Рішення № 124142901, 28.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 204/6121/22

Провадження № 2/761/1648/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку ЗАГАЛЬНОГО позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Відповідачем з 14.03.2018 по 17.07.2020, звільнений за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України. При звільненні та до моменту звернення до суду Відповідач не провів з ним остаточний розрахунок, не виплатив йому заробітну плату, в зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою судді Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська направлено справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Провадження в справі відкрито 28.12.2022, відповідно до ст. 274 ЦПК України призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2023 закрито підготовче засідання в справі та призначено справу до розгляду по суті.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги визнав частково, зазначив, що Позивач у день звільнення не працював, тож мав би направити відповідачу вимогу про проведення з ним розрахунку після звільнення, як того вимагають норми ст.116 КЗпП України. За таких умов датою виникнення затримки розрахунку при звільненні був би наступний день після отримання відповідачем такої вимоги, проте позивач не спрямував відповідачеві жодної вимоги про проведення з ним розрахунку. Вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не містять чітких визначень, а також не відповідають нормам діючого законодавства України у частині недотримання ст.117 КЗпП України та постанови КМУ № 100, а тому, на думку відповідача, не підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку, проаналізувавши позовні вимоги і заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, оцінивши письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наданих сторонами письмових доказів, суд доходить наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське» з 1 березня 2018 року по 17 травня 2020 року працюючи майстром гірничим підземним з повним підземним робочим днем в шахті, що підтверджується копією трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи.

Наказом №200/к від 17.07.2020 ОСОБА_1 звільненийза власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.6).

Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує роботодавця у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ч.2 ст.116 ЦПК України).

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ч.1); при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника; якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті (ч.2).

Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з довідкою ТОВ «Краснолиманське» № 118 від 21.07.2022 заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з листопада 2019 по липень 2020 становить 175363,22 грн. (сума заборгованості зазначена після утримань всіх обов`язкових податків та зборів) (копія довідки наявна в матеріалах справи).

Отже, середньоденний заробіток складає 1524,81 грн. (копія форми ОК-7 від 29.07.2022 р. додається).

Розрахунок проведено за формулою згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100: (30930,23 грн. + 28537,50 грн.) : 39 (число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують звільненню) = 1524,81 грн.

Таким чином, відповідач повинен сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 18.07.2020 року по 12.08.2022 року (на день подачі позову) із розрахунку 1524,81 грн. х 524, де: 1524,81 гривень - середньоденний заробіток, визначений позивачем; 524 - кількість робочих днів, які вважаються днями затримки розрахунку при звільнені за період з 18.07.2020 по 12.08.2022, в сумі 799 000,44 грн.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування йому середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 175 363, 22 грн. та середній заробіток в розмірі 799 000, 44 грн., а всього 974 363, 66 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 141ЦПК України.

Відповідно до ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (м. Київ, Шевченківський район, вулиця Хмельницького Богдана, 64, ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 )заборгованість по заробітній платі за період 18.07.2020 по 12.08.2022 в розмірі 175 363, 22 грн. та середній заробіток в розмірі 799 000, 44 грн., а всього 974 363, 66 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (м. Київ, Шевченківський район, вулиця Хмельницького Богдана, 64, ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 )судовий збір в розмірі 7 990,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції за правилами ст.ст.354, 355 ЦПК України.

Суддя: