Рішення № 124141943, 30.12.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 127/6946/24

Провадження № 2-а/752/186/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 грудня 2024 року місто Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Овдій-Барандич В.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора СПЛП ВП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Новак О.О., Головного управління Національної поліції в м. Києві, третя особа старший державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедик Богдан Ярославович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Новак О.О., третя особа старший державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедик Богдан Ярославович, у якому просила визнати протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ за № 925361 від 15 жовтня 2023 року незаконним; визнати такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 287456 від 15.10.2023 року; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 287456 від 15.10.2023 за відсутності події правопорушення та складу адміністративного правопорушення; визнати дії відповідача - Інспектора СПДН ВП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Новака Олександра протиправними та такими, які порушують честь та гідність позивача - громадянки України ОСОБА_1 ; стягнути з Голосіївського районного управління ГУ МВС України в м. Києві судовий збір у сумі 605,60 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 15 жовтня 2023 року о 2:24 ночі позивач змушена була звернутися на лінію «102» через реальну загрозу домашнього насильства з боку чоловіка. Він ображав її, принижував і не давав спати. Після дзвінка чоловік припинив свою поведінку, тож позивачка попросила поліцію не приїжджати. Вона вважає, що її дії не можуть бути кваліфіковані як завідомо неправдивий виклик, оскільки вони були спричинені реальним страхом за своє життя і здоров`я. Позивач також звертає увагу на численні процесуальні порушення з боку відповідача, інспектора поліції Новака Олександра. Зокрема, під час

складання протоколу він не роз`яснив їй прав, не надав можливості ознайомитися з матеріалами справи та не забезпечив отримання копій документів у строки, передбачені законом. Постанова була надіслана їй лише 23.02.2024 року, хоча мала бути вручена протягом трьох днів після складання. Через це ОСОБА_1 пропустила строк на її оскарження. Крім того, під час складання протоколу були зазначені свідки, які не були присутні на місці події, а жодних доказів умисного характеру її дій відповідач не надав. Позивачка також наголошує на надмірності дій поліції тієї ночі, зокрема, під час комендантської години інспектор примусив її відчинити двері будинку, хоча вона вже скасувала виклик, і провів дії, які викликали в неї почуття страху та стресу. Поліцейські без дозволу зробили копії її документів через застосунок «Дія», а сама ОСОБА_1 перебувала в безпорадному стані без теплого одягу та засобів зв`язку. У протоколі також не зафіксовано жодного пояснення чи доказу її провини. Враховуючи всі ці обставини, вона просить суд поновити строк на оскарження, визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову як таку, що була винесена незаконно і з порушенням її прав.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Крім того, вказаною ухвалою вирішено залучити Головне управління Національної поліції в м. Києві до участі в адміністративній справі за цим позовом в якості співвідповідача.

05.06.2024 системою «Електроний суд» надійшов відзив відповідача, яким ГУ НП у м. Києві категорично заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 , аргументуючи свою позицію наявністю реальних фактів і доказів, які підтверджують правомірність дій поліції. Відповідач зазначає, що 15.10.2023 року о 2:24 ночі позивачка звернулася до поліції за номером «102», заявивши про домашнє насильство з боку чоловіка. Після прибуття правоохоронців за адресою: АДРЕСА_1 , жодних ознак насильства або правопорушень встановлено не було. Позивач пояснила, що її виклик був викликаний побутовою суперечкою, яка завершилася до приїзду поліції. У своїх поясненнях вона також визнала, що викликала поліцію, щоб «налякати чоловіка», і відмовилася подавати будь-які заяви про насильство. Ці обставини зафіксовано на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських. Відповідач наголошує, що дії ОСОБА_1 мали завідомо неправдивий характер. Вона усвідомлювала, що реальної загрози чи потреби у втручанні поліції не було, але все ж навмисно викликала патруль, відволікаючи державні ресурси. Після збору доказів і пояснень інспектор сектору протидії домашньому насильству Новак Олександр Олександрович , діючи відповідно до закону, склав протокол про адміністративне правопорушення і виніс постанову за ст. 183 КУпАП. Позивачка була ознайомлена зі змістом постанови, але від підпису та отримання копій відмовилася, що підтверджується підписами понятих. Поліція також стверджує, що всі процесуальні дії були виконані належним чином відповідно до вимог чинного законодавства. В якості доказів відповідач надає протокол, постанову, відеозаписи з бодікамер, а також висновки службового розслідування. Відповідач вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою і спрямована лише на уникнення відповідальності за умисне правопорушення. У зв`язку з цим поліція просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки всі дії правоохоронців були законними та обґрунтованими.

