Ухвала суду № 124137762, 30.12.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2700/24

Провадження № 1-кс/192/390/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 року слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12024041570000578, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до підозрюваного

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ашхабад, Туркменія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , працює механіком автотранспортної дільниці ТОВ «АГРО-ОВЕН», не одружений, громадянин України, раніше не судимий,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, тобто вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

Клопотання обґрунтовано тим, що 18 вересня 2024 року до чергової частини ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 17 вересня 2024 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись в смт Солоне, по вул. Самойлова, буд. 75 Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області вчинив розпусні дії відносно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В клопотанні вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 у період часу з червня 2024 року по 17 вересня 2024 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, виник протиправний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи з кола його знайомих, які мешкають в смт Солоне.

Так, з метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в період часу з червня 2024 року по 17 вересня 2024 року перебуваючи за місцем свого мешкання в приміщенні літної кухні за адресою: АДРЕСА_2 , передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи на меті задоволення своєї статевої пристрасті та збудження статевого інстинкту у малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , достовірно знаючи про її малолітній вік, посягаючи на її статеву свободу та статеву недоторканність, нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток та маючи єдиний умисел на фізичне розбещення малолітньої потерпілої, вчиняв стосовно останньої дії сексуального характеру, а саме: демонстрував малолітній ОСОБА_8 свій статевий орган, називаючи їй його частини та пропонував взяти його в руки; здійснював мастурбацію в її присутності; неодноразово тримаючи потерпілу ОСОБА_8 в себе на колінах, торкався її грудей та примушував її до фізичного контакту з його геніталіями; за допомогою лівої руки малолітньої потерпілої ОСОБА_8 торкався своїх статевих органів через білизну та пропонував торкатися його статевого органу самостійно.

Вказаними діями ОСОБА_4 поставив під загрозу нормальний психічний та соціальний розвиток малолітньої ОСОБА_8 та порушив її права на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини.

Згідно поданого клопотання, 24 грудня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України, а відомості за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових 18 вересня 2024 року за №12024041570000578.

Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та вважають, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з тим, що вчинив тяжке кримінальне правопорушення та усвідомлює, що може понести покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Також може незаконно впливати на малолітню потерпілу та її батьків, а також може вчинити інше або аналогічне кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Посилався на те, що підозра є обґрунтованою на підставі проведених експертиз, в тому числі на підставі отриманого висновку спеціаліста-психолога та Висновку експерта від 04 грудня 2024 року. Вважав, що інші запобіжні заходи, в тому числі і цілодобовий домашній арешт не зможуть запобігти ризикам, особливо вчинити інше або аналогічне кримінальне правопорушення у зв`язку з тим, що потерпіла разом з родиною мешкають поряд з підозрюваним, та потерпіла разом з іншими дітьми може продовжувати відвідувати ОСОБА_9 . Також просив не визначати заставу, оскільки кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням сексуального насильства.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував свою причетність до вчиненого кримінального правопорушення, пояснивши що йому не відомі вказані в клопотанні та в повідомленні про підозру факти. Не заперечував факт того, що знає з дитинства ОСОБА_8 , яка часто з його племінницями приходить до його двору. Також не заперечував спілкування з дівчатами, як і те що вони часто сідають до нього на коліна з метою розповісти свої дитячі новини. З моменту написання заяви до поліції, не спілкується з родиною ОСОБА_10 , добровільно надав свій телефон для огляду, двічі викликався повісткою до поліції, куди прибував на виклики, добровільно надав всі дані своєї колишньої дружини, з якою розлучився 20 років назад, не приховує жодної інформації від органу досудового розслідування. Просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання вважаючи, що клопотання носить формальний характер, оскільки в його тексті є прізвище іншого підозрюваного, а також містить типові кліше з посиланнями на практику ЄСПЛ, яку зустрічає майже у всіх клопотаннях про застосування запобіжного заходу. Вважає, що матеріали кримінального провадження є суперечливим, а ризики не доведеними. Заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника підозрюваного, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових 18 вересня 2024 року за №12024041570000578.

Так, обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення доводиться матеріалами, які надані до клопотання, в тому числі протоколами допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , який був проведений із застосуванням методики «Зелена кімната», висновком психолога за результатами проведення допиту малолітньої ОСОБА_8 , Висновком судового експерта судово-психологічної експертизи від 04 грудня 2024 року; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_11 , протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 , протоколом допиту законного представника потерпілої - ОСОБА_12 , а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, дослідженими слідчим суддею та оціненими з точки зору допустимості та достатності для висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, а наявність обґрунтованої підозри узгоджується в точкою зору ЄСПЛ, яка викладена в Рішенні по справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, відповідно п. 55 якого факти, які викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, який є необхідним для засудження або навіть для повідомлення про підозру, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, а відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Фокс, Кембелл і Хартлі проти Об`єднаного Королівства" від 30 серпня 1990 року, наявність "обґрунтованої підозри" передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

В даному випадку підозра є цілком обґрунтованою, а посилання захисника підозрюваного на неточності в показаннях свідків та потерпілої, на існування суперечностей в матеріалах кримінального провадження, на сумніви у правильності Висновку судового експерта судово-психологічної експертизи від 04 грудня 2024 року мають бути перевірені на стадії досудового розслідування.

Отже, слідчим суддею встановлено, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу, зокрема, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальнеправопорушення,у якомупідозрюється,обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Оцінюючи вказані в клопотання ризики, а також надані докази на підтвердження існування таких ризиків, слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено існування жодного ризику, який вказаний в клопотанні.

Так існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання не доведено, оскільки відповідних доказів про такі наміри ОСОБА_4 , який з вересня 2024 року знає про існування кримінального провадження, оскільки надавав для огляду свій мобільний телефон, слідчому судді не було надано.

Також прокурор не довів суду та не надав доказів про існування ризику щодо незаконного впливу ОСОБА_13 на малолітню потерпілу, її батьків або інших свідків у цьому ж кримінальному провадженні, як не надав і доказів про існування ризику щодо можливості вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. ОСОБА_14 раніше не судимий, а за час з моменту внесення відомостей до ЄРДР в даному кримінальному провадженні будь-які інші заяви відносно нього до органу досудового розслідування не надходили. За місцем мешкання та роботи він характеризується позитивно. Тому у слідчого судді відсутні підстави вважати, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_14 підозрюється.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Статтею 194 КПК України встановлено, що під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбаченихстаттею 177цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3)недостатність застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівдля запобіганняризику аборизикам,зазначеним уклопотанні. Слідчийсуддя,суд зобов`язанийпостановити ухвалупро відмовув застосуваннізапобіжного заходу,якщо підчас розглядуклопотання прокурорне доведенаявність всіхобставин,передбаченихчастиною першоюцієїстатті. Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбаченіпунктом 1 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктами 2та3 частини першоїцієї статті.

Слідчий суддя вважає, що оскільки прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України та не доведено існування жодного з ризиків, на які посилався прокурор, як не доведено і недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, тому слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою слід відмовити та одночасно покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого відділення відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області та до Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-183,196-197,205 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12024041570000578, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до підозрюваного ОСОБА_4 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого відділення відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області та до Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які були відсутні при її проголошенні - з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1