Рішення № 124154832, 27.11.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/31211/19 2/760/1350/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (далі - ТОВ «ФК «Фінанс Інновація»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (далі - ТОВ «ФК «Ріальто»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 02 травня 2019 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір № 190502-5181-3, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 4 000 грн строком на 18 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.ua, для чого остання пройшла ідентифікацію та верифікацію особи (заповнила анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначила реквізити картки для отримання кредиту) підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилася з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснила акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор 436191 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який вказувався при реєстрації.

Позивач свої зобов`язання виконав, 02 травня 2019 року відправив кредитні кошти відповідачу на платіжну картку № № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», однак остання не повернула своєчасно позивачу суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, та штрафними санкціями відповідно до умов Кредитного договору, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на 11 листопада 2019 року становить 26 920 грн та складається з: 4 000 грн - заборгованості за кредитом; 22 920 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом.

У зв`язку з вищевикладеним, внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 190502-5181-3 від 02 травня 2019 року, позивач просив позов задовольнити та стягнути вказану заборгованість з відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2019 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Жовноватюк В. С.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін за вищевказаним позовом.

24 лютого 2020 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, зокрема: що відповідач 02 травня 2019 року зареєструвалася на вебсайті позивача в мережі Інтернет https://monetka.com.ua; що вебсайт в мережі Інтернет https://monetka.com.ua. належить позивачу; що саме відповідач 02 травня 2019 року пройшла ідентифікацію та верифікацію особи (заповнила анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту); що відповідач 02 травня 2019 року підтвердила номер мобільного телефону; що відповідач 02 травня 2019 року ознайомилася з умовами надання кредиту; що відповідач 02 травня 2019 року ознайомилася з умовами кредитного договору; що відповідач 02 травня 2019 року ознайомилася з Правилами надання Грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; що Відповідач 02 травня 2019 року здійснила акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором; що 02 травня 2019 року позивач направляв відповідачу «одноразовий ідентифікатор 436191» шляхом надсилання на мобільний номер; що мобільний номер « НОМЕР_2 » належить саме відповідачу; що 02 травня 2019 року відповідач отримала «одноразовий ідентифікатор»; що 02 травня 2019 року саме відповідач використала «одноразовий ідентифікатор» для підписання договору.

Крім того, надана суду копія договору не містить будь-якого підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «436191». Також, зазначений ідентифікатор не містить жодного елементу алфавіту, тому не відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», яким визначено, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність.

Таким чином, договір не може вважатись укладеним та є нікчемним в силу закону.

Окрім того, матеріали справи не містять даних про те, що особа відповідача була належним чином ідентифікована при її реєстрації в ІТС відповідним електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису. У наданій позивачем «Послідовності дій» першою дією є «Позичальник заповнив реєстраційну форму, де вказав фінансовий номер телефону НОМЕР_2 », даних про те, що перед цим відповідач була ідентифікована належним чином не міститься.

Надані позивачем в якості доказів факту переказу коштів чек від 02 травня 2019 року та лист ПАТ «Таскомбанк» не відповідають вимогам до первинних документів, не є первинними документами, тому не можуть бути визнані належним та допустимим доказом проведення операції з перерахунку коштів. Вони не містять номер рахунку відповідача, на який було переведено кошти. Отже, жодними доказами не підтверджено факт виконання договору позивачем в частині перерахування кредитних коштів.

Також, позивач неодноразово посилається на Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, зазначаючи, що на момент укладення договору відповідач підтверджує, що вона ознайомлена з текстом правил. Однак відповідач вказані правила не підписувала, з ними не ознайомлювалась, а отже не погоджувалась з викладеними в них умовами. Позивач не надав доказів, що саме ці Правила розуміла відповідач, начебто підписуючи договір, а також те, що такі Правила в подальшому не змінювались. Не надав і доказів того, що вказані Правила розмішені на сайті позивача та відповідач з ними ознайомилася.

Крім того, договір містить вказівку про строк дії 18 днів, а розрахунок відсотків відбувся за 189 днів.

На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позову.

10 березня 2020 року позивачем подано до суду заперечення на відзив, які розцінюються судом як відповідь на відзив, в яких представник зазначив, що первинна реєстрація та ідентифікація відповідача в Інформаційно-технічній системі на вебсайті позивача в мережі Інтернет було проведена 20 березня 2019 року, коли між позивачем та відповідачем був укладений договір № 190320-5181-1 в електронному вигляді на суму 1 700 грн строком на 15 календарних днів, шляхом перерахування на карту № НОМЕР_1 . Даний договір був виконаний відповідачем у повному обсязі, сплачено суму кредиту та нараховані відсотки.

