Рішення № 124145372, 24.12.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5818/24

Провадження № 2/346/2261/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань: Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні зали судових засідань суду, цивільну справу за позовом ТОВ "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22350 грн. за договором про споживчий кредит №1664407 від 01.09.2024р. Підставою позову, вказує порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за кредитним договором.

В судове засідання сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача просив розглянути справу без участі представника позивача. У випадку неявки відповідача, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач у встановлений йому строк правом на подачу відзиву на позов не скористався.

За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача полягала в тому, що між ТОВ «Веллфін» та відповідачем було укладено договір споживчого кредиту № 1664407, зобов`язання за якими цією установою були виконані шляхом видачі кредиту у розмірі 7450 гривень, на умовах строковості, зворотності, повторності і платності. Але відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування ним, у строки і порядку встановлені договором, не виконав. Тому, у цієї установи виникло право вимоги до відповідача на суму 22350 гривень, з яких: 7450 борг по кредиту та 14900 гривень, - борг по процентах за користування кредитом.

Позиція відповідача. Правом на подачу відзиву на позов не скористалася, і будь-які докази суду не надала; була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але не з`явилася без повідомлення причин; представник позивача просив розглянути справу у заочному порядку.

Оцінка суду (щодо фактів).

01 вересня 2021 року, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ТОВ «Веллфін» уклали між собою договір про надання споживчого кредиту №1664407 (а.с.16-21).

І зокрема, за цим договором компанія взяла на себе зобов`язання видати ОСОБА_1 кредит у гривні у розмірі 7450 гривень, а ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит протягом 30 днів згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та сплачувати проценти у розмірі 1,33% від суми позики, в день.

І свої зобов`язання за договором, компанія виконала у повному обсязі, оскільки видала ОСОБА_1 вказаний у договорі кредит, що підтверджується розрахунком та інформаційною довідкою (а.с.22-27, 28), але остання у повному обсязі та у вказані строки свої обов`язки не виконала, що підтверджується тим же розрахунком, через що, у компанії виникло право вимоги до ОСОБА_1 щодо сплати кредиту у розмірі 7450 гривень та сплати процентів за користування ним у розмірі 14900 гривень, що в загальній сумі складає 22350 гривень.

Зміст спірних правовідносин.

Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем ТОВ «Веллфін» та відповідачем ОСОБА_1 дійсно виникли цивільні (зобов`язальні) правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником, та в межах яких між ними виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, отримати кредит та проценти за користування ним, на підставі договору.

Оцінка суду (щодо права).

Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору, суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:

Положення пункту 1 та 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що права людини і громадянина, його основні обов`язки, а також засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Зокрема, положення частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому, в силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов`язання можуть виникати з договорів, які стають обов`язковими для виконання сторонами, що їх уклали.

Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. При цьому, з огляду на положення статті 207 ЦК України, такий договір може бути укладений шляхом обміну сторонами одним або декількома документами, в яких зафіксовано його зміст, та які підписані обома сторонами: споживачем, як однією стороною договору, та уповноваженим на це представником кредитодавця із скріпленням печаткою кредитодавця, як другою стороною договору, при цьому підписи можуть бути електронними за письмовою згодою сторін.

Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 та ТОВ «Веллфін» уклали між собою договір №1664407 відповідно до якого, компанія взяла на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит у гривні у розмірі 7450 грн. І вона взяті на себе зобов`язання виконала повністю.

Виходячи з положень частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зокрема, за вказаним договором, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання, за договором № 1664407, повернути кредит у розмірі 7450 гривень протягом 30 днів та сплачувати проценти у розмірі 1,33 в день.

Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання).

Але, як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала. У зв`язку з чим, у неї як позичальника, дійсно утворилась заборгованість перед кредитором (позивачем) за договором №1664407 у розмірі 22350 гривень, з яких: 7450 гривень - це борг по кредиту та 14900 гривень - борг по процентах за користування кредитом.

Тож зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як кредитора у цих зобов`язаннях, на отримання від відповідача вказаних вище сум боргу.

Тому, матеріально-правові вимоги позивача до відповідача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Оцінка суду щодо судових витрат.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.6), а позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Отже, керуючись статтями 2, 19, 23, 34, 43, 49, 76-113, 128-132, 133-142, 174-183, 217-248, 258, 259, 263-265, 268, 273,280-289, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов ТОВ "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ " Веллфін " (ідентифікаційний код: 39952398; місцезнаходження: 03061, м.Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) заборгованість за договором споживчого кредиту від 01.09.2021 року, яка станом на 18.09.2024 року складає 22350 (двадцять дві тисячі триста п`ятдесят) гривень, з яких: 7450 (сім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень - це борг по кредиту та 14900 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот) гривень - борг по процентах за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ " Веллфін " (ідентифікаційний код: 39952398; місцезнаходження: 03061, м.Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга позивачем може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення відповідачем може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 30.12.2024р.

Суддя: Коваленко Д. С.