Рішення № 124137639, 17.12.2024, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2619/24

Провадження №2-а/190/16/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м.Пятихатки

Суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обгрунтування своїх заявлених вимог посилається на те, що 05 листопада 2024 року, в темну пору доби він рухався на автомобілі MITSUBISHI GRANDIS реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якості водія. Приблизно о 19 год. 50 хв. по вул. Шевченка у м. П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області він був зупинений працівниками поліції, які рухалися на легковому службовому автомобілі позаду його автомобіля. Він вийшов з автомобіля, пред`явив посвідчення на право керування транспортним засобом та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Разом з тим, поліцейський відділення поліції №7 (м. П`ятихатки) Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капрал поліції Зволінський Євгеній Вікторович став стверджувати, що позивач порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, оскільки рухався на транспортному засобі з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби. Оскільки позаду керованого ним автомобіля знаходився службовий автомобіль поліції з ввімкнутим ближнім світлом фар, то дійсно, складалося враження, що задній номерний знак його автомобіля не освітлюється. Він згадав, що по конструктивним особливостям зовнішнього освітлення автомобіля MITSUBISHI GRANDIS, при ввімкненому зовнішньому освітленні автомобіля під час вимкнення двигуна і виходу водія з автомобіля, автоматично і вимикається зовнішнє освітлення, в тому числі і освітлення заднього номерного знаку. Він знову сів в керований ним автомобіль, ввімкнув запалення і зовнішнє освітлення автомобівля також автоматично ввімкнулося, в тому числі і освітлення заднього номерного знаку. Він вийшов з автомобіля, пояснив працівнику поліції, що освітлення заднього номерного знаку працює та сфотографував це на свій мобільний телефон. Разом з тим, поліцейський Зволінський Є.В. став стверджувати, що під час руху на його автомобілі освітлення заднього номерного знаку не працювало, та на місці склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксове не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3417867 від 05.11.2024 року, у якій вказав, що 05.11.2024 року о 19 год. 54 хв. по вул. Шевченка у м. П`ятихатки ОСОБА_1 здійснив рух на транспортному засобі, в якого був неосвітлений задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 ПДР - керування водієм транспортного засобу з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим. Він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн.

З наведеною вище постановою він не згоден і вважає, що вона була прийнята поліцейським незаконно та необгрунтовано, оскільки він не порушував Правил дорожнього руху і в керованому автомобілі під час руху в темну пору доби освітлювався задній номерний знак. Таким чином, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року по даній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності дост.162 КАС України, представником відповідача Новіковою С.А. 10.12.2024 року через систему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого, як на підставу відмови в задоволенні позову, посилалася направомірність винесеної постанови, дослідження всіх обставин справи, ведення фіксації правопорушення.

12.12.2024 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої заперечує проти доказів наданих відповідачем та долученого до відзиву відеозапису фіксування правопорушення, вважає оскільки вказаний відеозапис не був долучений до матеріалів адміністративної справи під час її розгляду, він являється неналежним та недопустимим доказом в суді.

Враховуючи доводи, викладені у позовній заяві, відзиві та відповіді на відзив, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 245 КУпАПвизначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п.1ст.247 КУпАП,обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.1ст.280 КУпАП, орган (посадова особа), при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.121-3 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (даліПравила), КАС України, КУпАП, Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про дорожній рух».

Так, відповідно до п.1.3 Правил учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Аналогічні положенням містить ст.14 ч.5 Закону України «Про дорожній рух».

За змістом ст.ст.222, 254, 258, 283 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП, розглядаються органами Національної поліції із винесенням за результатами такого розгляду постанов без попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Нормою ст.288 ч.1 п.3 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в тому числі в районний в місті суд, в порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Положеннями ст.286 ч.2 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ст.20 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст.4 КАС України, ст.23 Закону України «Про національну поліцію», ст.222 КУпАП суб`єктами владних повноважень є працівники/посадові особи органів і підрозділів Національної поліції.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормою ст.286 ч.3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених положень законодавства, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3417867 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП України.

З дослідженого судом відеозапису, який долучено до відзиву на позовну заяву вбачається, що відеозапис здійснюється на боді-камеру працівника поліції якою зафіксовано, що номерний знак автомобіля ОСОБА_1 не освітлюється, та під час складання постанови, ОСОБА_1 лагодив лампочку підсвітки номерного знаку, після чого освітлення почало працювати, що підтверджує факт порушення ОСОБА_1 ч.1 ст.121-3 КУпАП. При цьому працівник поліції під відеозапис зазначає ОСОБА_1 , що факт правопорушення зафіксовано на відеозапис, якщо він не згоден має право оскаржити винесену постанову.

Відповідно достатті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогстатті 245 КУпАП,ст. 280 КУпАПзакріплено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Здійснивши аналіз вищенаведених доказів, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази є належними та допустимими, дають можливість встановити, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121-3 КУпАП, поліцейським під час розгляду адміністративної справи надано належну оцінку доказам, та з дотриманням вимог чинного законодавства правомірно прийнято оскаржувану постанову.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування постанови, закриття провадження у справі, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3ст. 241 КАС Українисудовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до ст.ст. 242 КАС Українисудове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.2,77,241,244,246,268,271,286 КАС України, ст.ст.14-2,152-1,251,279-1 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.11.2024 року, -відмовити.

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 .

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: вул.Троїцька,20-А м.Дніпро, 49101.

Суддя: Ю.В.Кудрявцева