Ухвала суду № 124143784, 25.12.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 629/718/22

(1-кп/199/75/24)

УХВАЛА

25.12.2024 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду об`єднані в одне провадження обвинувальні акти відносно:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальних провадженнях:

- № 12018220730000157 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;

- № 12018220730000228 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,

УСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_2 неодноразово, без поважних причин, не являвся на виклик до суду, виїхав за кордон до Республіки Польща та до України не повернувся, на зв`язок із судом не виходить, оголошений у міжнародний розшук, у зв`язку із чим ризик переховування обвинуваченим від суду існує та є обґрунтованим; оскільки обвинувачений ОСОБА_2 переховується від суду, відповідно за його відсутності не можливо допитати потерпілого та свідків, дослідити письмові докази у кримінальному провадженні, тому обвинувачений ОСОБА_2 своїми діями перешкоджає кримінальному провадженню. Вказані обставини разом із тяжкістю можливого покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 369 КК України, є достатніми підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, відповідає особі обвинуваченого та позбавить його можливості і далі перешкоджати інтересам правосуддя.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

При цьому судом вживалися всі можливі заходи щодо виклику обвинуваченого ОСОБА_2 до суду, в тому шляхом проведення із обвинуваченим судового засідання в режимі дистанційного судового провадження. Проте під час здійснення телефонограми на номер мобільного телефону, який належав обвинуваченому ОСОБА_2 , слухавку взяла жінка, яка повідомила, що особа на ім`я ОСОБА_2 їй не відома.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та зміст клопотання прокурора, вважає, що на цей час є всі підстави для задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4) ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

13.09.2018 у відношенні ОСОБА_2 складено обвинувальний акт в межах кримінального провадження № 12018220730000157 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а 26.12.2018 у відношенні ОСОБА_2 складено другий обвинувальний акт у межах кримінального провадження № 12018220730000228 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2 на цей час обвинувачується у вчиненні двох умисних злочинів:

1) у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньої змовою групою осіб, за що передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років;

2) у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, зо що передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно у відношенні ОСОБА_2 можливо вирішувати питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України.

Суд звертає увагу, що під час судового провадження при обранні запобіжного заходу обвинуваченому не перевіряється висунуте ОСОБА_2 обвинувачення на предмет його обґрунтованості, оскільки питання щодо формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним або недоведеним, є завершальною стадією судового провадження ухвалення вироку.

Крім цього, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, судом не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - єдиний запобіжний захід, який можливо застосувати в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності обвинуваченого.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Згідно п. 1) ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Явка обвинуваченого до суду є обов`язковою, що слідує з вимог ч. 2 ст. 318 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 з 17.06.2022 по 25.12.2024 не з`являється у підготовчі судові засідання Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, про причини свого неприбуття суд не повідомляє.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 30.07.2024 зобов`язано Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України в строк надіслати на адресу суду відомості, щодо перетину державного кордону України (в`їзд та виїзд, підстави перетину) в період 2022-2024 років громадянином України ОСОБА_2 .

Згідно листа начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за вх. № 21235 від 08.08.2024 слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон України на виїзд 31.01.2022 о 22:55 годині через пункт пропуску «Грушів».

Станом на 25.12.2024 обвинувачений ОСОБА_2 до України не повернувся.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 ухилився від суду та переховується від правосуддя за межами України, тому наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України запобігання спробам переховуватися від суду.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 переховується від суду, відповідно за його відсутності не можливо допитати потерпілого та свідків, дослідити письмові докази у кримінальному провадженні, тому обвинувачений ОСОБА_2 своїми діями перешкоджає кримінальному провадженню, тому наявний ризик, передбачений п. 4) ч. 1 ст. 177 КПК України запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При обранні запобіжного заходу суд також враховує дані, що характеризують особу ОСОБА_2 , який розлучений, не є особою з інвалідністю, не страждає на тяжкі захворювання.

З урахуванням викладеного суд вважає, що прокурор довів в судовому засіданні те, що тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

З огляду на той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 31.01.2022 залишив межі України в напрямку Республіки Польща та станом на 25.12.2024 до України не повернувся, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.12.2024 обвинуваченого ОСОБА_2 оголошено у міжнародний розшук.

Таким чином, оскільки прокурором доведено наявність підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також те, що обвинувачений ОСОБА_2 оголошений у міжнародний розшук, відповідно обвинуваченому ОСОБА_2 , за його відсутності, можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України. У такому разі після затримання обвинуваченого ОСОБА_2 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Керуючись ст. 176, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 315, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_4 про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця розгляду кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, потерпілим, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суддя: ОСОБА_1