Рішення № 124142850, 07.02.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22503/21

Провадження № 2-а/761/46/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року Шевченківський суд м. Києва, у складі:

головуючого судді Юзькова О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши упорядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Кмиєва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Заява мотивована тим, що відповідачем 04.06.2021 було винесено постанову про застосування до позивача адміністративної відповідальності, встановленої ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, за порушення п.4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивач зазначає, що податковим органом необгрунтовано зроблено висновок, що взаємовідносини між ТОВ "Опольтрас" та Фізичними особами підприємцями не є господарськимим, а тридовими відносинами, а таким чином умисно занизив базу оподаткування єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Актом перевірки не наведено жодного належного та допустимого доказу, що відносини між сторонами не є господарсько-правовими. Тому позивач просить суд визнати протиправним, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.06.2021 та стягнути судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року відкрито провадження.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву, однак відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань, тому відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

26 квітня 2022 року в адресу суду надійшов відзив на заяву, в своїй заяві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відповідач вважає позовна заява є безпідставною, а її обґрунтування такими, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку, за наслідками якої складено акт №26256/Ж5/26-15-07-09-02/35551257 від 06.04.2021. Згідно акту перевірки були встановлені порушення п.4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Постановою від 04.06.2021 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 510 грн. 00 коп. Контролюючий орган вважає, що повідомлена позивачем обставина при наданні заперечень на висновки акту перевірки від 06.04.2021, не передбачена нормами КУпАП, та відсутня як підстава для закриття справи про адміністративні правопорушення. Допущені порушення детально викладені у акті перевірки №26256/Ж5/26-15-07-09-02/35551257 від 06.04.2021 які доводять наявність вини позивача, оскільки платник податків мав можливість дотримуватися правил та норм, встановлених Податковим кодексом України, проте, не вжив заходів для їх дотримання, та свідчить, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім, як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, в адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач будучи належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату в адресу суду не надходило, правом на відзив не скористався.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Встановлено, що за результатами проведення у період з 01.01.2017 по 31.12.2020 планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Опольтранс" з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірноситі, повноти нарахування та оплати податку на доходи фізичних осіб, правильнсті нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2020, військового збору за період 01.01.2017 по 31.12.2020, складено Акт №26256/Ж5/26-15-07-09-02/35551257 від 06.04.2021.

На підставі вказаного акту перевіри, посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення № 12757/1/26-15-07-09-02 від 02.06.2021, відповідно до якого посадова особа ОСОБА_1 вчинив порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що є порушенням п.4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 165-1 КУпАП (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно постанови Головного управління ДПС у м. Києві від 04.06.2021, посадову особу ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за порушення п.4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», передбаченого ч. 1 ст.165-1КУпАП (порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в період 01.01.2017 по 31.12.2020, що виявлено актом перевірки від 06.04.2021 №26256/Ж5/26-15-07-09-02/35551257 ) (копія наявна в матеріалах справи).

Зі змісту постанови встановлено, що її винесено за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 12757/1/26-15-07-09-02 від 02.06.2021 та акту документальної планової виїзної перевірки від 06.04.2021 №26256/Ж5/26-15-07-09-02/35551257.

Звертаючись до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, позивач зазначала, що із висновками, що зазначені у акті перевірки вона не згодна, на момент винесення постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності податкові повідомлення-рішення відносно неї не було складено, а сам по собі акт не є доказом вчинення нею адміністративного правопорушення.

Так, ч. 1 ст. 165-1КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхуванню іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексУкраїни (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1. ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Як передбачено ст. 54.3.2 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За положеннями ст.56 Податкового кодексуУкраїни рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, платнику податків надано право на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як зазначено у позові, і вказані обставини не спростовані відповідачем у відзиві на позов, на час звернення ОСОБА_1 до суду з вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідачем не виносились податкові повідомлення-рішення.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Суд доходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 04.06.2021 відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, оскільки її винесено лише на підставі одного документу акту перевірки, який сам по собі не підтверджує наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2020 № 140/388/19, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам ч.2 ст.2 КАС, які не можуть поширюватися на акт перевірки. Акт перевірки це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть висуватися лише ті вимоги, що стосуються доказів. Оцінка акта перевірки, у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути дана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, суд доходить до висновку, що сам по собі акт перевірки не є належним та достатнім доказом вчинення особою, відносно якої податковим органом не складено відповідне повідомлення-рішення, адміністративного правопорушення. Не прийняття на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення, за умови не визнання порушень податкового законодавства, визначених у акті перевірки, свідчить про неузгодженість податкових грошових зобов`язань, а відтак і про передчасність винесеної відповідачем постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7,251,245,280, 283,284 КУпАП, ст.ст. 5,19,20,72,77,90,139,241-246,286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову Головного управління ДПС у м. Києві від 04.06.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.165-1КУпАП - скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в м. Києві суму сплаченого судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя