Ухвала суду № 124154370, 30.12.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/22391/24

У Х В А Л А

30.12.2024 Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року за № 12024100040004152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

до слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання прокурора про арешт майна, позаяк у ході судового розслідування встановлено, що 13 грудня 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Пластова, буд. 18 виявлено в нежитловій споруді в якій здійснювалася господарська діяльність пошкодження майна в великих розмірах в наслідок пожежі.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що частина майнового комплексу, а саме база (літера Б,Є) (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468233480000), загальною площею (кв.м): 8169,80 що розміщена за адресою: м.Київ, вулиця Сергієнка Івана, будинок 18. На підставі акту прийняття передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2018 належить ТОВ «СЕРВІС КОРП» (код ЄДРПОУ 40832598).

13 грудня 2024 року постановою слідчого вказаний об`єкт було визнано речовими доказами.

Тому наявні підстави для його арешту у порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), заслухавши думку прокурора, приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Статтею 171 вказаного Кодексу визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Однак, у цьому клопотанні про арешт майна не зазначено підстави арешту відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17 червня 2020 року.

Заявник вмотивовує своє звернення з посиланням на положення ч. 1 ст. 170 КПК у редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016, а не у редакції Закону №720-IX від 17.06.2020, тобто обґрунтовує нормою права, яка не є чинною, на момент його розгляду.

З рішення ВСУ у справі № 5-205кс15 витікає, що кримінальним процесуальним законом України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень. Адже, на відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.

Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, адже процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 5 КПК).

Ба більше, неправильно обрана форма закону - застосована не та частина статті закону, чи редакція статті, яка не була чинною на момент злочину, або ж не давала підстав для застосування її зворотної дії в часі, то таке застосування закону про кримінальну відповідальність є незаконним (див. позицію Верховного Суду України у постанові від 19 травня 2016 року в справі № 5-389 кс15).

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії, апріорі, з Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року убачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому у світлі положень ст. 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК, у зв`язку з чим підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року за № 12024100040004152, повернути прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання цього судового рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя ОСОБА_4