Крім того, 03 квітня 2019 року між позивачем та відповідачем в ІТС на вебсайті позивача в мережі Інтернет був укладений ще один договір № 190403-5181-2 в електронному вигляді на суму 2 800 грн, шляхом перерахування на карту № НОМЕР_1 , строком на 30 календарних днів. Зобов`язання за цим договором відповідачем також були виконані в повному обсязі.

Платіжна картка відповідача була підтверджена 20 березня 2020 року при укладенні договору № 190320-5181-1, з її платіжної картки були списано 33 копійки та повернуто назад.

Також, відповідачем здійснювалася пролонгація договору на 7 днів, шляхом сплати комісії, що свідчить про визнання нею факту укладення договору № 190502-5181-3 від 02 травня 2019 року та отримання кредиту.

Окрім того, Інформаційно-технічна система на вебсайті позивача побудована таким чином, що клієнт без ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту не може продовжити реєстрацію для оформлення кредиту; перед підписанням кредитного договору ознайомлюється з умовами кредитного договору , умовами кредитування, графіком розрахунків, інформаціє про сукупну вартість кредиту; ознайомлюється з чітким, зрозумілим та конкретним графіком погашення кредиту (одним платежем в кінці строку кредитного договору). Отже, твердження відповідача, що вона не ознайомлювалася з умовами кредитного договору не відповідають дійсності.

Заповнення заявки-анкети в ІТС, дії направлені на підтвердження платіжної картки, введення одноразового ідентифікатора як підтвердження згоди з умовами кредитування є причинно-наслідковим зв`язком укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Щодо нарахування процентів, то представник позивача вказав, що процентні ставки визначені у фіксованому розмірі та умови їх сплати були узгоджені сторонами при укладенні договору.

25 лютого 2020 року представником відповідача було подано клопотання про витребування доказів.

Розпорядженням в. о. керівника апарату Петухової А. О. від 03 лютого 2021 року № 94 призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 760/31211/19, провадження № 2/760/1789/21, у зв`язку з перебуванням судді Жовноватюк В. С. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

08 лютого 2021 року ухвалою суду вказану справу прийнято до провадження головуючим суддею Ішуніною Л. М. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 01 березня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання сторони відповідача про витребування доказів.

23 квітня 2021 року відповідачем надані суду витребувані документи.

29 червня 2021 року представником позивача подано клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року клопотання задоволено. Призначено у вказаній справі судову комп`ютерно-технічну експертизу.

15 червня 2022 року представником позивача подано заяву про залучення правонаступника.

11 серпня 2022 року до суду надійшов лист з експертної установи про залишення узвали про призначення експертизи без виконання, оскільки відповідачем не була здійснена попередня оплата вартості експертизи відповідно до надісланого рахунку.

23 січня 2023 року ухвалою суду задоволено заяву позивача та залучено до участі у справі № 760/31211/19 правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто».

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, 27 листопада 2023 року до суду подав заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, що підтверджується конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», про поважність причин неявки суду не повідомила.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

Судом установлено, що між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Ріальто», та відповідачем укладено договір від 02 травня 2019 року № 190502-5181-3, згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 4 000 грн, шляхом переказу на її платіжну картку емітовану АТ КБ «ПриватБанк».

Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 1.2. кредитного договору встановлено процентну ставку за користування кредитом - 1,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку, визначеного в пункті 1.3. договору.

Відповідно до пункту 1.3. строк надання кредиту та строк дії договору становить 18 днів.

Пунктом 1.4. встановлено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація», які розміщені на сайті: monetka.ua.

За змістом пункту 3.3. цього договору у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених пунктом 1.3. договору, позичальник сплачує товариству плату за користування кредитом за підвищеною ставкою - 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожний день користування Кредитом понад строк, зазначений у пункті 1.3. цього договору.

Відповідач у встановлений кредитним договором строк борг не повернула.

Відповідно до розрахунку, наданого ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Ріальто», у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка станом на 11 листопада 2019 року становить 26 920 грн та складається з: 4 000 грн - заборгованості за кредитом; 22 920 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсудсторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а за статтею629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з статтями 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

При цьому статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Кредитний договір № 190502-5181-3 був підписаний 02 травня 2019 року шляхом введення одноразового ідентифікатора 436191 в особистому кабінеті на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua.

02 травня 2019 року ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Ріальто,» переслало кредитні кошти відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується чеком про перерахування грошових коштів та підтвердженням АТ «Таскомбанк».

Посилання сторони відповідача, що зазначені документи не можуть підтверджувати факт перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 , оскільки не є первинними документами оцінюються судом критично.