Позивач ОСОБА_1 у своїй відповіді на відзив детально обґрунтовує свою позицію та заперечує доводи відповідача. Вона наголошує, що звернення до поліції 15.10.2023 року було спричинене реальним психологічним насильством з боку її чоловіка, яке включало словесні образи, приниження та позбавлення сну. Позивач зазначає, що її дії були зумовлені побоюванням за власну безпеку, що підтверджується записами з нагрудної камери поліцейських. Вона повідомляла правоохоронцям, що такі дії чоловіка неодноразово повторювалися, викликаючи в неї страх, емоційну невпевненість та порушення психічного здоров`я. Зокрема, на відео чутно, як позивачка говорить: «Я не знаю, що робити», звертаючись до поліцейських за роз`ясненнями. Позивач звертає увагу на неправильне трактування відповідачем понять домашнього насильства. Відповідач обмежив його визначення лише фізичними діями, тоді як відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» насильство охоплює й психологічний аспект. Позивач пояснює, що її чоловік не застосовував фізичного насильства, але його словесні образи та обмеження її права на відпочинок підпадають під визначення психологічного насильства. Відповідно, вона була змушена звернутися до поліції, аби запобігти подальшій ескалації конфлікту. Позивач також наголошує на порушеннях процесуальних прав. Вона стверджує, що копії постанови та протоколу їй не були вручені, що суперечить ст. 254 і 285 КУпАП. Відмова від підпису документів не позбавляє її права отримати їхні копії для подальшого оскарження. Також у протоколі зазначені свідки, яких позивачка не знає і які не були присутні на місці події. Це ставить під сумнів достовірність доказів, поданих відповідачем. Крім того, позивачка зазначає, що інспектор поліції Новак О.О. не провів належного розслідування та не врахував її пояснень, зафіксованих на відео, де вона чітко вказала на систематичність психологічного насильства. Інспектор не зібрав достатніх доказів для об`єктивної оцінки ситуації та зробив висновок про «завідомо неправдивий виклик» поліції, що є безпідставним. Позивач наголошує, що вона мала законне право звертатися за допомогою до правоохоронців навіть за наявності психологічного насильства, як це передбачено чинним законодавством.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою серії ГАБІ № 287456 від 15.10.2023, винесеною інспектором СПД ВП Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшим лейтенантом поліції Новаком О.О., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 15.10.2023 р. близько 2 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_3, здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 15.10.2023 р. серії ВАБ № 925361, складеного інспектором Голосіївського управління поліції Національної поліції України в м. Києві Новаком О.О., яким зафіксовано факт адміністративного правопорушення позивачем, а саме 15.10.2023 року близько 2 год. 25 хв. за адресою АДРЕСА_3 здійснила завідомо неправомірний виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП України.

З протоколу також вбачається, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом у Голосіївському районному суді м. Києва.

Позивач відмовилась від підпису про ознайомлення з місцем і часом розгляду справи, а також загалом від підписання протоколу, що було засвідчено підписами понятих.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою, звернулася до суду із позовом до відповідача Інспектора СПЛП ВП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Новак О.О. про скасування зазначеної постанови, скасування протоколу про адміністративне правопорушення та про визнання дій інспектора такими, що порушують честі гідність позивача.

Крім того, ухвалою судді до справи у якості співвідповідача було залучено Головне управління Національної поліції України у м. Києві.

Також, за зверненням позивача було ініційовано службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих поліцейських Голосіївського УП за зверненням гр. ОСОБА_1 , за результати проведення якого складено висновок від 20.11.2023 яким вирішено: службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій з боку окремих працівників поліції Голосіївського управління поліції закінчити; відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що не знайшли своє підтвердження; скерувати матеріали перевірки до управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві; матеріали службового розслідування списати до справи.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» вбачається, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про електронні комунікації»; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Як убачається з припису ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Отже, з оскаржуваної постанови ГАБІ № 287456 від 15.10.2023 вбачається, що позивачу інкриміновано правопорушення саме за ст. 183 КУпАП.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із частини 1 статті 75 КАС України, вбачається, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ст. 2 Розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.04.2023 № 357 (далі Інструкція) підрозділ «102» - відділ служби «102» УОАЗОР, працівники якого за допомогою автоматизованого робочого місця працівника підрозділу «102» системи ІПНП у цілодобовому режимі здійснюють приймання екстрених викликів і реєстрацію повідомлень про правопорушення або події, що надходять телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», а також за допомогою інших видів зв`язку.

