60 % втрати професійної працездатності, позивачу встановлена третя група інвалідності безстроково. (а.с.32).

Отже, внаслідок професійного захворювання позивач змушений певний час знаходитись на лікарняному, у зв`язку із чим було порушено його нормальні життєві зв`язки.

Статтею 153Кодексу Законівпро працюУкраїни встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 237-1КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), згідно зст. 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

За змістом ч.ч. 1-3 ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"не передбачено обов`язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому та членам їх сімей моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець згідно з правилами ст. 1167, 1168 ЦК України.

Внаслідок отриманого професійного захворювання позивач змушений тривалий час знаходитися на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, не може вести активний спосіб життя, зміни у життєвих відносинах викликають у нього моральні страждання, він переносить фізичні страждання. Отримане позивачем професійне захворювання призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

При цьому згідно п.3 ч.1 ст.268ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст.23 ч.3 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у загальному суму в розмірі 60000 грн.. Враховуючи трудовий стаж на підприємствах суд вважає за необхідне стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» 45840 гривень на користь позивача, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» стягнути 14160 гривень на користь позивача

На підставі ст.141ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, передбаченомуЗаконом України «Про судовий збір», що складає 536 грн. 80 коп. з кожного.

Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, адвокатом Біліченко О.О. на користь ОСОБА_1 було надано, як позивачу у справі, послуги з правової допомоги, на суму не менше ніж 14000 грн. (т.1 а.с.116-119, 214-215).

Суд вважає,що зурахуванням предметуспору,ціни позовута характеруправовідносин,з приводуяких усторін виникспір,складністю справита обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт,витрати направову допомогув сумі 14000 грн.,є обґрунтованимита пропорційнимивідносно предметата цінипозову,та виконанимадвокатом роботам. Тому враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що доводи клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, не знайшли своє підтвердження. Отже, підстави для зменшення витрат на правову допомогу відсутні

У зв`язку з чим суд вважає за необхідне, також задовольнити позовні вимоги щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвокатом на загальну суму 14000 грн. (т.2 а.с.14), тому вказану суму необхідно стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 по 7000 грн. з кожного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 45840 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 14160 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 7000 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 7000 гривень.

Стягнути в дохід держави з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.

Стягнути в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.12.2024р.

Суддя Р.В. Сінєльнік