Зокрема, з листа АТ «Таскомбанк» вбачається, що 02 травня 2019 року на платіжну картку № НОМЕР_1 позивачем було перераховано 4 000 грн.

Окрім того, в ході судового розгляду встановлено, що між позивачем та відповідачем також були укладені договори № 190320-5181-1 від 20 березня 2019 року та № 190403-5181-2 від 03 квітня 2019 року в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.ua та підписання кредитних договорів електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. При укладенні вказаних договорів кошти перераховувались на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», а фінансовий номер зазначений НОМЕР_2 . Водночас, за вказаними договорами відповідач виконала всі зобов`язання, сплатила суму кредиту та нараховані проценти.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами належним чином підтверджено факт перерахування коштів на платіжну картку відповідача, на спростування чого стороною відповідача не надано будь-яких доказів, що на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк» 02 травня 2019 не надходили кошти від позивача в сумі 4 000 грн.

Крім того, судом були дослідженні оригінали електронних доказів щодо укладення кредитного договору № 190502-5181-3 від 02 травня 2019 року, з яких встановлено, що 02 травня 2019 року відповідачем був направлений запит до ТОВ «ФК Фінанс Інновація» щодо можливості отримання кредиту з інформацією про бажані параметри кредиту; 02 травня 2019 року о 19:59:32 відповідач заповнила реєстраційну форму, де вказала фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у кредит, заповнила анкету для оформлення кредиту; 02 травня 2019 року о 20:02:05 відповідач ознайомилася з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, умовами кредитування після чого на фінансовий номер телефону НОМЕР_2 був надісланий одноразовий ідентифікатор: «Для подтвержденя согласия с условиями договора введите 436191»; 02 травня 2019 року о 20:02:12 відповідачем введено одноразовий ідентифікатор та акцептовано пропозицію укласти кредитний договір. Позичальнику надіслане повідомлення про підписання кредитного договору: «Vy podpisali Dogovor! Ego Nomer 190502-5181-3, ukazyvajte ego pri pogashenii kredіta».

Таким чином, між позивачем та відповідачем, укладений електронний договір підписавши який своїм електронним підписом, остання погодилася на виконання, викладених у ньому умов та взяття на себе зазначених у ньому зобов`язань.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Ріальто», перебувають у загальному доступі, опубліковані на сайті товариства.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Тож, підписавши кредитний договір, відповідач підтвердив, що із запропонованими умовами ознайомився та погодився з ними.

З вищевикладеного вбачається, що договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статей 6 , 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тому відповідач своєю бездіяльністю порушив покладені на нього зобов`язання.

За змістом частини першої статті 612 ЦК України та частини першої статті 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається з вищевикладеного відповідач свої зобов`язання за кредитним договором порушила, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 26 920 грн.

Посилання представника відповідача на безпідставне нарахування заборгованості після завершення строку кредитування є необґрунтованими, оскільки нарахування процентів за кожний день користування кредитом понад 18-денний строк передбачено кредитним договором.

Всі інші твердження сторони відповідача щодо відсутності доказів, що вебсайт позивача належить йому, належної ідентифікації відповідача при укладенні договору, а також, що одноразовий ідентифікатор не містить жодного елементу алфавіту, тому не відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» є безпідставними та спростовані долученими позивачем доказами.

Зокрема, позивач використовує вебсайт monetka.com.ua та monetka.net на підставі договору на використання програмного забезпечення № 20/07/18-1 від 20 липня 2018 року, укладеного з ТОВ «Девелопмент Інновейшінс», що підтверджується Актом приймання-передачі домена до вищевказаного договору.

З кредитного звіту фізичної особи - ОСОБА_2 вбачається, що при укладенні кредитних договорів було проведено належну її ідентифікацію, встановлено анкетні, паспортні дані та контактну інформацію.

Що стосується одноразового ідентифікатора, то зазначення в Законі, що це алфавітно-цифрова послідовність свідчить про те, що вона може бути у формі комбінації цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів для підтвердження укладення між сторонами договору, проте відповідачем не надано до відзиву на позовну заяву будь-яких доказів на спростування обставин викладених у позові та на підтвердження того, що відповідачем не вчинялися дії на укладення спірного договору та вона не отримувала кредитні кошти в розмірі 4 000 грн.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

За змістом частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 1 921 грн .

Керуючись статтями 11, 202, 205, 525, 526, 549, 610, 612, 622, 625, 629, 638, 641, 644, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», статтями 12,13, 76-81, 137, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за договором від 02 травня 2019 року № 190502-5181-3 у сумі 26 920 (двадцять шість тисяч дев`ятсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» судовий збір у розмірі 1 921 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», код ЄДРПОУ 43492595, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 4;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л. М. Ішуніна