Відповідно до п. 5 ч. 11 ст. 1 Розділу ІІІ Інструкції, під час спілкування із заявником першочергово встановлювати та вносити до системи ІПНП інформацію про: вид правопорушення або події (визначається з урахуванням можливості настання найбільш тяжких наслідків) та попередню кваліфікацію; час, місце (адресу), обставини вчиненого правопорушення або події (у разі неможливості заявника назвати точну адресу вчинення правопорушення уточнити приблизну адресу, де вчинено правопорушення (район, напрямок в`їзду або виїзду з міста, розташовані поблизу магазини, торговельні центри, парки або інші орієнтири), на електронній мапі встановити маркер приблизного місця вчинення правопорушення та за його допомогою знайти найближчі орієнтири, які допоможуть зорієнтуватись заявнику); дані про потерпілого або заявника (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстрація місця проживання, місце перебування, абонентський номер, а також чи потребує він або інші особи медичної допомоги; іншу необхідну інформацію, проставивши маркер події за територіальним місцем розташування підрозділу «102» в разі ненадання заявником своїх установчих даних або адреси місця вчинення правопорушення або події; територію місця перебування заявника та місця вчинення правопорушення, якщо місце вчинення правопорушення або події не збігається з місцем перебуванням заявника.

З боку відповідачів суду не надано доказів здійснення позивачем хибного виклику, які обставини були встановлені за результатами такого виклику, якими доказами це підтверджується.

Суд встановив, що відповідач не надав жодних фактичних даних, які б підтверджували умисний характер виклику позивачем екстреної служби чи завідомо неправдиву інформацію. Натомість матеріали справи, включно з поясненнями позивачки та наявними відеозаписами, свідчать про те, що її дії були зумовлені реальними обставинами, які викликали побоювання за власну безпеку. Зокрема, поведінка чоловіка, що включала словесні образи, приниження та обмеження права на відпочинок, підпадає під визначення психологічного насильства згідно із ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Суд зазначає, що відповідачем не доведено: факт надання позивачкою неправдивої інформації під час звернення до поліції; наявність умислу у діях позивачки на зловживання службами поліції; відсутність реальної потреби у втручанні поліції для запобігання можливій загрозі.

Тому, суд дійшов висновку, що постанова постановлена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи.

При складанні протоколу та прийнятті постанови інспектором УПП повинно бути з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при дослідженні справи обставини свідчать про неналежне з`ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, є недоведеним.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року в справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Відповідно до ч. 1ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинення порушення та вини особи в його вчиненні.

Також, працівники Національної поліції повинні не забувати, що їх завданням є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»), а ні виконувати лише тільки функцію карального органу, необхідно працювати на довіру громадян України.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а в матеріалах справи відсутня належна доказова база, яка б об`єктивно підтверджувала факт умислу позивача щодо хибного виклику поліції, а тому суд вважає позовну вимогу про скасування постанови такою, що підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню.

Однак, щодо вимог про визнання протоколу незаконним та визнання дій відповідача - інспектора поліції СПДВ ВП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Новака О.О. протиправними та такими що порушують честь та гідність позивача слід відмовити з огляду на те, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, встановлені законом умови їх реалізації. Юридичне значення в межах спірних правовідносин для позивача має постанова серії ГАБІ № 287456 від 15.10.2023 року, її було притягнуто до адміністративної відповідальності, а не дії відповідача щодо її винесення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 48, 77, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Інспектора СПЛП ВП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Новак О.О., Головного управління Національної поліції в м. Києві, третя особа старший державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедик Богдан Ярославович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

2. Скасувати постанову серія ГАБІ № 287456 від 15.10.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 (три тисячі чотириста грн. 00 коп) грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП закрити за відсутності в її діях складу правопорушення.

3. У решті вимог відмовити.

4. Стягнути з Головне управління Національної поліції в м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять грн. 60 коп.) грн.

5. Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Інспектор сектору протидії домашньому насильства Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції Новак Олександр Олександрович (адреса: 03039, вул. Голосіївська, 15, м. Київ).

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583, адреса: 01601, вул. Володимирська, 15, м. Київ)

Третя особа: Старший державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедик Богдан Ярославович (адреса: 03022, Київ, вул. Ломоносова, 22/1)

Повний текст рішення суду складено та підписано 30.12.2024р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА