Рішення № 124143216, 30.12.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29283/24

Провадження № 2/761/8889/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 грудня 2024 року року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ТОВ «Алекскредит» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості.

Вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 10.12.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 5678280. Відповідно до п. 5.1. та п. 5.2. Правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит» сторони домовились, що договір укладається в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором. На виконання умов кредитного договору ТОВ «Алекскредит» 10.12.2021 року перераховано на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн., а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 06.07.2022 року (включно). Водночас, відповідач свої зобов`язання за договором не виконує та станом на 30.07.2024 року має заборгованість в загальному розмірі 87176,93 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - залишок заборгованості за сумою кредиту; 56492,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 20684,93 грн. - заборгованість за компенсацією. У зв`язку із вищевикладеним, позивач просить стягнути на його користь з Відповідача заборгованість за вищевказаними договорами у загальному розмірі 87176,93 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 27.08.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (штрих-код Укрпошти 0600288053194), проте, відповідно до довідки відділення поштового зв`язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, не вручені та повернуті на адресу суду «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 10.12.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 5678280, в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1.3, п. 1.7, п. 3.1 Договору, ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 10 000,00 грн., строком на 180 днів, зі сплатою 0,89 % за день за перші 28 календарних днів користування кредитом (з 10.12.2021 до 07.01.2022), та 3% на день за користування кредитом протягом спеціального періоду (з 08.01.2022-06.07.2022) - 180 календарних днів. Строк дії договору - до 06.07.2022 р.

Відповідно до п. 5.5 Договору якщо Позичальник не виконав Зобов?язання у Кінцеву дату виконання Договору, такі Зобов?язання є простроченими і Позичальник зобов?язаний за вимогою Кредитодавця сплатити компенсацію у розумінні ст. 625 ЦК України у розмірі 100% річних від Основної суми кредиту, але не більше 50 % від вартості кредиту відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Нарахування компенсації є правом Кредитодавця, а не обов?язком.

Перерахування кредитних коштів на рахунок, вказаний відповідачем при оформленні кредиту, підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 10.07.2024 р., згідно з якою 10 000,00 грн. було зараховано 10.12.2021 року на картку Приватбанк від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та яка міститься в матеріалах справи.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не виконує належним чином зобов`язання за договором кредиту, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість в загальному розмірі 87176,93 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - залишок заборгованості за сумою кредиту; 56492,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 20684,93 грн. - заборгованість за компенсацією.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідач не надав доказів належного виконання ним зобов`язань за дослідженим договором.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №5678280 від 10.12.2021 у розмірі 87176,93 грн., з яких заборгованість за тілом кредитом 10 000,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками 56492,00 грн. та заборгованість за компенсацією 20684,93 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 178, 259, 263, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором №5678280 від 10.12.2021 у розмірі 87176,93 грн., з яких заборгованість за тілом кредитом 10 000,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками 56492,00 грн. та заборгованість за компенсацією 20684,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»: 49044, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, 12АА, код ЄДРПОУ 41346335.

ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено: 30.12.2024 р.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА