Ухвала суду № 124155259, 30.12.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27128/24

Провадження № 2-ві/761/52/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савчук Ю.Н., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м.Києва Сіромашенко Н.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги», Комунального некомерційного підприємства «Київська міська психоневрологічна лікарня №3», Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, Державної казначейської служби України про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2024 р. на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого у даній справі - судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою від 23.12.2024 р. питання про відвід судді Сіромашенко Н.В. за заявою позивача ОСОБА_1 передано для визначення іншого судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024 р., вирішення питання про відвід головуючого у справі судді Сіромашенко Н.В. передано судді Савчук Ю.Н.

В судове засідання для вирішення заяви про відвід суд не викликав сторони, враховуючи положення ч. 8 ст. 40 ЦПК України, а саме: суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, заяву про відвід судді, суд приходить до наступного.

Заявник у свої заяві зазначає, що на його думку існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючого - судді Сіромашенко Н.В., а саме те, що остання позбавила його права на професійну правничу допомогу шляхом відмови у задоволенні клопотання про посвідчення довіреності наданої ОСОБА_1 представнику ОСОБА_2 та недопущенням до участі у справі ОСОБА_2 у якості його представника на підставі довіреності.

Статтею 36 ЦПК України визначено підстави за яких суддя не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Чинним ЦПК України чітко визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких не передбачено відвід судді, з підстав зазначених заявником у даній заяві.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що не може бути підставою для відводу судді незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання.

Виходячи зі змісту ст. 131-2 Конституції України, обов`язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом).

За статтею 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Виключенням є спори, що виникають з трудових відносин та малозначні справи, де представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В цивільному процесі повноваження адвоката як представника підтверджуються в порядку частини 4 статті 62 ЦПК України виключно довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 12.10.2018 року у справі No 908/1101/17 зазначив, що особа, яка здійснює представництво за довіреністю, в якій зазначено, що вона видана фізичній особі/ громадянину, повинна мати статус адвоката та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Аналогічні висновки викладені в постановах КГС ВС від 04.11.2020 у справі № 910/6421/19 та від 28.04.2020 у справі № 910/8331/19.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Тобто повноваження представника можуть підтверджуватись довіреністю, але це не скасовує обов`язок адвоката щодо укладання договору з клієнтом.

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами, відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України.

Ради адвокатів України у своєму рішенні № 33 від 12.04.2019 року "Про затвердження роз`яснення щодо укладення договору між адвокатським об`єднанням та іншим адвокатом, який є самозайнятою особою" також вказує на те, що відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою надання правової допомоги є договір про надання правової (правничої) допомоги та враховуючи наведене роз`яснює, що довіреність є підтвердженням повноважень адвоката, у випадку, якщо вона надана на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги.

Зі змісту матеріалів справи не вбачається жодних відомостей, що ОСОБА_2 є адвокатом (зазначення у довіреності, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про правничу допомогу).

На підтвердження повноважень позивачем надано тільки довіреність від 26.09.2024 року. Але враховуючи предмет позову, справа не виникає з трудових відносин, не є малозначною, що виключає представництво позивача за довіреністю будь-якою особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність і не є адвокатом. Тому суддя Сіромашенко Н.В. правомірно відмовила ОСОБА_1 у засвідченні довіреності та допуску ОСОБА_2 до справи у якості представника позивача.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що зазначені в заяві, обставини, у відповідності до положень ЦПК України, не можуть бути підставою для відводу судді, суд приходить до висновку про відмову в задоволені заяви позивача про відвід головуючого у справі, оскільки вона є необґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40, 182, 259-261, 353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відвід судді Шевченківського районного суду м.Києва Сіромашенко Н.В.. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги», Комунального некомерційного підприємства «Київська міська психоневрологічна лікарня №3», Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, Державної казначейської служби України про стягнення грошових коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: